Автор: Васюкова Тетяна Михайлівна - учитель початкових класів Сумської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат I і II виду
Призначення матеріалу: робоча програма навчального курсу «Образотворче мистецтво» 5 клас I вигляд (для глухих дітей з затримкою психічного розвитку)
- Титульний аркуш
- Пояснювальна записка
- Навчально-тематичний план
- Зміст тем навчального курсу
- Вимоги до рівня підготовки учнів 5 класу
- Навчально-методичне забезпечення
Робоча програма розроблена на основі програми для першого класу спеціальних (корекційних) освітніх установ I виду під редакцією Т. З. Мовної - М. «Просвіта», 2003.
Програма п'ятого класу розрахована на 34 години: 1 година в тиждень.
У школі для нечуючих вихованців з затримкою психічного розвитку значимість предмета «Образотворче мистецтво» визначається великими можливостями корекції і компенсації особливостей розвитку пізнавальної, емоційної і вольової, рухової сфер діяльності учнів, формування їх мови, вдосконалення слухо - зорового сприйняття і спілкування, а також їх позитивних особистісних якостей.
Цілями уроку образотворчого мистецтва в школі глухих є:
✓ естетичне виховання учнів, розвиток їх художнього смаку, емоційного ставлення до навколишньої дійсності, розуміння краси не тільки в природі, але і в людині, у праці;
✓ навчання основам образотворчої грамоти;
✓ формування у студентів творчої позиції в житті;
✓ розвиток художньо - образотворчих творчих здібностей у нечуючих вихованців з затримкою психічного розвитку поряд з компенсацією і виправленням в образотворчій діяльності недоліків їх розвитку, зумовлених дефектом слухової функції.
Завдання викладання:
✓ розвиток у нечуючих вихованців з затримкою психічного розвитку вміння спостерігати предмети і явища навколишньої дійсності і формування потреби відображати їх у різних видах художньої діяльності;
✓ оволодіння навчаються у практичній діяльності елементами художньо - образотворчої грамоти та засобами виразності в області малюнка, живопису, малої скульптури; на основі цього - розвиток в учнів можливостей творчої художньо - образотворчої діяльності;
✓ виховання естетичних почуттів, розуміння краси навколишньої дійсності, мистецтва і здатності насолоджуватися ними;
✓ розвиток у студентів інтересу до занять образотворчим мистецтвом, збереження його - при використанні різних видів образотворчої діяльності і форм роботи, художніх матеріалів та технік роботи;
✓ навчання роботі за інструкцією вчителя і самостійно, планування своєї діяльності;
✓ розвиток мовлення учнів, організуючою і направляючою їх розумову і практичну діяльність, формування навичок спілкування в рамках образотворчої діяльності;
✓формування у студентів уміння долати труднощі, що виникають у процесі образотворчої діяльності.
Програма розроблена з урахуванням вікових особливостей розвитку образотворчої діяльності глухих дітей, їх можливостей і інтересів. Її зміст представлено у вигляді різних напрямів і видів роботи з різними художніми матеріалами.
Програма з образотворчого включає чотири розділи, в межах яких вирішуються специфічні навчальні завдання до практичної художньої діяльності і в бесідах про мистецтво. Завдяки такому принципу розподілу навчального матеріалу є можливість на одному занятті приділяти особливу увагу якоюсь однією, вузько сформульованої задачі, що відповідає одному з розділів навчання.
Вивчення навчального матеріалу з образотворчого мистецтва здійснюється у процесі наступних видів роботи:
◆ малювання площинних і об'ємних предметів;
◆ ліплення об'ємного і площинного зображення (барельєф на картоні);
◆ виконання аплікацій: складання з частин цілого зображення предмета, натюрморту, сюжетної або декоративної композиції без фіксації на образотворчій площині («рухома аплікація») і з фіксацією на ній з допомогою клею;
◆ проведення бесіди з тими, хто навчається, при розгляданні творів мистецтва у формі:
- розповіді про процес роботи представників образотворчого мистецтва та народної творчості;
- аналіз творів образотворчого мистецтва;
- підготовки учнів до відвідування музею, виставки.
