Реклама




Проектування індивідуального освітнього маршруту дошкільника (щодо соціально-особистісного розвитку)


Проектування індивідуального освітнього маршруту дошкільника (щодо соціально-особистісного розвитку).

Даний матеріал рекомендований вихователям дитячого саду, логопедам, психологам, педагогам початкових класів.
Опис матеріалу: Шановні колеги, вашій увазі представлений матеріал по складанню індивідуального освітнього маршруту дошкільника.
В практиці, процес навчання і виховання в основному, орієнтується на середній рівень розвитку дитини, тому не кожен вихованець може повною мірою реалізувати свої потенційні можливості. Це ставить перед вихователями, логопедами, психологами дошкільного навчального закладу завдання по створенню оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного вихованця. Одним з рішень даної ситуації є складання та реалізація індивідуального освітнього маршруту (далі - ІОМ). Індивідуалізація навчання, виховання і корекції спрямована, насамперед, на подолання невідповідності між рівнем, який задають освітні програми, і реальними можливостями кожного вихованця.
Індивідуальний освітній маршрут - це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу дитини (вихованця) в освіті та навчанні:
• Інтелектуального;
• Емоційно-вольового;
• Діяльнісного;
• Морально-духовного.
Основна мета створення індивідуального освітнього маршруту (ІОМ):
Створення в дитячому саду умов, які сприяють позитивної соціалізації дошкільників, їх соціально - особистісного розвитку, яке нерозривно пов'язано з загальними процесами інтелектуального, емоційного, естетичного, фізичного та інших видів розвитку особистості дитини.
Завдання щодо соціально - особистісного розвитку дитини:
• Створити сприятливу предметно-розвиваюче середовище для соціального розвитку дитини;
• Організувати єдину систему роботи адміністрації, педагогічних працівників, медичного персоналу ДОУ і батьків щодо соціально-особистісного розвитку дитини;
• Удосконалювати стиль спілкування педагога з дитиною: дотримуватися психологічно-коректного стилю спілкування, домагатися поваги й довіри до вихованця;
• Створити умови для розвитку позитивного ставлення дитини до себе, інших людей, навколишнього світу, комунікативної і соціальної компетентності дітей;
• Формувати у дитини почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і свобод (право мати власну думку, обирати друзів, іграшки, види діяльності, особисті речі, на власний розсуд використовувати особистий час)
Провести профілактику і корекцію наявних у дитини соціально-особистісних проблем.
Індивідуальний освітній маршрут включає основні напрями:
• організація руху (розвиток загальної та дрібної моторики);
• розвиток навичок (культурно-гігієнічних і комунікативно-соціальних);
• формування діяльності дитини (маніпулятивної, сенсорно-перцептивної, предметно-практичної, ігрової, продуктивних видів - ліплення, аплікації, малювання);
• розвиток мовлення (формування чуттєвої основи мови, сенсомоторного механізму, мовних функцій);
• формування уявлень про навколишній (предметному світі і соціальних відносинах);
• формування уявлень про простір, час і кількість.
Приблизна програма складання психолого-педагогічного подання на дошкільника.
1. У розділі «Загальні відомості про дитину» слід вказати, звідки надійшов (з родини, з іншого ДОУ), були тривалі перерви у відвідини дошкільної установи, з яких причин. Оцінка адаптації дитини в групі: хороша; задовільна; недостатня; погана; інше.
2. У розділі «Характеристика сім'ї» необхідно надати відомості про батьків. Заповнити підрозділи:
• Склад сім'ї: повна, неповна, багатодітна, наявність братів і сестер.
• Тип сім'ї:
а) благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання);
б) неблагополучна (педагогічно некомпетентна: відсутня єдність вимог батьків, дитина безнадзорен, з ним жорстоко звертаються, систематично карають, погано обізнані про його інтересах, поведінці в дитячому саду);
в) морально неблагополучна сім'я (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пияцтво, дармоїдство, мають судимість, вихованням дітей не займаються);
г) конфліктна сім'я (сім'ї неблагополучна емоційна атмосфера, конфлікти, батьки дратівливі, жорстокі, нетерпимі).
