Реклама












Вплив музики на формування гармонійної особистості учня


Автор: Печенева Ольга Олександрівна, викладач МБОУДОД ДМШ р. Ярцево Смоленської області

Опис статті: Дана стаття призначена для батьків, які стоять на порозі вибору організації вільного часу своєї дитини. Інформація, подана нижче, може бути використана викладачами для обґрунтування актуальності, значущості та важливості навчання в музичній школі. Аргументи, наведені в статті, відображають важливу роль занять у музичній школі у формуванні гармонійної особистості дитини.

Вплив музики на формування гармонійної особистості учня

У століття інформаційних технологій і комп'ютерних ігор діти часто задають питання про необхідність навчання в музичній школі. При виборі між спортивною секцією, музичною та художньою школою, деякі батьки схиляються на користь спорту або малювання. У даній статті я б хотіла відобразити актуальність, значимість і потрібність музичних шкіл як освітніх структур, що дозволяють сформувати, виховувати і готувати повноцінну особистість для сучасного суспільства.

Музика є невід'ємною частиною нашої повсякденної дійсності. Музику ми можемо чути і слухати кожен день, що має як позитивний, так і негативний вплив на психоемоційний стан дитини і великий вплив на формування внутрішнього світу і сприйняття навколишнього середовища. Спираючись на педагогічний досвід, у своїй статті я хочу розглянути, як заняття музикою вплинули на становлення характеру, формування поглядів, життєвих позицій.

В процесі роботи були проведені спостереження, починаючи від формування особистості учня дошкільного віку (5 років) і закінчуючи учнями віку 16-ти років.

Пройшовши багаторічне навчання в музичній школі, учень набуває рішучий характер, виховує силу волі, витонченість сприйняття, розвиває вміння через музику виражати своїм емоції, настрій, вчитися слухати і чути себе і оточуючих, поєднувати і зіставляти звуки музики з природою.

Під час розбору і роботи над музичним твором, залежно від темпу, ритму, характеру, виявлено вплив музики на особистість дитини. Наприклад, при грі твори контеленного характеру, наприклад, Р. Лохин «Краще, ніж учора», Р. Бєляєв «Орхідея», Б. Самойленко «Добрий молодець Іван», А. Куклін «Хоровод», в учня виробляється гнучкість мислення, плавність, мелодійність мови, почуття такту.

Гра поліфонічних творів таких, як «Маленький канон» А. Гольденвейзер, «Менует» В.А. Моцарт, «Пісня в стилі фугети» В.Масленников, «Пастораль» А. Коробейників, «Прелюдія» Д. Самойлов, «Фуга» А. Холминов, «Прелюдія № 2» І.С. Бах, «Менует» І.С. Бах, сприяє розвитку зв'язного мислення, врівноваженості, спокою, що позитивно впливає на психіку дитини.

Часто учні та їх батьки ставлять питання про необхідність вивчення гам, етюдів. З позиції викладача по класу акордеона, баяна, можу пояснити, що дані вправи для розвитку техніки сприяють не тільки відточуванню штрихів, деталей в музичних творах, але і допомагають дитині розвивати моторику рухи рук, пальців, швидкість розумових процесів.

Не можна не відзначити взаємозв'язок характеру, інтересів учнів і обираних ними творів. Темп, ритм, характер музичних творів може не тільки впливати на формування особистості дитини, але і служити інструментом самовираження його внутрішнього «Я». Твори рухомого характеру сприяє формуванню зібраності, активності, швидкої реакції на впливи навколишнього середовища.

При розборі і вивчення музичного твору учневі доводиться проспівувати вголос фрази, речення, що дозволяє звільнитися від накопичених емоцій, відволіктися від повсякденної дійсності. Даний метод вивчення музичного твору (спів) дозволяє не тільки формувати гармонійну особистість, але і поліпшити стан здоров'я дитини. Наприклад, російська народна пісня «Я на гору йшла» в обробці А. Шлепнева, варіації на тему російської народної пісні «Там за річкою» Ст. Жигалова, «Волзькі наспіви» в обробці А. Мірека, варіації на теми російських народних пісень «Серед долини ровния», «Світить місяць» В. Паницкого, варіації на тему російської народної пісні «Не будіть мене, молоду» Ст. Іванова сприяли гармонізації психоемоційного стану учня.

При правильному підході, досвід і грамотності викладача музика може розвинути, поглибити і зберегти в наш час крихкий внутрішній світ дитини.

В процесі навчання грі на музичних інструментах викладач враховує індивідуальні особливості учня. Тут не можна не відзначити особливості темпераменту і характеру дитини. Не слід плутати два поняття: темперамент і характер. Психологи чітко розділяють ці два визначення. Традиційно у психології виділяють чотири типи темпераменту: холерик, флегматик, сангвінік, меланхолік. Якщо викладач хоче домогтися успіхів у педагогічній діяльності, побачити високі результати своєї праці, то знати особливості нервової системи, швидкість реакції, емоційний фон кожної дитини необхідно.

Згадаймо коротку характеристику кожного типу темпераменту. Холерик характеризується високим рівнем нервово-психічної активності, енергією дій, різкістю рухів, імпульсивністю. Флегматик являє собою людини, що володіє повільністю дій, яскраво вираженим спокоєм, глибиною і постійністю почуттів, емоцій. Сангвінік характеризується емоційністю, вразливістю, високою нервово-психічною активністю. Для меланхоліка дозволений малий рівень нервово-психічної активності, стриманість у прояві емоцій. Знання детальної характеристики кожного типу темпераменту, детальне вивчення психологічних аспектів понять темпераменту і характеру є фундаментальною основою для організації продуктивного процесу навчання дитини. З урахуванням особливостей нервової системи викладач музичної школи обирає стиль спілкування з дитиною, тембр, мелодику своїй промові, характер творів, які розглядаються на заняттях, вид навчальної діяльності учня і вчителя. Тільки з урахуванням даних особливостей особистості викладач музичної школи зможе внести величезний внесок у формування гармонійної особистості дитини.

При правильному підході викладачі музичних шкіл розвивають індивідуальні особливості дитини і формують гармонійну особистість, здатну не тільки домагатися поставлених цілей, але і знаходити своє призначення в сучасному світі.

Список використаної літератури:

1. Небылицын Ст. Д. Темперамент Психологія індивідуальних відмінностей.