Малювання, ліплення, робота над аплікацією здійснюються з натури, за зразком, пам'яті, уявленню і уяві.
При проведенні бесіди використовуються репродукції картин, ілюстрації до книг, фотографії, каталоги виставок.
Використання всіх перерахованих видів роботи передбачає формування у студентів зорового і образотворчого досвіду, який необхідний для їх творчої образотворчої діяльності.
Актуалізації таких аспектів
- розвиток образного мислення, використання традицій народної художньої творчості, навчання дитини бачити світ у взаємозв'язку мистецтва, світогляду народу, який створив високохудожні предмети побуту;
- виховання системного бачення сутності предметів;
- створення середовища, що стимулює творчу активність учня, з опорою на емоції, на здатність до співпереживання.
Планування занять передбачає виконання наступних етапів пізнання: сприйняття навчального матеріалу - осмислення - засвоєння - застосування засвоєного в практичній діяльності.
Планується подача матеріалу тематичними блоками, що посилює її засвоєння, оскільки інформація, вправи, закріплення знань, умінь і навичок проходять в єдності і взаємозв'язку в короткий період часу.
Тематичним планом передбачається широке використання наочних посібників, матеріалів і інструментарію інформаційно-технологічної та методичної підтримки як з підручника і колекцій класичних творів, так і з арсеналу авторських розробок педагога.
|
Розділ програми |
Кількість уроків |
Кількість екскурсій |
|
1. Навчання композиційної діяльності |
|
|
|
2. Розвиток у студентів умінь сприймати і передавати форму предметів, пропорції і конструкцію |
|
|
|
3. Розвиток у студентів сприйняття кольору предметів та формування умінь передавати його в живопису |
|
|
|
4. Навчання вихованців сприйняття творів мистецтва |
|
|
|
Всього |
|
|
Розділ I. Навчання композиційної діяльності (10 годин)
Знайомство учнів з виражальними засобами композиції в малюнку з натури, в сюжетному і декоративному зображенні: величинный контраст.
Виконання композиції протягом декількох уроків: попередній начерк, розмітка загальної композиції, уточнення малюнка, завершальний етап над композицією.
Розвиток уміння самостійно складати візерунки із стилізованих форм рослинного світу, переробляти реальні форми живої природи в орнаментальні, ритмічно співвідносити елементи в простому декоративному рельєфі і барельєфі.
Явища наочної перспективи у відкритому просторі (пейзаж). Розвиток уміння розміщувати в малюнку предмети: зображення віддалених предметів з урахуванням їх зорового зменшення.
Розділ II. Розвиток у студентів умінь сприймати і передавати форму предметів, пропорції і конструкцію (8 годин)
Використання елементарних засобів виразності при передачі характерних особливостей предметів. Дотримання симетрії форми.
Удосконалення умінь передавати форму і пропорції фігури людини і тваринного (в статистиці та динаміці). Формування вміння передавати графічними засобами особливості моделі (форму голови, риси обличчя, одяг, її забарвлення).
Удосконалення умінь зображувати тварин у ліпленні і малюнку.
Удосконалення прийомів стилізації рослинних і тваринних форм для складання орнаментів. Малювання елементів розпису Гжели, Жостова.
Розвиток умінь малювати з натури, передавати схожість в малюнку з натурою (предмети побуту; вази, глечики тощо)
Розвиток прийомів діяльності уяви. Складання з частин цілого зображення.
Розділ III. Розвиток у студентів сприйняття кольору предметів та формування умінь передавати його в живопису (8 годин)
Виразні засоби зображення в малюнку з натури, сюжетному і декоративному: светлотный контраст.