• Хто займається вихованням дитини: мати, батько, бабуся, інші.
• Характер взаємин батьків з дитиною:
а) сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи і власної гідності дитини);
б) надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огородження від труднощів, турбот, зусиль);
в) потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини)
г) співробітництво (відношення взаємної поваги, спільне переживання радощів і горя).
3. В розділі «Особливості зовнішнього вигляду дитини», коротко зазначити: поставу, ходу, жести, міміку, наявність слинотечі і т.д.
4. В розділі «Соматичне здоров'я» вказати групу здоров'я; як часто хворіє, і якими захворюваннями; апетит, характеристика денного сну; страждає дитина енурезом і (або) енкопрезом і т.д.
5. В розділі «Особливості моторної сфери» описувати за даними «Подання».
Загальна моторика: норма, незначно порушені координація, темп, ритм руху, моторно незграбний.
Ручна моторика: норма (збереження функції), недостатність дрібної моторики, моторна обмеженість, обсяг рухів (повний, неповний, строго обмежений), темп (норма, швидкий, повільний), переключення (точна, неточна), координація (норма, незначні порушення, порушена, неповна).
Ведуча рука: лівша, амбидекстер, правша.
6. У розділі «Характеристика пізнавальної сфери дитини» дати характеристику психічних процесів:
Характеристика уваги: під час занять не може бути уважним і довго на чомусь зосередитися; постійно відволікається; здатний тривало зосереджуватися на якомусь справі старанний і акуратний у виконанні завдань; яка увага переважає - довільне, мимовільне, інше.
Характеристика пам'яті: повільно запам'ятовує і швидко забуває, швидко запам'ятовує і швидко забуває, важко дається заучування віршів, переказуючи зміст казки, оповідання, привносить вигадані запозичення (те, чого немає в тексті), концентрується на другорядних об'єктах, не вловлюючи головної думки змісту, переважаючий вид пам'яті: зорова, слухова.
Характеристика мислення: погано розуміє суть просторових відносин (ліворуч, праворуч, попереду, позаду, вгорі, внизу, з, під, над і т.д.; (не) здійснює найпростіші класифікації за зразком або слова з різних підстав (хто, де живе? Хто літає, а хто бігає? і т.д.; (не) підбирає узагальнююче слово до ряду предметів (картинок) у рамках програмного матеріалу (до 6 років - посуд, меблі, одяг, взуття, головні убори, іграшки, транспорт, квіти, дерева, гриби, птахи, свійські та дикі тварини, овочі, фрукти, ягоди, комахи, інструменти; (не) вміє встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв'язки (на вулиці сніг - зима) (не) розуміє зміст сюжетних рядів і картин, (не) виділяє головне в сприйманої інформації (не) виконує рахункові операції; сформованість часових уявлень в рамках програмного матеріалу (знання частин доби, днів тижня, пір року, їх послідовності, явищ природи (визначення по картинці називання за ознаками) (не) розуміє зміст пропонованих завдань.
7. У розділі «Стан знань дитини за розділами програми» описати знання дитини про навколишній, математичні навички, навички малювання, які відчуває труднощі у навчанні.
Запас загальних відомостей про навколишній: називає (не) називає своє ім'я, вік, імена батьків, домашня адреса, пори року позначає словом (не може); ознаки пір року називає (може) не знає; знання про тваринний і рослинний світ відповідають програмним вимогам, недостатні.
Сформованість навичок малювання: (будинок, дерево, людина та ін), ліплення (скачати кульку, брусок із пластиліну та ін)
Сформованість елементарних математичних уявлень:
Кількість і рахунок: ((не) диференціює поняття «один-багато», (не) володіє кількісним (порядковим) рахунком у межах..., (не)знає цифри від 1 до..., (не)співвідносить цифру з відповідною кількістю предметів, (не)порівнює множини за кількістю вхідних в них елементів без рахунку (накладенням, додатком, графічним співвіднесенням) або опосередковано (через рахунок), (не) знає елементи знакової символіки(<, >, +, - ,=), (не)володіє складом числа ..., (не) вирішує приклади в межах..., (не) вирішує завдання на наочному матеріалі.
