Вірші про весну для початкової школи
Вірші про весну для школярів
Спиридон Дрожжин
* * *
Жар весняних променів
І томить і живить,
Спадаючи з гір, струмок
За каменьям дзюрчить,
Старий орач межею
За плугом йде,
А в селі за річкою
Хтось пісню веде.
Дивиться весело день
На поля і ліси,
Тільки хмарки тінь
Борознить небо.
1880
Костянтин Фофанов
ПІСЛЯ ГРОЗИ
Остигає захід рожевий,
Ніч зволожена дощем;
Пахне почкою березовим,
Мокрим щебенем і піском.
Пронеслася гроза над рощею;
Піднявся туман з рівнин.
І тремтить листвою тощею
Морок переляканих вершин.
Спить і марить опівночі зовнішня,
Боязким холодом дихаючи.
Після бур весна безгрешнее,
Як закохана душа.
Спалахом життя її сказалася;
Їй любити прийшла пора -
Засміялася... разрыдалася...
І замовкла до ранку!..
1892
* * *
Під спів молитов великодніх
І під дзвін дзвонів,
До нас летить весна з далеких
З полуденних країв.
У зеленіючому уборі
Мліють темні ліси,
Небо сяє, морі,
Море - точно небеса.
Сосни - у зеленому оксамиті,
І запашна смола
З лускатим колон
Янтарями потекла.
І в садку у нас сьогодні
Я помітив, як тайком
Похристосовался конвалія
З белокрылым метеликом.
1887
Марина Цвєтаєва
* * *
Сині підмосковні пагорби,
В повітрі ледь теплому - пил і дьоготь.
Сплю весь день, весь день сміюся, -
повинно бути,
Одужую від зими.
Я йду додому можливо тихіше.
Ненаписаних віршів - не шкода!
Стукіт коліс і смажений мигдаль
Мені дорожче всіх строф.
Голова до принади порожня,
Тому що серце - дуже повно!
Дні мої, як маленькі хвилі,
На які дивлюся з мосту.
Чиїсь погляди надто ніжні
У ніжному повітрі, ледь нагрітому...
- Я вже хворію влітку,
Ледве одужавши від зими.
13 березня 1915
Великдень у квітні
Дзвоновий дзвін і яйця на блюді
Радістю душу зігріли.
Що лучезарней, скажіть мені, люди,
Великодня у квітні?
Пестять травичку промені, догорая,
З вулиці фраз відлуння...
Тихо блукаю від ганку до сараю,
Міряю дошки.
В небі, як заграва, зовнішня зорька,
Хвилі великоднього дзвону...
Ось у сусідів заплакала так гірко
Звук грамофона,
Вторять йому нескінченно-похмуро
Взвизги гармоніки з кухні...
Багато чого було, о, багато чого було...
Минуле, рухни!
Немає, не допоможуть і яйця на блюді!
Пізно... Промені догоріли...
Що безнадежней, скажіть мені, люди,
Великодня у квітні?
Москва. Великдень, 1910
Олексій Ремізов
У ЛИСИЦІ БАЛ
У лисиці бал.
- Я пес.
- Я бас.
- Я баран.
Це ноти.
Барабан.
Трам-там-там,
Трам-там-там.
За високими горами,
за зеленим долах
чинно простуємо на бал.
Разбреда-емся,
збирає-емся,
переходимо рів і вал.
Осел, козел,
олень так лев,
медведюшка -
страшні звірі,
звірі важливі,
сам з вусами,
сам з рогів.
Трам-там-там,
Трам-там-там.
У лисиці бал.
- Я пес.
- Я бас.
- Я баран.
Це ноти.
Барабан.
Трам-там-там,
Трам-там-там.
Там, там.
Там.
1907