Музейна педагогіка в дитячому саду

Автор: Кудрявцева Наталія Володимирівна, педагог-психолог МБДОУ дитячий садок № 99 місто Таганрог Ростовської області

Даний матеріал цікавий методистам, педагогам - психологам та вихователям дитячих садків.

Музейна педагогіка як наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки і психології, розглядає музей як освітню систему, тобто вона здатна вирішувати освітню, розвиваючу, освітню й виховну завдання.

На сучасному етапі постає питання створення музейної середовища в дошкільних освітніх установах.

Музейна педагогіка в ДНЗ

Сьогодні в нашу педагогічну практику міцно увійшли численні музейно - освітні програми для вихованців освітніх установ. Музейна педагогіка як наукова дисципліна на стику музеєзнавства, педагогіки і психології, розглядає музей як освітню систему, тобто вона здатна вирішувати освітню, розвиваючу, освітню й виховну завдання. Чому ж музейна педагогіка міцно входить в дошкільні освітні установи?

Звичайно ж, треба розуміти, що музейна педагогіка не ставить перед собою завдання сформувати з дітей фахівців-мистецтвознавців, грамотно думають про періоди творчості Врубеля або Рубльова і т.д. Це не головне. Навіть знати прізвища відомих художників, назви їх творів діти не зобов'язані. Важливо бачити в дитині гармонійно розвинену особистість. Розвивати почуття прекрасного, здатність відчувати і розуміти красу навколишнього світу, вміння володіти власною думкою, висловлювати своє судження - ось побажання сучасних батьків. Такі заняття спонукають дитину активно і творчо мислити, освітня діяльність в рамках музейної педагогіки є ефективним засобом розвитку мовлення сучасної дитини. Адже не секрет, що зараз дитячий мова відрізняється біднотою і спрощеністю. Занурюючись у світ прекрасного, дитина може значно збагатити свій словниковий запас, висловити всі свої думки і припущення, а потім ще й поміркувати про побачене, поділитися враженнями з батьками. І це далеко не все.

Музейна педагогіка має більш широкі завдання:

- виховання любові до рідного краю, людям, які піклуються про його процвітання;

- формування самосвідомості, вміння успішно адаптуватися в навколишньому світі;

- можливість реалізуватися у відповідності зі своїми схильностями та інтересами, виявити індивідуальність;

- формування дитячо-дорослої спільної діяльності на матеріалі музейної практики;

- освоєння інноваційних технологій, формування професійної компетентності педагогів.

Методика безпосередній освітньої діяльності з музейної педагогіки повинна мати ряд відмінних особливостей:

1. Спрямованість навчання на соціальну адаптацію і на розвиток емоційної сфери дитини.

2. Вільне спілкування дітей з педагогом і один з одним, коли в процесі роботи можна вільно висловити свої думки, пояснити виникають емоції, не погодитися з думкою інших, в тому числі дорослих.

3.. Мова дітей має бути невимушеною, без спеціально завчених фраз.

4. Використання педагогом на перших етапах роботи прийому «підказок» (на заданий дітям питання педагогом пропонується кілька варіантів відповідей).

5. Свою думку педагог висловлює тільки після дітей, у жодному разі не подаючи його як єдино вірне.

6. Мета курсу - збагачення досвіду дитини, зорового сприйняття та емоційного світу.

Однак, включення такої програми в освітньо-виховний процес - справа не таке простої, як може здатися на перший погляд. Справа в тому, що музейно-освітня програма передбачає використання спеціальних методів і засобів для залучення маленького чоловічка до культурної спадщини.

По-перше, потрібно визначитися з віковою групою. Найбільш продуктивною буде робота з дитиною, починаючи вже з 4 років. Саме з цього віку у дітей формується вміння бачити, здатність спостерігати, помічати, аналізувати і міркувати над побачене.

По-друге, необхідно знайти місце для занять у щільною сіткою освітньої діяльності ДНЗ. Якщо дитина втомилася, засмучений, він навряд чи отримає велике задоволення від занять на гуртку, тому, що такі заняття повинні володіти релаксуючою функцією, на них можна розслабитися, помріяти, міркувати...

По-третє, педагог повинен віддавати собі звіт в тому, що маленька дитина не готовий до сприйняття складної символічної мови, до осягнення прихованого змісту оточуючих його речей. Завдання педагога - навчити дитину «розшифровувати» цю мову, розуміти його. Тому перед кожним заняттям потрібно велика попередня підготовка для того, щоб дати дитині підказку, направити його пізнавальний інтерес в потрібне русло. Це може бути і гра, і бесіда, і організація невеликий виставки, добірка цікавої літератури. Загалом, чим більше ключиків до розуміння буде в руках у дитини, тим цікавіше і результативнішою буде його занурення.

А після проведення заняття, звичайно, бажано для закріплення отриманої інформації невелика творча робота, можна разом з батьками. Це може бути і малюнок, і фотографії, і цікавий розповідь за темою, виріб, книжка, і багато іншого.

По-четверте, для отримання найкращого результату необхідно тісне співробітництво з усіма спеціалістами ДНЗ як у виборі тем для освітньої діяльності, так і в їх плануванні та проведенні, і в обговоренні отриманих результатів. Тому треба розраховувати на консультації педагога-психолога і педагога-логопеда.

