Реклама




Гіперактивна дитина


Гіперактивний дитина

Гіперактивний дитина. Що робити батькам?

У Лариси до вечора голова йде обертом: у хаті все догори дном, її шестирічний син безперервно змінює рід занять, тільки з десятого разу чує прохання і зовсім не реагує на зауваження. У дитячому садку вихователі регулярно скаржаться на те, що хлопчик когось образив, вдарив чи щось розбив.

Дуже часто батьки приходять до психолога саме з такими проблемами, нарікаючи на те, що самостійно впоратися з дитиною вони не можуть. Чим викликана подібна поведінка і як можна допомогти дитині? В медицині та психології таких дітей називають гіперактивними.

Гіперактивність у дитячому віці - це сукупність симптомів, пов'язаних з надмірної психічної та моторної активності. Зазвичай вона діагностується у малюків, що відрізняються підвищеною імпульсивністю і неуважністю, - такі діти швидко відволікаються, їх однаково легко й порадувати, й засмутити. Часто для них характерні агресивна поведінка і негативізм. В силу таких особистісних особливостей гіперактивним дітям важко зосередитися на виконанні будь-яких завдань, тож батьки і вихователі мають труднощі в спілкуванні з ними.

Гіперактивність починає проявлятися вже з дитячого віку і виразно помітна у 2-4 роки. Проте всі її негативні сторони найбільш яскраво виявляються у початковій школі. Неуважність, непосидючість, агресивність і невизнання будь-яких обмежень - ось неповний перелік бід шкільного періоду. Але гіперактивність має і позитивні сторони: дитина в інтелектуальному розвитку часто випереджає однолітків, він допитливий, багато знає і вміє.

Гіперактивність в даний час зустрічається досить часто, особливо серед хлопчиків. Фахівці вважають, що в 70 % випадків вона проходить до підліткового віку. Тим не менш батьківська позиція «нічого, з віком пройде» тут абсолютно неприйнятна. Якщо діти збережуть подібні якості і в підлітковому віці, то велика ймовірність появи соціально небезпечної поведінки (нерідко підлітки мають в своєму «послужному списку» епізоди агресивного поводження і насильства, затримання правоохоронними органами, спроби покінчити з собою). Безумовно, гіперактивній дитині потрібна своєчасна і кваліфікована допомога.

Гіперактивність піддається корекції, і багато її прояви можна згладити. Для початку хотілося б виділити загальновідомі ознаки.

Про гіперактивності дитини можна говорити, якщо:

- він перебуває у постійному русі і не може себе контролювати (навіть якщо втомився, він продовжує рухатися, а вибившись із сил, буде закочувати істерики і плакати);

- швидко й багато говорить, ковтає слова, перебиває, не дослуховує, задає мільйон запитань, але рідко вислуховує відповіді на них;

- його неможливо вкласти спати, а якщо спить, то неспокійно; часто спостерігаються кишкові розлади, іноді різні алергічні реакції;

- малюк некерований, абсолютно не реагує на заборони та обмеження, в будь-яких умовах (будинок, магазин, дитячий садок, дитячий майданчик) поводиться однаково активно;

- часто провокує конфлікти, не контролює свою агресію (б'ється, кусається, штовхається, причому пускає в хід підручні засоби: палиці, каміння);

- не здатний надовго зосередитися навіть на цікавому для нього занятті;

- уникає «нудних» завдань, а також тих, для вирішення яких необхідні розумові зусилля;

- схильний до частих і різких змін настрою;

- прагне відразу (тут і зараз) отримати заохочення за будь-який хороший вчинок або успішно виконане завдання.

Якщо ви виявили у своєї дитини хоча б 6 з перерахованих вище ознак, то можна говорити про наявність у нього гіперактивності.

Що треба робити, щоб допомогти гіперактивній дитині

• Перш за все необхідно створити вдома спокійну психологічну обстановку. Не повинно бути поспіху, при малюка не можна кричати, нервувати і різко змінювати плани. Чим ви будете більш організовані самі, тим легше дитині буде.

• Спілкуючись з малюком, слід уникати наказових безапеляційних інтонацій.

• Треба намагатися дотримуватися чіткого режиму дня. Якщо дитина маленька (до 6 років), йому необхідний денний сон. Обов'язкові прогулянки на свіжому повітрі з хорошою фізичною навантаженням (біг, велосипед, ролики та інше).

• Гіперактивного дитини марно лаяти і карати його поведінку від цього тільки погіршується. Необхідно спокійно пояснювати йому, що можна робити, а що не можна.

• Навчайте малюка керувати своїм настроєм. Негативні емоції можуть з'явитися у кожного, тому треба запропонувати йому заняття, де є можливість виплеснути агресивну енергію. Кращим варіантом буде спортивна секція, обрана у відповідності з інтересами і здібностями дитини.

• Прищеплюйте любов до читання, малювання, ліплення. Давайте невеликі завдання, постарайтеся зацікавити малюка і домагайтеся завершення роботи.

• Найголовніше - частіше хваліть дитину за будь-які, навіть маленькі, досягнення. Висока самооцінка допоможе йому стати успішним.

• Дуже ефективні при гіперактивності ігри і вправи на релаксацію. Кращим психотерапевтичним ефектом володіє вода. Постеліть на підлозі (столі) клейонку, поставте ємність з водою, виберіть разом іграшки, придатні для ігор з водою. Підключіть фантазію, це допоможе вашій дитині зняти високу збудливість і дратівливість.

• Оберігайте дитину від перевтоми. Не варто влаштовувати вечірні кіноперегляди або походи в гості. Уникайте великого скупчення народу і ігор з іншими гіперактивними дітьми. Комп'ютерні ігри краще перенести на першу половину дня.