Календарний фольклор для дітей

Ще одна група жанрів - календарний дитячий фольклор - пов'язана вже не з грою; ці твори - своєрідний спосіб спілкування з навколишнім світом, зокрема, з світом природи. Найпоширеніший жанр - заклички, пісенні звернення до сил природи - сонця, дощу, веселки. Заклички тісно пов'язані з відповідними обрядами: до них відносять і новорічні побажання, і різдвяні колядки, пісні-веснянки.

Кожна така закличка містить конкретне прохання, це спроба за допомогою пісеньки впливати на сили природи, від яких багато в чому залежало благополуччя і дітей, і дорослих у селянських родинах.

Заклички для дітей

Вітер, хмаринки поганяй!

На дворі вже теплий травень,

Жито посіяли - росте,

Тільки дощик не йде!

* * *

Вітер, вітер, ветродуй,

Хмаринки збери, задуй!

Угони їх все

За сиві гори,

Нехай просвітлішають

Золоті простори!

* * *

Жаворонушки весняні,

Прилітайте!

Й весну-красну

Зазывайте!

В гості до нас скоріше

На життя-буття,

На зігрівши землі

Ясним сонечком,

Теплим сонечком-

Колоколнышком!

* * *

Річка-красуня,

Чиста водиця!

Пусти нас остудитися,

Поплавати, помитися!

* * *

Доріжка, доріжка,

Пожалій наші ніжки,

Не петляй, не крути,

Не плутай шляху!

* * *

Вийди, вийди, виглянь,

Порадуй нас,

Ранкове сонечко

В світанковий час!

* * *

Дощик, дощик, поливай,

Лий, лий, лий, не втомлюйся!

Щоб вмилася вся земля,

Ліс, і гори, і поля!

* * *

Ти, туман молочний,

Не тумань мені очі,

Не тумань віконце,

Покажи доріжку!

* * *

Вже ти, сонечко, вставай!

Ранок добрий зустрічай!

Обдаруй теплом і світлом,

Шолом уклін тобі за це!

* * *

Вже ти радуга-дуга!

Прибери свої роги!

Після дощику грибного

Чекаємо ми сонечка рідного!

Примовки

До заклинкам примикають примовки (вироки) - короткі віршовані звернення до тварин, птахів, рослин. Це можуть бути не лише прямі звернення, але і звуконаслідування, наприклад, птахам: «Не сій боби! Іди по гриби! Худо тут! Худо тут» (удод); «Чиї ви? Чиї ви? - Воші - вік! Вшивик!» (чибіс). До приговоркам відноситься і всім відоме звернення до зозулі: «зозуля-Зозуля, скільки мені жити?». За своїм походженням заклички і примовки сходять до древніх заклинань і змов, з допомогою яких наші предки намагалися вплинути на сили природи. Зараз вони перейшли в дитячий фольклор.

* * *

Бджілка, бджілка, дай нам меду,

Щоб повна була колода!

Будемо ми медок їдати, примовляти:

"Ах, яка наша працьовита бджілка!"

* * *

Травушка-муравушка,

Зелена, пахуча - немає тебе краще!

На галявині та в лісі

Не тупі мою косу,

Сіна на зиму запасу

І корівці принесу!

* * *

Метелик-красуня,

Що ж тобі не подобається?

Кружишься, не сідаєш,

Чого ж ти боїшся?

Ось тобі долонька,

Відпочинь трошки!

* * *

Пташка-пташка - соловей,

Прилітай до нас мерщій!

Тирли-тирли-тирли-лей,

Жити нам стане веселіше!

* * *

Жаба, жаба,

Надуй черевце,

Скажи "Ква-ква"

* * *

Ти навесні, берізка, дай напитися соку,

Силою своєю поділися до строку,

Щоб дітки малі стали ще краше,

А тобі, берізка, всі поклони наші!

* * *

Ти, пшеничне наше полюшко,

Радуй, потіш нас стиглим зернятком!

Урожай зібрати нам дозволь сповна,

Золоте зерно зсипати в засіки!

* * *

Вже ти, зайченя, скок-скок,

Вже ти, біленький хвосток!

Ти не чіпай, не дери наше деревце,

Нашу яблуньку, нашу дівчину!

Навесні розквітне краше всіх вона,

Зберемо великий урожай сповна!

* * *

Жито і пшениця,

Хочемо вам вклонитися!

До землі поклони бити,

Щоб ситно, з хлібом жити!

* * *

Цветик-цветик-семицветик,

Розкажи-но нам про літо,

Розклади листочок-колір,

Розкажи нам свій секрет!

Червоний - ягідка полуничка, помідор,

Жовтий - сонечко на небі і паркан,

Синій - озеро лісове і наш дім,

А зелений - ліс і поле, все кругом,

Небо блакитне, помаранчевий світанок,

Вечір фіолетовий - ось і весь секрет!