Сприйняття кольору: уявлення про колір відсутня, розрізняє кольори, впізнає і називає основні кольори, групує предмети за кольором.
Сприйняття форми: не має уявлення про форму, групує геометричні фігури, виділяє по слову геометричні фігури, розрізняє і називає геометричні фігури (плоскі та об'ємні), співвідносить форму предмета з геометричною формою, групує предмети за формою.
Часові уявлення: тимчасові уявлення не сформовані, орієнтується в часі доби, послідовно називає дні тижня, знає назви місяців року, визначає і називає пору року.
Просторові уявлення: просторові уявлення не сформовані, виконує рух у зазначеному напрямку по словесної інструкції, визначає положення в просторі по відношенню до себе (ліворуч, праворуч, попереду, позаду), використовує у мовленні слова, що визначають положення предмета в просторі.
8. Ставлення до занять: не здатний контролювати свою діяльність, не доводить справу до кінця, заважає педагогу, дітям, швидко виснажуємо, працює повільно і нерівномірно, темп діяльності швидкий, але діяльність «хаотична і безглузда»); приймає допомогу і яку: (словесну, практичну, стимулюючу, направляючу, організуючу, навчальну); як долає труднощі, що виникають в процесі діяльності: (не) прагне подолати, кидає роботу, підглядає за іншими, плаче, переживає і нервує, звертається до вихователя, дітям за допомогою, самостійно шукає вихід.
9. Характеристика мовлення дитини:
Звукова сторона мовлення: охарактеризувати особливості звуковимови: в межах вікової норми, фонетичний лад мови сформований недостатньо, ізольовано всі звуки вимовляє правильно, але при збільшенні мовленнєвої навантаження спостерігається загальна розмиття мови, фонематические дефекти звуковимови (пропуск, перекручування), фонологічні дефекти (заміни, змішування); особливості фонематичного слуху: сохранный, розвинений недостатньо, порушений.
Словник: вказати: норма (словниковий запас достатній, відповідає віковій нормі), у межах вжитку, різко обмежений; якою мірою: різко обмежений, дещо обмежений, без видимих обмежень; за рахунок яких слів (частин мови) обмежений; складова структура слова не порушена, негрубі дефекти складової структури слова, складова структура порушена, (не)порушує структуру багатоскладових слів.
Граматичний лад мовлення: сформований, недостатньо сформований, не сформований; особливості словозміни, словотворення: сформовані, відповідають віковій нормі, у стадії формування, не сформовані. Відобразити сформованість таких умінь: утворення множини та однини іменників і дієслів, зменшувально-пестливих форм іменників, уміння узгоджувати прикметники з іменниками, числівники з іменниками.
Зв'язкова мова: відповідає віковій нормі, в стадії формування, потребує подальшого розвитку, не сформована; характер речень (прості, складні, поширені, малопоширені, непоширені, неповні), вміння відповідати на запитання дорослих односкладово або повною фразою, вміння будувати речення з демонстрації дій, по картинці,вміння скласти розповідь за предметної, сюжетної картинці, по серії сюжетних картинок, переказати казку, оповідання, розповісти вірш; можливість діалогу.
10. Характеристика діяльності:
Навички самообслуговування: може самостійно користуватися туалетним приладдям, вмиватися, мити руки, розчісувати волосся; може самостійно одягнутися, роздягнутися, взутися, застегнуться, зав'язати і розв'язати шнурки; може самостійно їсти, пити, користуватися ложкою, виделкою; вміє прибирати свої речі та ліжко.
Ігрова діяльність: байдужість або інтерес до іграшок, улюблені ігри, розуміє правила гри, виконує їх, вносить зміни у зміст гри, доступність уявної ситуації, роль в колективній грі, поведінка в конфліктній ситуації, відбиває свій досвід у грі, (не) вміє підтримувати гру.
