Реклама




Психологічні особливості розвитку дитини від 5 до 7 років


Психологічні особливості розвитку дитини від 5 до 7 років

Як відбувається розвиток дитини. Як відбувається розвиток дитини старшого дошкільного віку. На що слід звернути увагу батькам дітей від 5 до 7 років.

Психологічні особливості старших дошкільнят (від п'яти до семи років)

Діти цієї вікової групи стають більш самостійними. Вони вже пізнали світ поза домом, і це дозволяє їм висловлювати власні судження з різних приводів. Проте допитливість відіграє чільну роль. Дитина відрізняється відвертістю і може дорослому поставити будь-яке питання. Як часто саме в цьому віці малюк цікавиться, яким чином він з'явився на світ.

Чільну роль у розвитку дитини грає його оточення - друзі у дворі, в дитячому садку або в творчому колективі. Діти, спілкуючись один з одним, діляться своїми життєвими відкриттями. Тому батькам слід забезпечити дитині можливість групового спілкування з однолітками, особливо це стосується дітей, які не відвідують садочок. Альтернатив садка можна знайти багато. Це може бути дитячий майданчик чи розважальний центр, студія раннього розвитку або самодіяльний гурток.

Так чому ж так необхідно дитині спілкування з іншими дітьми? Не можна забувати, що цей період - підготовка до школи. І щоб уникнути появи у дитини комунікативних проблем з однокласниками, він повинен освоїти навички поведінки в дитячому колективі.

У цьому віці у малюка починають активно розвиватися творчі здібності. Тому гурток дитячої самодіяльності не тільки дозволить дитині спілкуватися з ровесниками, а й сформує необхідні особистісні якості. Наприклад, заняття танцями або акторською майстерністю допомагають дитині стати впевненим у собі, побороти численні страхи, розкріпачитися.

Саме в цей час дитина вчиться мислити самостійно, незалежно від дорослого. Цьому слід приділяти підвищену увагу, оскільки саме зараз формуються моральні уявлення і ціннісна база малюка і підвищується ризик втрати емоційної близькості з рідними. Якщо батьки не проявлять до уваги дитині, вони перестануть впливати на його подальшу поведінку, а неконструктивні життєві установки, отримані ззовні, почнуть працювати і можуть породити ряд комплексів і страхів. Вони-то і позначаться на всіх подальших життєвих періодах.

Брак уваги з боку батьків сприяє появі у дитини нездорового духу суперництва. Якщо він недоотримав належного уваги будинку, можливо, він буде прагнути залучати до себе увагу скрізь, де тільки можна і заради цього піде на будь-які крайнощі і поведінкові відхилення. Або, навпаки, вирішить, що він не потрібен нікому, і замкнеться, перетворившись на довічну «сіру мишку». І те і інше не є добре. Неминучі проблеми і з емоційною сферою: недолюблений в дитинстві людина в більшості випадків і сам стриманий у прояві щирості і теплоти до інших людей.