Реклама




Вірші про навчання для школярів


Вірші про навчання для школярів

Вірші для школярів молодшого шкільного віку. Вірші для школярів середнього шкільного віку.

Вірші про навчання, вчення, школярів, про школу і науки для школярів

Школяр

«Ну, пішов же, заради бога!

Небо, ялинник і пісок -

Невесела дорога...

Гей, сідай до мене, дружок!

 

Ноги босі, брудно тіло,

І ледь прикрита груди...

Не стыдися! що за справа?

Це багатьох славний шлях.

 

Бачу я в торбинці книжку.

Так, вчитися ти йдеш...

Знаю: батька на синочка

Издержал останній гріш.

 

Знаю: стара дячиха

Віддала четвертачок,

Що проїжджаючи купчиха

Подарувала на чайок.

 

Чи, може, ти дворовий

З відпущених?.. Ну, що ж!

Випадок теж вже не новий -

Не бійся, не пропадеш!

 

Скоро сам дізнаєшся в школі,

Як архангельський мужик

По своїй і Божої волі

Став розумний і великий.

 

Не без добрих душ на світі -

Хто-небудь звезе до Москви,

Будеш в університеті -

Сон здійсниться наяву!

 

Там вже терені широко:

Знай працюй так не трусь...

Ось за що тебе глибоко

Я люблю, рідна Русь!

 

Не бездарна та природа,

Не згинув ще той край,

Що виводить з народу

Стільки славних то й знай, -

 

Стільки добрих, благородних,

Сильних люблячою душею

Посеред тупих, холодних

І пихатих собою!»

Автор: Н. Некрасов

* * *

Коли ще за шкільною партою

Погляд я відривав від сторінок,

Мені світ здавався рябої картою,

Ожила картою - без меж!

 

В уяві поставали

Земель далеких дива,

І до них в синіючі дали

Бриг ішов, підняв вітрила.

 

Дихав я в пальмах вічним травнем

На океанських островах,

Жив у легкій хатині з Маклаєм,

Блукав з Арсеньєвим в горах,

 

В пісках і хащах йшов вперто

До озер, де народжувався Ніл,

У полярних льодах на місток «Фрама»

З відважним Нансеном сходив.

 

І вила буря в вісім балів

В туманах північних широт,

Коли зі мною Валерій Чкалов

Вів через хмари літак...

 

Але що чудес шукати далеко?

Вони ось тут, зараз живуть,

Де світ, широко розкинутий,

Побудований нами і для нас!

 

Дивись - над нашими трудами

Зійшла безсмертна зірка.

Моря здружили ми з морями,

У пустелях ставимо міста.

 

Землі збільшилося оздоблення,

Щоб вся вона була як сад,

І в міжпланетний простір

Рідні супутники летять.

 

Не вправі ль ми сказати про диво,

Що завойовано боротьбою:

Його творять прості люди,

Такі ж, як ми з тобою!

Автор: Нд. Різдвяний

Доповідач

Виступав доповідач юний,

Говорив він про працю.

Він доводив з трибуни:

- Потрібна праця завжди, скрізь!

 

Нам велить працювати школа,

Вчить цьому загін...

- Підніми папірці з підлоги! -

Крикнув хтось із хлопців.

 

Але тут доповідач морщиться:

- На це є прибиральниця!

Автор: А. Барто