Конструктивна і графічна діяльність: вміє правильно зібрати матрьошку, пірамідку, скласти за зразком прості фігури з рахункових паличок, виконати споруди з кубиків
11. Основні труднощі, що відзначаються в спілкуванні: труднощів немає; не вміє підтримувати гру; воліє бути на самоті; плаче, малоконтактен з дорослими, дітьми; конфліктний; інше.
12. Особистісні особливості: адекватність емоційних реакцій, активність або пасивність у різних видах діяльності, наявність або відсутність ініціативи, поступливість, дратівливість, пасивність у процесі спілкування з дітьми і дорослими; сором'язливість, примхливість, плаксивість, апатія, нав'язливість, боязкість; переважне настрій; поведінка: спокійне, адекватне ситуації, неспокійний; моральні якості: адекватність відносин до рідних, одноліткам, іншим людям, почуття прихильності, любові, добра, схильність прийти на допомогу або шкодити, кривдити інших, агресивність, брехливість і т.д., уміння підкорятися вимогам дорослих, акуратність, охайність, адекватність емоційної реакції на схвалення і осуд.
13. Особливості емоційно-вольової сфери: переважаючий настрій (похмурість, пригніченість, злостивість, агресивність, замкнутість, негативізм, ейфорична життєрадісність), тривожний, збудливий, невпевнений, імпульсивний, сором'язливий, доброзичливий, спокійний, урівноважений, рухово - расторможен, відчуває страх перед можливістю невдачі, емоційно пасивний, пояснюємо, емоційні реакції адекватні, наявність афективних спалахів, схильність до відмовним реакцій, гніву; загальне пожвавлення при виконанні завдання (рухове, емоційне), заспокоюється сам (а), на прохання дорослого, при перемиканні на іншу діяльність, наявність фобічних реакцій (страх темряви, замкнутого простору, самотності та ін); наявність сміливості, рішучості, наполегливості, здатності стримувати себе; активність або пасивність у різних видах діяльності; наявність або відсутність ініціативи, поступливість, дратівливість, пасивність у процесі спілкування з людьми; сором'язливість, примхливість.
14. У розділі «Додаткові особливості розвитку дитини» можна зазначити, до якого виду діяльності помічені схильності, прояв творчих здібностей. Причини відставання у розвитку. Позитивні та негативні якості дитини.
Діагностика індивідуальних особливостей дітей:
1. Бесіда та анкетування батьків
Знання батьків активно використовуються для визначення інтересів дитини, особливостей його поведінки, розвитку навичок самообслуговування, мови, інтелектуальних і соціальних умінь. Основна мета бесіди - встановити контакт з батьками, познайомитися з дитиною, познайомити батьків з дитячим садом і визначити основні напрямки співпраці.
2. Діагностика розвитку дитини:
Діагностика дитини проводиться фахівцями дитячого садка.
Кожен фахівець звертає увагу на свою ділянку. Психолог - рівень психічного розвитку, особливості взаємодії з дітьми і дорослими, емоційність, швидкість психічних реакцій, адаптація в новій обстановці.
3. Спостереження за поведінкою в групі:
Протягом періоду адаптації і всього часу присутності дитини в ДНЗ вихователь і фахівці спостерігають за дитиною в різних ситуаціях, визначаючи рівень сформованості навичок самообслуговування, особливості контакту з іншими дітьми і дорослими, навички продуктивної діяльності, розвиток рухових і мовних навичок, пізнавальної сфери, прояв самостійності та активності, сфери інтересів та ін.
Можна використовувати наступні техніки спостережень: реєстрація епізодів, щоденникові нотатки, карти - спостережень, журнал спостережень, відеоспостереження.
Склад медико-психолого-педагогічної комісії:
• Вихователі групи;
• Психолог;
• Логопед;
• Музичний керівник;
• Фізкультурний керівник;
• Старший вихователь;
• Старша медична сестра;
• Керівник структурного підрозділу.