Мабуть, робота з дошкільниками, найбільш важка для сучасних музеїв, адже вони більш орієнтовані на школу і вузи. Між тим дошкільна освіта поступово і послідовно розширює сферу співпраці з музеями. На сучасному етапі постає питання створення музейної середовища в дошкільних освітніх установах. Раніше це, як правило, були куточки і виставки репродукцій. Але зміст музейної середовища в дошкільних установах може бути розширено. Наприклад, реалізація програми «Мій Таганрог» в ДНЗ міста Таганрога у співпраці з музеями може допомогти вирішенню наступних педагогічних завдань дошкільного дитинства:

1) Знайомство і формування початкового поняття «історія» через історію рідного міста, через поняття «мала батьківщина»;

2) Розвиток психофізичних якостей: спостережливості, уяви, емоційної чуйності, сенсорних здібностей, довільної уваги, здатності орієнтуватися в просторі і тимчасових поняттях;

3) Виховання моральних якостей особистості дитини: доброти, чуйності, здатності до співпереживання;

Розподіл тим безпосередній освітньої діяльності в сітці навчального плану залишається на розсуд педагога. Без сумніву, вона повинна носити системний і цілісний характер, враховувати вікові особливості дітей, бути пов'язаної з базовою програмою освітнього закладу.

Програма може складатися з декількох блоків, кожен з яких складається з підготовчої роботи в групі, одного заняття або декількох в кожному блоці, закріплення матеріалу. Заняття можуть проводитися як в музеї, так і в дитячому садку.

Блок № 1 - «Музей...».

Завдання занять по блоку:

Дати уявлення про предмети історико-побутовий музейної колекції як про хранителів пам'яті минулого;

Знайомство з професією музейного зберігача;

Познайомити з видами музеїв;

Допомогти дітям усвідомити, що минуле не зникне безслідно, його зберігають місцевість, будівлі, предмети, людська пам'ять;

Створити умови для емоційної зустрічі з «минулим».

Блок № 2 «Ми живемо в Росії»

- Ми живемо в Росії.

- Геральдичні символи Росії.

- Права дітей в Росії.

- Росія в майбутньому...

Завдання занять по блоку:

Звернути увагу на багатство і незалежність Російської держави, на тих людей, якими пишається країна;

Закріпити знання геральдичних символів Росії, Ямалу, міста в якому живемо;

Уточнити знання дітей про права і обов'язки громадян Росії;

Виховувати почуття гордості за країну, викликати любов і повагу до людей, які живуть у Росії.

Блок № 3 «315 років тому»

- Карта міста.

- Історія виникнення перших поселень. Житло, побут таганрожцев.

- Засновник Таганрога.

- Назва міста.

Завдання занять по блоку:

Дати уявлення і сприяти вихованню у дітей шанобливого ставлення до історії рідного міста

Блок № 4 « Історія мого міста»

- Герб міста.

- Мала батьківщина - місто Таганрог, це історія родини.

- Мій родовід.

Завдання занять по блоку:

Виховувати у дітей любов і почуття гордості до міста, в якому вони народилися і живуть.

Блок № 5 Відомі люди Таганрога

- А. П. Чехів

- Чеховські місця у Таганрозі

Блок № 6 Героїчне минуле Таганрога

- Місто в роки Великої Вітчизняної війни

- Підпільники - патріоти

- Герої війни.

Блок № 7 Сучасне місто.

- За що я люблю своє місто.

Для розширення кругозору дітей та закріпленню їх знань працівниками ДНЗ можуть бути створені тематичні відеофільми, дидактичні та рухливі ігри. Свої враження і знання, отримані на заняттях, хлопці можуть розкрити через свої роботи (малюнки, макети, моделі, різні споруди, вироби). За підсумками проведених занять можна провести виставки робіт дітей з різних тем.

Якою б не була спрямованість музейно-педагогічної діяльності ДНЗ, вона повинна мати цілісний та системний характер. Співробітники ДНЗ повинні усвідомити, що занурення дітей в існуючу музейну середовище чи створення музейної середовища в дошкільному закладі з допомогою дітей та їх батьків надає унікальну можливість прилучення малюків до природних, матеріальних і духовних багатств суспільства в процесі цікавої діяльності. Така спільна цілеспрямована діяльність сприяє згуртуванню колективу співробітників, дітей і батьків, її результати стають очевидними, так як вони матеріалізуються у вигляді виставок і експозицій з унікальними експонатами, зібраними або зробленими спільними зусиллями.

Таким чином, на питання "Навіщо це потрібно дітям?" можна відповісти наступне: спільна діяльність співробітників, дітей і батьків навчить дітей, і не тільки їх, цінувати і берегти спадщину попередніх поколінь і вміло ними користуватися. Це дасть відчуття почвенности і буде сприяти формуванню цілісності картини світу та історичного процесу. У світі все закономірно і обумовлено, нічого не виникає на порожньому місці і не йде в нікуди. Руйнування дощенту не продуктивно і марнотратно, такий підхід знесилює народ і веде до зникнення спочатку культури, а потім і його самого.