Вірші про осінь для дітей

Осінь

Одягала осінь строкатий сарафанчик,

Жовтенький хустинку, постоли з підковиркою,

Вийшла на ґанок на зорі туманної,

Плечиком знизала: студено і сиро.

Під ґаночком топко, жовтий лист валиться,

Біля колодязя калюжа за ніч не просохла.

Не студи ти плечі на холодному вітрі,

Йди в хатинку, та припри віконце.

Натопи грубку, засвіти лучину,

Коротай за прядкою темні часочки.

О. Біляївська

* * *

Летять сухозлітки

Летять, летять сухозлітки,

Не вийдеш з воріт.

По стежці вымокшей

Сирий туман повзе.

У погрустневших сосен

І вогняних рябін

Йде і сіє осінь

Запашні гриби!

В. Дем'янов

* * *

Спочатку вітер прошумел осикою.

Потім пройшла над лісом хмар гряда.

Потім дощ скінчився. І слід лосиний

Наповнила небесна вода.

За найкращою з лісових доріжок,

Пофыркивая і наморщивши ніс,

Їжачисі

Обережний їжачок

Чотири крапельки на голках ніс.

В. Смольников

* * *

Під кущем їжачок згорнувся,

Мокрий і колючий.

І косить над лісом дощик,

Розганяючи хмари.

У листя червоні одягнений,

Посміхається пеньок.

Простояв сухий все літо,

А тепер наскрізь промок.

В. Могилевська

* * *

Осінь

Поспіває брусниця,

Стали дні холодніше,

І від пташиного крику

В серці тільки сумніше.

Зграї птахів відлітають

Геть, за синє море.

Всі дерева блищать

У різнобарвному вбранні.

Сонце рідше сміється,

Немає в кольорах пахощі.

Скоро Осінь прокинеться -

І заплаче спросоння.

К. Бальмонт

* * *

Білий день недовгий.

Вечори довші.

Крики перепілок

Рідше і сумніше,

Осінь невидимкою

На землю зійшла,

Сізо-сірим серпанком

Небо облекла...

Н. Некрасов

* * *

Осінь

Розправивши широкі крила,

Над жовтим простором полів

Пливе в небесах ескадрилья

Поспішають на південь журавлів.

Осінній старанний вітер

Листя по дорогах розніс,

І в місто вчора на світанку

Відправлений останній обоз.

М. Ісаковський