Методи, використовувані у роботі:
• Бесіди, ігри, заняття, читання художньої літератури, етюди, спрямовані на знайомство з різними емоціями і почуттями, з «чарівними» засобами розуміння;
• Ігри, вправи і тренінги, які сприяють розвитку емоційно - особистісної та поведінкової сфер (розвиток комунікативних навичок та поліпшення взаємин з оточуючими, зняття страхів і підвищення впевненості в собі, зниження агресії та послаблення негативних емоцій)
• Заняття, ігри та вправи на розвиток психічних процесів (пам'яті, уваги, сприйняття, мислення, уяви);
• Прийоми арт - терапії (лялькотерапія, ізотерапія, казкотерапія);
• Релаксаційні психогімнастичні вправи (розслаблення м'язів обличчя, шиї, тулуба, рук, ніг тощо)
Особливості роботи вихователя по створенню індивідуального маршруту дитини
1 етап. Вибір:
Колегіальне рішення для роботи з побудови індивідуального маршруту розвитку;
2 етап. Спостереження:
• Спостереження за дитиною в організованій дорослим діяльності;
• Спостереження за дитиною у вільній діяльності;
• Бесіда про нахили та уподобання дитини з педагогами;
• Бесіда про нахили та уподобання дитини з батьками;
3 етап. Діагностика:
• Визначення «проблемних» і «успішних» зон розвитку (поглиблене діагностичне обстеження)
• Побудова маршруту з орієнтуванням на зону найближчого розвитку дитини
• Підбір методик, визначення методів і прийомів роботи
4 етап. Робота:
• Підбір індивідуальних завдань
• Зв'язок з батьками і педагогами
• Домашні завдання
• Коригування завдань, методів роботи з дитиною
5 етап. Контроль:
• Підсумкова діагностика
• Подання робіт дитину на заходах ДНЗ
При розробці індивідуального маршруту дошкільника,
ми спираємося на такі принципи:
Принцип опори на здатність до навчання дитини.
Принцип співвіднесення рівня актуального розвитку і зони найближчого розвитку. Дотримання даного принципу передбачає виявлення потенційних здібностей до засвоєння нових знань, як базової характеристики, визначальною проектування індивідуальної траєкторії розвитку дитини.
Принцип дотримання інтересів дитини. Л.М. Шипицина називає його «на боці дитини». Причиною будь-якої проблемної ситуації розвитку дитини виступає як сама дитина, так і його соціальне оточення. У складних ситуаціях потрібен об'єктивний аналіз проблеми, облік життєвого досвіду дорослих, їх численних можливостей незалежної самореалізації, облік безлічі соціальних структур і організацій. А на боці дитини часто буває тільки він сам. Фахівець системи супроводу покликаний вирішити кожну проблемну ситуацію з максимальною користю для дитини.
Принцип тісної взаємодії і узгодженості роботи «команди» фахівців, у ході вивчення дитини (явища, ситуації).
Принцип безперервності, коли дитині гарантовано безперервний супровід на всіх етапах допомоги у вирішенні проблеми. Спеціаліст супроводження припинить підтримку дитину тільки тоді, коли проблема буде вирішена або підхід до вирішення буде очевидний.
Принцип відмови від усередненого нормування. Реалізація даного принципу - це опора передбачає уникнення прямого оцінного підходу при діагностичному обстеженні рівня розвитку дитини, що веде у своєму граничному вираженні до прагнення «навішувати ярлики», розуміння того, що є норма. «Норми - це не середнє, що є (або стандартне, що необхідно), а те, що краще, що можливе в конкретному віці для конкретної дитини при відповідних умовах. Одна з найважливіших завдань фахівців, що реалізують ідеологію психолого-педагогічного супроводу індивідуального розвитку дитини, полягає в тому, щоб ці умови визначити, а при необхідності і створити» (В.І. Слободчиков).
Принцип опори на дитячу субкультуру. Кожна дитина, збагачуючи себе традиціями, нормами і способами, виробленими дитячим співтовариством, проживає повноцінний дитячий досвід.
Організація емоційного благополуччя дитини
I. «Ранок радісних зустрічей», коли діти називають один одного ласкавим ім'ям, бажають добра, посміхаються, налаштовуються на добру подію дня.
• «Індивідуальна бесіда на цікаві для дітей теми», або так звані «Задушевні посиденьки», де діти і дорослі розповідають цікаві історії зі свого життя.
