Реклама





Фактори успішної адаптації дитини до школи


Фактори успішної адаптації дитини до школи

Рекомендації для батьків «Фактори успішної адаптації дитини до школи»

Автор: Полікарпова Людмила Сергіївна, вихователь вищої кваліфікаційної категорії МА ДНЗ «Дитячий сад № 4», Пермський край, місто Соликамск

Опис матеріалу: Пропоную вам рекомендації для батьків дітей підготовчої до школи групи «Фактори успішної адаптації дитини до школи». Даний матеріал буде корисним для батьків майбутніх першокласників, а так само для вихователів при підготовці до батьківського зборів.

Завдання:

- розкрити фактори успішної адаптації дитини до школи;

- дати рекомендації батькам щодо подолання можливих труднощів у дошкільнят.

Багато батьків, коли діти виростають, і настає пора вести їх в школу, бувають абсолютно впевнені, що якщо дитина вміє трохи читати і рахувати, то ніяких проблем зі школою у них не виникне. І як же буває здивування батьків, коли малюк засмучує їх і відсутністю успіхів у школі, і скаргами вчителі, і багатьом іншим!

На питання «що робити?» універсальної відповіді немає. Всі діти різні, і причини труднощів різні. І все ж є щось спільне в тому, що повинен вміти дитина, коли йде в школу, і про що повинні знати батьки, так і професіонали.

Які вимоги пред'являє школа до дитини?

Особистісне дорослішання

Школа - це соціальний інститут, який існує й живе за певними правилами. Вони досить умовні, але дитина має бути готовий «грати» з ним, розуміти і приймати умовність ситуації, в яку він потрапляє.

Дитина «грає» роль учня. Завдання дошкільних закладів: підготувати дитину до освоєння нового соціального статусу. Провідною діяльністю дошкільника є гра. Засвоїти роль вчителя і учня дитина може, граючи в школу. Якщо дитина відвідує дитячий садок, де проводяться спеціальні заняття, багато грає, спілкується з великою кількістю однолітків, то він має хороший шанс підготуватися до школи в плані засвоєння її соціальних норм і вимог. Заняття недільної школи також сприяють успішній адаптації до школи.

В іншому варіанті в школі у дитини можуть виникнути такі труднощі:

- не реагує на зауваження, заважає проводити уроки, блазнює, емоційно нестійкий;

- непосидючість, балакучість, але при цьому навчання дається добре;

- надмірна рухливість, метушливість, легка збудливість.

Причини:

- розпещеність;

- «негативна демонстрація»;

- рухова розгальмування.

Дії батьків:

- встановити тісний контакт з учителем;

- приділяти дитині більше уваги;

- зауваження звести до мінімуму;

- краще таких дітей зайняти в театральних гуртках;

- використовувати спокійний стиль взаємовідносин;

- консультація у фахівців (психіатра).

Найважливішим критерієм готовності дитини до школи є бажання вчитися в ній. Причини тут можуть бути самі важливі: прагнення скоріше стати великим, і зрівнятися в правах з іншими членами сім'ї, інтерес до всього нового, бажання набути нових друзів.

Мотивація:

- зовнішня;

- внутрішня.

Для формування внутрішньої мотивації необхідно проявляти живий інтерес до того, що зробила дитина, що запам'ятав, що зрозумів, цікавитися не оцінками і похвалою вчителя, а саме змістом занять. Якщо дитина навчитися пояснювати мамі, як він вирішив задачу, чому слово пишеться так, а не інакше, все це матиме позитивний вплив на розвиток у нього навчальної мотивації.

Не менш важливою характеристикою особистісної готовності до школи є вміння дитини критично ставитися до своїх здібностей, знань, дій, об'єктивно себе оцінювати. Якщо дитина не твердо знає букви, але каже, що вміє читати, значить, потреби читати, у нього ще немає. Якщо ж дитина говорить: «Я рахую до 10», це означає, що він не тільки вміє рахувати, але адекватно оцінює свої знання, бачить їх обмеженість, а значить, у нього може виникнути бажання і потреба вивчати математику.

Ймовірні труднощі в навчанні дітей з неадекватною самооцінкою:

- не виконує завдання самостійно або робить їх набагато гірше;

- байдужий до оцінок і до того, що відбувається на уроці, відволікається з найменшого приводу;

- відповідає невпевнено.

Рекомендації батькам:

- підтримувати переважання позитивних емоцій у навчальній діяльності;

- підтримувати доброзичливі взаємини;

- знайти і забезпечити сферу успіху.

Найважливішою спроможністю, необхідною для успішного навчання в школі, є те, що психологи називають произвольностью поведінки. Довільність поведінки характеризується вмінням дитини керувати своєю поведінкою, організовувати роботу. У дитячому садку довільність формується через гру, колективні заняття, на яких можна навчити дитину підпорядковувати свої дії різними правилами, відтворювати зразок, будувати і виконувати складні послідовності дій. Розвитку довільності сприяє самостійність. Наприклад, якщо у дитини 6-ти років є свої маленькі обов'язки, нехай дуже прості, то така дитина виявляється краще готовим до школи, ніж той, за якого всі роблять батьки.

Інтелектуальна готовність.

Першокласник повинен бути здатний виконувати різноманітні інтелектуальні дії: вміти виділяти характерні ознаки, робити прості висновки, порівнювати й узагальнювати, класифікувати, знаходити спільне і відмінності.

Показники інтелектуального розвитку:

- розвиток просторових уявлень і образного мислення (цей показник лежить в основі освоєння дітьми накреслення літер, правил додавання і віднімання);

- уміння орієнтуватися на систему ознак (цей показник дозволяє виявити, скільки ознак одночасно може враховувати дитина при виконанні того чи іншого завдання);

- розвиток знаково-символічної функції (цей показник необхідний для засвоєння понять числа, звукобуквенных зв'язків, будь-якого абстрактного змісту).

З інтелектом тісно пов'язаний розвиток мови дитини. Дитина 6-ти років повинен вміти формулювати зміст різних граматичних конструкцій, за допомогою яких формулюються пояснення на уроці, мати багатий словниковий запас.

При низькій інтелектуальної готовності можуть виникнути труднощі з освоєнням шкільної програми.

Причини шкільної дезадаптації:

- спадковий фактор (індивідуальні відмінності, що стосуються інтелекту, особливостей темпераменту, схильності до неврозів та іншим особистісним особливостям);

- залишкові явища пошкодження мозку (порушення в період внутрішньоутробного розвитку);

- велике значення має і загальний стан організму;

- важливу роль у розвитку дитини відіграє соціальне середовище, яке його оточує (рідкісне спілкування з дитиною в період становлення мовлення; недостатні умови для рухового розвитку; підвищена опіка);

- певну роль у формуванні шкільних труднощів відіграють статеві відмінності в дозрівання хлопчиків і дівчаток, які зазвичай не враховуються.

З вище сказаного можна зробити декілька важливих висновків:

- щоб підготувати дитину до школи, потрібна серйозна робота, як дитячого саду, так і батьків;

- якщо вчасно проконсультуватися з фахівцями, оцінити сильні і слабкі сторони психологічної готовності дитини до школи, отримати рекомендації, то у батьків виникне реальна можливість підготувати свою дитину до школи таким чином, щоб він ходив туди із задоволенням, відчував себе впевнено і добре вчився.