Реклама





Вплив дитячо-батьківських відносин на навчальну мотивацію молодших школярів


Вплив дитячо-батьківських відносин на навчальну мотивацію молодших школярів

Вплив взаємин у сім'ї на навчальну мотивацію молодших школярів

Автор: Сергєєва Аліна Юріївна, студентка 5 курсу, факультету дошкільної, початкової та спеціальної освіти, педагогічного інституту «НДУ Бєлду», Білгород р.

Опис матеріалу: Стаття присвячена розгляду впливу дитячо-батьківських відносин на навчальну мотивацію. У статті розглядаються певні мотиви, які переважають у молодшому шкільному віці, та їх залежність від ситуації в сім'ї. Дана стаття можлива буде корисна педагогам при роботі з батьками.

ВПЛИВ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН НА НАВЧАЛЬНУ МОТИВАЦІЮ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

В даний час суспільство турбує питання про вплив дитячо-батьківських відносин на навчальну мотивацію школяра. Мотивація головний компонент регуляції навчальної діяльності. Її вивченням займаються різні вчені з найдавніших часів по наші дні. Свідченням цього можуть служити роботи Арістотеля, Демокріта, Платона які вивчали потреба як основу отримання знань, досвіду, розглядали її як основну рушійну силу. Виникли спроби пояснити, що і як змушує людину діяти. Таким чином, ще в ті часи вчені намагалися з'ясувати структуру мотивації, умови її формування, механізми дії. В даний час питаннями мотивації поведінки людини займалися такі вчені як А. Ф. Лазурський, Н. Н. Ланге, А. Н. Леонтьєв, С. М. Рубінштейн. Всі вчені, які займалися проблемою мотивації навчальної діяльності, підкреслюють велику значимість її формування і розвитку, так як саме вона є гарантом формування пізнавальної активності учня, і як наслідок розвивається мислення, здобуваються знання, необхідні для успішної діяльності особистості у подальшому житті [5].

Розглянемо особливості мотивації навчальної діяльності в молодшому шкільному віці. Велике місце в мотивації молодшого школяра займають узколичностные мотиви - мотивація благополуччя і престижу. Серед цих мотивів перше місце займає мотив отримувати хороші оцінки [7]. Однак у школярів 1-2-х класів ця своєрідна роль. За даними Л. В. Божович, вони сприймають оцінку як оцінку своїх старань, а не якості виконаної роботи. Проте таке ставлення до позначки скоро зникає. Школярі 3-4-х класів починають перейматися своїми обов'язками, їх старанність зменшується"[6]. Мотивом часто домінуючим і надає негативну забарвлення навчальної діяльності, залишається мотивація уникнення покарання, вона стає єдиним провідним мотивом у значної частини учнів третього класу.

Виходячи з вищезгаданого, можна сказати, що мотивація навчальної діяльності безпосередньо залежить від типу відносин, які панують в родині. До теперішнього часу сформувалося переконання, що тип дитячо-батьківських відносин в сім'ї є одним з основних факторів, що формують характер дитини і особливості його поведінки [1]. Без сумніву родина для дітей необхідна середовище повноцінного розвитку й успішного соціального становлення. Від того як дитина відчуває себе в рідній хаті, наскільки інтенсивно спілкуються з ним дорослі, багато в чому залежать темпи його розумового і вольового розвитку [2]. Унікальність сімейного виховання та його величезне значення пояснюється насамперед його первинністю, особливою значущістю близьких дорослих у житті дитини в силу його біологічної і психологічної залежності від них. Однак практика сімейного виховання не завжди буває якісною в силу того, що одні батьки не вміють виховувати і сприяти розвитку власних дітей, інші не хочуть [3]. Наша сім'я коливається між двома різними началами в пристрої і нормування відносин батьків і дітей: між початком і користю переважання інтересів батьків і між початком панівного значення дитячих інтересів [4]. Дані типи відносин безпосередньо впливають на навчальну мотивацію школяра, зниження мотивація навчальної укладаються найчастіше не в дитині, а в напруженій сімейної ситуації. Важливо відзначити, що багато батьків ставляться до своєї дитини як до проекту, в якому вони намагаються реалізувати все те, що не змогли досягти самі. Однак не можна цього допускати, тому що необхідно так само враховувати інтереси дитини, від яких в прямій залежності перебувати мотивація дитини до навчання. Завдання сім'ї підтримувати позитивні інтереси дитини, спрямувати їх у потрібне русло і по можливості створити дитині умови для заняття за інтересами [1].

Вивчивши матеріал по даній темі, ми прийшли до висновку, що у дітей в молодшому шкільному віці навчальна мотивація характеризується соціальними мотивами,(мотив отримання хорошої відмітки), які не можуть підтримувати в перебігу тривалого часу його навчальну роботу та поступово втрачають своє значення. З'ясували, що важливим чинником формування навчальної мотивації є дитячо-батьківські відносини, основою яких є ставлення батьків до дитини.

Список використаної літератури:

1. Посысова М.М. Основи психології сім'ї та сімейного консультування: навчальний посібник для вузів /Н.Н.Посысоева.- М.: владос-прес 2004.-328с.

2. Бєлгородський Державний Педагогічний інститут М.С. Ольминського виховання дітей в сучасній сім'ї. Ред. П.Т.Фролова - Білгород 1993.-208с.

3. Куликова Т.А. Сімейна педагогіка і домашнє виховання / Т.А.Куликова.- М.: Академія, 2000.- 227с.

4. Лебедєв Т.А. Сімейне виховання : хрестоматія / Т.А.Лебедев. -М: Академія,2001.-407с.

5. http://festival.1september.ru/articles/532755/ [електронний ресурс]

6. Ільїн Е.П.Мотивация і мотиви /Е.П.Ильин.-СПб.:Пітер,2006.-507с.

7. Фрідман Л.М. Психологія дітей і підлітків /Л.М.Фридман - М: Изд-во Інституту Психотерапії, 2003.