• «Твір дітьми творчих розповідей про себе, про свою сім'ю з подальшим складанням книг і оформленням її малюнками.
• «Використання методу колекціонування» сприяє виникненню спілкування, спільних ігор.
• «Предметно-розвиваюче середовище в групі» (куточок усамітнення, різновеликі ширми, подіум, ємності особистих речей, рамки для зображень в групі, обладнання для самостійної діяльності, обладнання для режисерських і рольових ігор); спрямована на забезпечення індивідуальної комфортності дітей.
II. Для розвитку позитивного ставлення дитини до оточуючих його людям проводимо:
• Дидактичні ігри, спрямовані на ознайомлення та виховання толерантного ставлення до різних людей («Народи Росії», «У кого який дім», підбери картинку).
• Читання казок різних народів, що населяють Росію.
• Розглядання ілюстративного матеріалу на формування правильної поведінки в різних ситуація.
• Колективні роботи з образотворчої діяльності.
• Колективні заходи (свята, снігові споруди, посадка квітів, виготовлення поробок з природного та непридатного матеріалу).
• Оформлення фотогазети про якомусь спільному заході. («Як ми відпочивали на дачі», «Як ми зводили сніжний містечко»).
• Розбір ситуацій, які можуть виникнути в житті, в яких треба зробити моральний вибір.
• Навмисне створення ситуацій, що вимагають від дітей взаємодопомоги.
• Фотовиставки, фотоальбом з фотографіями всіх дітей групи. (оформлені у вигляді настінного панно, де є місця для фото кожної дитини групи.
III. Розвитку комунікативної компетентності дитини сприяють:
• Елементи психологічної гімнастики на заняттях з образотворчої діяльності, ознайомлення з навколишнім.
• Спеціальні ігри та вправи спрямовані на розвиток розпізнавання і вираження своїх емоцій «Хмара настрою», «Дзеркало» і т.п.
• Гудзиковий масаж у поєднанні з завданнями на емоційний прояв.
• Ігри драматизації.
• Театралізовані ігри.
• Перегляд вистав,
• Читання художньої літератури з подальшим обговоренням характеру героїв, їх настрою, вчинків.
IV. Для розвитку соціальних навичок у дитини ми проводимо:
• Дидактичні ігри («Правда»).
• Розбір ситуацій з обговоренням як би ти вчинив.
• Спеціальні ігри на спілкування «Знайдемо чарівні слова», «Секрет»
• Гра-тренінг «Через скло», елементи казко-терапії.
V. Розвитку дбайливого ставлення до навколишнього світу (рукотворного, не рукотворного) сприяють:
• НОД по екології і по ОБЖ;
• читання художньої літератури;
• дидактичні ігри природознавчого змісту;
• розбір ситуацій;
• перегляд вистав на екологічні теми;
• акції (Посади дерево, погодуй птахів);
• догляд за рослинами в куточку природи і на ділянці;
• трудова діяльність (різні види праці).
Необхідні критерії оцінок результативності дитини з соціально - особистісного розвитку:
• Вироблені звички моральної поведінки;
• Мають здатність до самооцінки, оцінки;
• Мають уявлення про моральних якостях;
• Вміють невимушено спілкуватися з однолітками, дорослими;
• Вміють по власному спонуканню надавати посильну допомогу: одноліткам, малятам, дорослим;
• Вміє будувати стосунки з однолітками, дітьми;
• Вміє гідно виходити з конфліктних ситуацій;
• Сформовані основи безпечної поведінки у різних ситуаціях на дорогах, вулиці.
Очікуваний результат:
• розвиток соціальної компетентності;
• розвиток комунікативних навичок;
• корекція тривожності, самооцінки (наближення до адекватною);
• розвиток почуття самоцінності;
• корекція наявних у дитини соціально-особистісних проблем.
