Реклама












Вірші про зиму для школярів. Дитинство


Вірші про зиму для школярів. Дитинство

Вірш Івана Сурікова Дитинство - це вірш про зиму, про темному зимовому вечорі, про дитячих зимових враження.

Суриков Іван

ДИТИНСТВО

Ось моє село;

Ось мій рідний дім;

Ось я качусь в санках

По горі крутій;

 

Ось згорнулися санки,

І я пліч - хлоп!

Стрімголов качуся

Під гору, в замет.

 

І друзі-хлопці,

Стоячи наді мною,

Весело регочуть

Над моєю бідою.

 

Все обличчя і руки

Заліпив мені сніг...

Мені в заметі горі,

А хлопцям сміх!

 

Але між тим вже село

Сонечко давно;

Поднялася завірюха,

На небі темно.

 

Весь ти перезябнешь,

Руки не зігнеш,

І додому тихенько,

Знехотя бредеш.

 

Стару шубенку

Скинеш з плечей геть;

Заберешься на піч

До бабусі сивий.

 

І сидиш, ні слова...

Тихо все кругом;

Тільки чуєш - виє

Завірюха за вікном.

 

У куточку, зігнувшись,

Постоли дід плете;

Матінка за прядкою

Мовчки льон пряде.

 

Хату висвітлює

Вогник светца;

Зимовий вечір триває,

Триває без кінця...

 

І почну у бабки

Казки я просити;

І почне мені бабця

Казку говорити:

 

Як Іван-царевич

Птицю-піймав жар,

Як йому наречену

Сірий вовк дістав.

 

Слухаю я казку -

Серце так і мрет;

А в трубі сердито

Вітер злий співає.

 

Я прижмусь до старенької.

Тихо мова дзюрчить,

І очі мені міцно

Солодкий сон смежит.

 

І уві сні мені сняться

Чудові краї.

І Іван-царевич -

Це ніби я.

 

Ось переді мною

Чудовий сад цвіте;

У тому саду велика

Дерево росте.

 

Золота клітка

На сучку висить;

В цій клітці птах

Точно жар горить;

 

Стрибає у тій клітці,

Весело співає,

Яскравим, дивовижним світлом

Сад увесь обдає.

 

Ось я до неї підкрався

І за клітину - хвать!

І хотів із саду

З птицею бігти.

 

Але не тут-то було!

Піднявся шум, дзенькіт;

Набігла стража

В сад з усіх сторін.

 

Мені скрутили Руки

І ведуть мене...

І, тремтячи від страху,

Прокидаюся я.