Реклама












Вірші про природу для школярів


Вірші про природу для школярів

Вірші для молодших школярів та старших дошкільників про пори року. Вірші про осінь, літо, весну і зиму. Прекрасні вірші про природу для дітей.

А. С. Пушкін

Осінь (Уривок.)

Сумовита пора! Очей очарованье!

Приємна мені твоя прощальна краса -

Люблю я пишне природи увяданье,

В багрец і в золото одягнені ліси,

В їх сінях вітру шум і свіже дихання,

І млою волнистою покриті небеса,

І рідкісний сонця промінь, і перші морози,

Та віддалені сивий зими погрози.

А. Н. Майков

Осінь.

Криє вже лист золотий

Вологу землю в лісі...

Сміливо топчу я ногою

Вешнюю лісу красу.

 

З холоду щоки горять:

Любо в лісі мені бігти,

Чути, як гілки тріщать,

Листя ногою загрібати!

 

Довго лежить на листі

Ночі мороз, і крізь ліс

Холодно якось дивиться

Ясність прозорих небес...

А. С. Пушкін

***

Ошатніший модного паркету,

Блищить річка, льодом одягнена.

Хлопчаків радісний народ

Ковзанами звучно ріже лід;

На червоних лапках гусак важкий,

Задумавши плисти по лону вод,

Ступає дбайливо на лід,

Сковзається і падає; веселий

Миготить, в'ється перший сніг,

Зірками падаючи на брег.

Єсенін С. А.

Береза.

Біла береза

Під моїм вікном

Принакрылась снігом,

Точно сріблом.

 

На пухнастих гілках

Снежною облямівкою

Розпустилися кисті

Білою бахромою.

 

І стоїть береза

В сонній тиші,

І горять сніжинки

В золотому вогні.

 

А зоря, ліниво

Обходячи навколо,

Обліплює гілки

Новим сріблом.

А. С. Пушкін

* * *

...Під блакитними небесами

Чудовими килимами,

Виблискуючи на сонці, сніг лежить;

Прозорий ліс один чорніє,

І ялина крізь іній зеленіє,

І річка під льодом блищить.


В. А. Бунін

* * *

Вирує порожниста вода,

Шумить і глухо і протяжно.

Граків пролітні стада

Кричать і весело і важливо.

 

Димлять чорні горби,

І вранці в нагрітому повітрі

Густі білі пари

Напоєні теплом і світлом.

 

А опівдні калюжі під вікном

Так розливаються і блищать,

Що яскравим сонячним плямою

По залу «зайчики» тремтять.

 

Між круглих пухких хмар

Невинно небо голубіє,

І гріє сонце ласкаве

В затишшя гумен і дворів.

 

Весна, весна! І все їй радо.

Як у забутті якому стоїш

І чуєш свіжий запах саду

І теплий запах талих дахів.

 

Кругом вода дзюрчить, виблискує,

Крик півнів звучить часом,

А вітер, м'який і сирий,

Очі тихенько закриває.

А. С. Пушкін

* * *

Ще дмуть холодні вітри

І наносять ранкові морози.

Тільки що на проталинах весняних

Показались ранні квіточки,

Як з дивовижного царства воскового,

Із запашної келейки медової

Вилітала перша бджілка,

Полетіла по раннім квіточкам

Про червоної весни поразведать:

Скоро ль буде гостя дорога,

Скоро луки позеленіють,

Скоро ль у кучерявою у берези

Розпустяться клейкі листочки,

Зацвіте черемха духмяна (...

В. С. Нікітін

* * *

Зорі меркнуть і гаснуть.

У вогні хмари.

Білий пар по лугах

розстеляється.

По дзеркальній воді,

по кучерям лозняка

Від зорі червоний світло

розливається.

 

Дрімає чуйний очерет.

Тиша - безлюддя довкола.

Ледве примітне стежка

росиста.

Кущ зачепиш плечем -

на обличчя раптом тобі

З листя бризне

роса срібляста.