Зміст роботи:
1. Розвиток ігрової діяльності (сюжетно-рольових, театралізованих, режисерських, та ін видів творчих ігор):
• спонукати включатися в спільні з дорослим і однолітками ігри, пропонувати нескладні сюжети для ігор на теми з навколишнього життя і за мотивами літературних творів, мультфільмів («Комунікація», «Читання»);
• вчити розподіляти ролі між партнерами по грі, відбирати необхідні для гри атрибути, предмети, іграшки використовувати їх у відповідності з роллю («Комунікація»);
• встановлювати позитивні стосунки в грі, рахуватися з інтересами інших дітей, позитивно вирішувати спори і конфліктні ситуації («Комунікація»);
• у театралізованих та режисерських іграх розігрувати ситуації по нескладних сюжетів (з мультфільмів, казок), використовуючи іграшки, предмети і деякі (1-2) засоби виразності - жести, міміку, інтонацію («Комунікація», «Читання»).
2. Прилучення до елементарними загальноприйнятим нормам і правилам взаємини з однолітками і дорослими (в т.ч. моральним):
• розвивати емоційну чуйність - прояв співчуття до близьких людей, привабливим персонажів літературних творів, мультфільмів, кінофільмів, співпереживання з ними, спільної радості («Комунікація», «Читання», «Художня творчість», «Музика»);
• розвивати адекватний відгук на минулі, поточні та майбутні радісні і сумні події в сім'ї, дитячому садку (хвороба, свято та ін);
• розвивати позитивне ставлення до вимог дорослого з приводу виконання норм і правил поведінки («не Можна голосно кричати, бо інші діти мене не почують») («Праця»);
• формувати уявлення про деяких моральних нормах і правилах поведінки, що відображають 2-3 протилежних моральних поняття (наприклад, «взаємодопомога» («взаємовиручка») - «себелюбство», «жадібність» - «щедрість» і ін)
3. Формування первинних особистісних, сімейних, гендерних уявлень, уявлень про суспільство, країні, світі:
• продовжувати формувати уявлення про особисті дані (ім'я, прізвище, вік у роках) («Пізнання», «Безпека»);
• розвивати позитивну самооцінку на основі виділення деяких власних позитивних характеристик (якостей, особливостей) - «Я веселий і розумний!», «Я завжди прибираю іграшки!»;
• розвивати інтерес до власного минулого і майбутнього, спонукати ставити запитання про себе, про батьків, про дитячому садочку, школі, про професії дорослих та ін. («Комунікація», «Пізнання»);
• формування уявлень про власну національності, національності батьків («Пізнання»);
• формування уявлень про власний адреса (країна, місто (село) вулиця, на якій живе) («Пізнання», «Безпека»);
• виховувати любов до рідного краю, знайомити з назвами головних вулиць міста, з його красивими місцями, пам'ятками.
Для розвитку компетентності педагогів з даного питання провести консультації на теми:
«Формування морального здоров'я», «Ігри на формування доброзичливих стосунків між дошкільниками», «Робота з ознайомлення дітей з ім'ям»,
Теми педрад: «Забезпечення психофізичного здоров'я дошкільнят», «Вчимося розуміти один одного»,
Підготувати методичні рекомендації для педагогів: «Використання піску і води корекції емоційно-вольової та соціальної сфери дітей середнього віку», «Як грати з гіперактивними дітьми» та інші.

Використовувана література:
1. Куцакова Л.В. «Трудове виховання в дитячому садку», Видавництво-Мозаїка-Синтез, Бібліотека програми «Від народження до школи»;
2. Петрова В.І., Стульник Т.Д.: «Етичні бесіди з дітьми 4-7 років: моральне виховання в дитячому садку», Видавництво: Мозаїка-Синтез;
3. Волосовець Т.В., Казьмін А.М., Кутепов Е.Н.: «Інклюзивна практика в дошкільній освіті», Видавництво: Мозаїка-Синтез;
4. Діагностичний інструментарій для вивчення результатів освоєння дітьми загальноосвітньої програми ДОУ, Видавництво: Аркти, Серія: Управління ДНЗ
5. Комарова Т.С., Соломенникова О.О. «Педагогічна діагностика розвитку дітей перед вступом до школи», Ярославль, 2006 р
6. Князькова О.Л., Я-ти-ми. Програма соціально - емоційного розвитку// М. Мозаїка - Синтез 2005
Бажаю всім творчих успіхів!