Реклама












Вірші про весну для початкової школи


Вірші про весну для початкової школи

Вірші про весну для 1-4 класу

Вірші для читання в початковій школі

Гарні вірші по темі Весна.

Вірші, в яких відображаються всі прикмети весни: прихід весни, весняна капель, перше яскраве сонечко, приліт птахів, свято Великдень і просто радісний і веселий настрій.

Весняні вірші для дітей

ПІСНЯ МАСЛЯНОЇ

То не вітри буйні взбушевалися,

Не ріки швидкі разыгралися,

То люди з масельничкою распрощалися.

Від'їжджаю я в ліси дрімучі,

Заберу з собою снігу сипучі,

Снігу сипучі, тріскучі морози.

А вам - зустріти весну красну.

Ладьте борону, правте сошеньку,

Щоб уработати землю-матінку,

Щоб засіяти її зерном, золотом...

Поле - морюшко, хліб хвилюється,

Наливна колос хилиться до землі...

І підете з серпом гуляти по полю,

Жати, в'язати в снопи жито високу,

І на межі в скирти снопи складіть,

Повні засіки зерна-золота!

ВЕСНЯНКИ

* * *

З літа зимушка повстречалася,

Про здоров'ячко всі справлялася:

- Б'ю чолом тобі, літо тепле!

- Ой, здорова будь, зима сніжна.

- Чому тебе величають усі,

Мене, зимушку, проклинають все?

- Тому що ти дуже люта,

І холодна, голодна.

Я ж сите, так і тепле,

Всі луки, всі ліси орошаю я,

Всі луки, всі ліси оживляю я!

* * *

Жайворонки, прилетіть,

Красну весну принесіть!

Нам зима набридла,

І весь хліб у нас поїла,

І дрова попалила всі,

І солому всю попалила,

Молоко все забрала!

 

Жавороночек!

Принеси весну

На своєму хвосту,

На сохи, борони,

На житній копиці,

На житній копиці,

На вівсяному кулі!

 

Жайворонок, жайворонок!

На тобі зиму,

А нам - літо!

На тобі сани,

А нам - віз!

* * *

Прийди, прийди, весно,

Прийди, прийди, красна.

Принеси нам дощу,

Принеси квіточки

Нам звити віночки.

Їде весна, їде

На золотому коні,

У зеленому саяне,

Правою ручкою сіє.

Везе, везе весна,

Везе, везе красна

Ясні дні,

Чисті дождочки,

Зелені трави,

Червоні квіточки

Нам на віночки!

Федір Глінка

ВЕСНА

Вже душистей стали їли,

І пахне в повітрі смолою;

Вже зазеленіли луки,

І мох кудрится над скелею.

 

Роздяглися сині затоки,

І човни ходять по річці;

Вже заколосилися ниви,

І чути стадо далеко

 

І повітря повний тишиною,

І як їм солодко дихати!

Так серце з життям неземною

Вдихає неба благодать.

Між 9 березня - 31 травня, 1826

Олександр Бестужев

ПОЖВАВЛЕННЯ

Трохи весна крилата

Радістю повіє,

Оживає старина,

Серце молодіє;

Присмирелые мрії

Рвуть геть кайдани,

Немов юні квіти

Виряджаються в обнови,

І любові золоті сни,

Осіння вежды,

Знову і знову осяяні

Веселкою надії.

<1829>

Федір Тютчев

ВЕСНА

Як не гнітить рука судьбины,

Як томить людей обман,

Як ні браздят зморшки чоло

І серце як не повно ран,

Яким би суворим испытаньям

Ви не були підпорядковані, -

Що встоїть перед диханням

І першою встречею весни!

 

Весна... вона про вас не знає,

Про вас, про горе і зло;

Бессмертьем погляд її сяє

І ні зморшки на чолі.

Своїм законам лише слухняна,

В умовний час злітає до вас,

Світла, блаженно-байдужа,

Як личить божествам. <...>

<1838>

Олексій К. Товстої

* * *

Знову розчинилися двері на вологе

ганок,

В полуденних променях сліди недавньої холоднечі

Димлять. Теплий вітер повіяв нам в обличчя

І морщить на полях синіючі калюжі.

 

Ще тріщить камін, відливами вогню

Минулий тісний світ зими нагадуючи,

Але жайворонок там, над озиминою брязкаючи,

Сьогодні сповістив, що життя прийшло

інша.

 

І в повітрі звучать слова, не знаю чиї,

Про щастя, і любов, і юність,

і доверье,

І голосно вторять їм біжать струмки,

Колебля очерету жовтіючі пір'я.

 

Нехай же, як вони з глини та піску

Розталих снігів, дзюркочучи, забирають води,

Безслідно віднесе твоєї душі тугу

Медицина, що лікує влада воскреслої природи!

25 грудня 1870

Сторінки: 1 2 3