Удосконалення вмінь поєднувати кольори, домагаючись гармонії в живопису (з допомогою вчителя у практичній діяльності). Закріплення прийомів роботи аквареллю по сухій і вологій папері.
Особливості використання кольору при декоративному зображенні.
Значення кольору в малюнках на теми казок. Відтворення сюжету казок із застосуванням різноманітних відтінків основних складових кольорів.
Удосконалення зображення людини і тварин засобами живопису. Передавання фактури поверхні зображуваного предмета (волосся людини, вовни у тварин, оперення у птахів) за допомогою штрихів і плями.
Розділ IV. Навчання учнів сприйняття творів мистецтва (8 годин)
Види образотворчого мистецтва. Живопис
Живопис як вид мистецтва. Розширення уявлення про роботу художника-живописця, про матеріали та інструменти, які використовуються художником, про жанрах живопису (пейзаж, портрет, натюрморт та ін).
Види образотворчого мистецтва. Скульптура
Відмінність скульптури від творів живопису і графіки: об'ємність скульптури, її обозримость з різних сторін. Вибір матеріалу у залежності від задуму і характеру зображення. Інструменти скульптура. Різні види скульптури: кругла (статуя, бюст, група з кількох скульптур, статуетка) і рельєф - зображення на площині, що утворює фон (барельєф і горельєф як виступаючий в різній мірі рельєф).
Декоративно-прикладне мистецтво
Роль декоративно-прикладного мистецтва. Єдність форми предмета і його декоративного оформлення. Іграшка як витвір народного мистецтва. Сучасна глиняна іграшка: використання традицій народної іграшки (матрьошка, бариня, кінь, олень). Гумор у творах декоративно-прикладного мистецтва. Спрощення форми в іграшці.
Значення та місце мистецтва у житті
Узагальнення і закріплення знань з розділу «Сприйняття творів мистецтва», отриманих в V класі. Життя творів мистецтва в книгах, музеях, побуті (картини, скульптури, книжкові ілюстрації, предмети декоративно-прикладної творчості; іграшки). Твори образотворчого мистецтва та декоративно-прикладної творчості, допомагають побачити красу навколишнього життя, спонукають її зберігати, створювати, здійснювати гарні вчинки, допомагають навчитися фантазувати і мріяти.
Учні повинні знати:
- елементарні засоби виразності малюнка;
- основні правила лінійної перспективи, прийоми роботи фарбами;
- особливості деяких матеріалів, які використовуються в образотворчому мистецтві;
- мовний матеріал, изучавшийся на уроках образотворчого мистецтва.
Учні повинні мати уявлення:
- про роль образотворчого мистецтва в житті суспільства;
- про особливості пейзажного жанру, про зв'язок мистецтва з природним середовищем (елементарно);
- про роль ескізи, замальовки, живописного етюду в роботі художника;
- про роль фону в композиційної діяльності (у різних жанрах графіки і живопису);
- про виразний засіб композиції живопису та скульптури - контрасті (величинном і светлотном).
Учні повинні вміти:
- складати композиції на основі композиції спостережень навколишньої дійсності та складаються уявлень про неї в результаті узагальнень;
- передавати у малюнку глибину відкритого та замкненого простору (пол і задня стіна);
- враховувати єдину точку зору при зображенні предметів у відкритому просторі і при зображенні предметів з натури (в натюрморті);
- погоджувати елементи декоративної композиції з загальним задумом; стилізувати натурні форми рослинного і тваринного світу для використання їх у декоративній роботі.
Альохін А. Д. Образотворче мистецтво. - М: Просвітництво, 1990.
Зикова Т. З. Програми З(К)ОУ I виду. - М: Просвітництво, 2003.
Павлова О. В. Образотворче мистецтво. Поурочні плани. - Волгоград: Учитель, 2008.
Суворова Р. Ф. Засіб навчання і методика їх використання у початковій школі. - М: Просвітництво, 1990.