Реклама




Підготовка та проведення класної години


Зупинимося докладніше на особистісно орієнтованих класних годинах. Підготовку і проведення класного години особистісно орієнтованої спрямованості можна представити у вигляді технологічного ланцюжка послідовно виконуваних дій.

1. Складання педагогом спільно сучащимися та їх батьками тематики класних годин на навчальний рік.

У визначенні тем класних годин беруть участь школярі і їх батьки. Важливо з'ясувати їхню думку про те, які проблеми слід обговорити в класі. У методичному арсеналі класних керівників існує чимало прийомів і методів, що допомагають забезпечити участь школярів та їх батьків у складанні тематики класних годин: метод соціологічного опитування, методика «Будуємо новий класний будинок», методика «Мозковий штурм», журнал-естафета «Світ спільних справ» (учні разом з батьками пишуть будинку на відведених для них сторінках журналу розповіді про свої захоплення, інтереси, друзів, а класний керівник використовує цю інформацію при складанні тематики класних годин). При визначенні тем класних годин педагоги враховують індивідуальні особливості своїх вихованців, їх потреби, інтереси, ціннісні орієнтації. Класні керівники накопичують відомості про особливості розвитку учнів, систематизують їх у спеціальних щоденниках, а потім використовують цю інформацію при плануванні і організації виховного процесу.

2. Уточнення теми особистісно орієнтованого класного години і генерування ідей щодо його підготовки та проведення.

Краще використовувати методику «Купа мала». Вона являє собою бліцопитування школярів з проблеми організації майбутнього класного години. Протягом однієї-двох хвилин учні відповідають на запитання: що, де, коли, як, для кого, для чого і т. п. На даній стадії важлива не детальна розробленість учнівських ідей, а їх кількість. Нехай вони виявляться недостатньо продуманими і слабо взаємопов'язаними, але з утвореною ними «купи малі» досвідчений педагог (або актив класу) може вибрати цікаві та корисні пропозиції.

3. Вибір мети, змісту, форми та місця проведення класного години, формування спільноти його організаторів.

Тут найчастіше використовуються такі форми взаємодії організаторів, як ініціативна група, рада справи, творча група.

4. Індивідуальна і групова діяльність з підготовки класного години.

Її зміст і способи організації обумовлені вибором теми майбутньої розмови і технологією його підготовки.

5. Складання вчителем спільно з іншими організаторами сценарного плану класного години.

Необхідно знайти відповіді на наступні питання.

- Що потрібно зробити для того, щоб уже в перші хвилини класного години був забезпечений позитивний емоційний настрій учнів для участі в колективному розмові і діяльності?

- Коли і як будуть представлені результати підготовчої роботи?

- В які моменти діти зможуть проявити свої творчі здібності?

- Хто з учнів зможе зіграти роль «соліста» у даному класному годині?

- Яким чином необхідно підвести підсумки класного години?

Складаючи план класного години, не слід його деталізувати

до такої міри, щоб в результаті вийшов щохвилинний сценарій. В сценарії треба обов'язково виділяти час для дій, які заздалегідь не програмуються, а розгортаються у відповідності з ситуацією, що безпосередньо виникають в ході проведення класного години.

6. Проведення класного години.

У вступній частині класному керівникові необхідно забезпечити чітке розуміння всіма учасниками цілей класного години, пробудити бажання дітей брати активну участь у ньому. Головне призначення основної частини - створення для членів класного колективу максимальної кількості можливих ситуацій для прояву ними своєї індивідуальності і творчих здібностей. Заключну частину класного години необхідно використовувати для аналізу спільної діяльності та підведення підсумків, для складання плану дій для вирішення обговорюваних проблем, визначення індивідуальних і групових завдань.

7. Аналіз і оцінка результативності класного години і спільної роботи з його підготовки та проведення.

В процесі оціночно-аналітичної діяльності доцільно звернути увагу на такі моменти, як прояв і збагачення життєвого досвіду дітей, індивідуальна значущість засвоюваної інформації, вплив на розвиток творчих здібностей учнів, психологічний комфорт і активність участі дітей у класній годині.

Слід особливо підкреслити, що успішність проведення години спілкування класного керівника зі своїми вихованцями залежить не тільки від освоєння педагогом технології його організації, але і від того, наскільки основоположні ідеї, принципи гуманістичного виховання зрозумілі і прийняті вчителем, наскільки вони відповідають його педагогічного кредо.