Реклама




Моделювання творчого становлення особистості педагога ДНЗ допомогою активних форм навчання


Автор: Чернишова Марина Миколаївна, старший вихователь МБДОУ «Дитячий садок №65 - Центр розвитку дитини» міста Бійськ Алтайського краю

Опис роботи: Дана стаття буде корисна старшим вихователям дитячих садків. Вона описує систему методичної роботи з моделювання процесу творчого становлення особистості педагога дитячого садка через активні форми навчання.

Реалізація нових ідей освіти вимагає не тільки розробки нових програм, а також часткової переробки старих, але і, перш за все, зміни самої форми освітнього процесу педагогів дошкільного закладу. Поява за короткий час безлічі варіантів педагогічних та освітніх технологій - прямий доказ перспективності і важливості роботи за цим напрямом.

Сучасна дидактика пред'являє до форм навчання педагогічного колективу, наступні вимоги:

результативність (надання можливості кожному педагогу ставити і досягати власні навчальні цілі);

високий рівень пізнавальної активності педагогів дитячого садка (стимулювання прагнення педагога розібратися в сутності досліджуваного матеріалу, активно шукати шляхи вирішення практичних і пізнавальних завдань);

високий організаційно-методичний рівень (комплексне і раціональне застосування старшим вихователем різних форм, методів і засобів навчання з урахуванням дидактичних функцій і можливостей);

розвиток пізнавальних здібностей і творчих сил педагогів (оволодіння раціональними способами мислення, а також прийомами творчої діяльності);

розвиток культури педагогічної праці (навчання педагогічного колективу раціональному плануванню і організації власної навчальної діяльності, самоконтролю, окремим педагогічним навичок і дослідницької діяльності);

індивідуалізація організації виховно-освітнього (створення умов для відповідності вимог до діяльності кожного учня його силам і можливостям).

Реальним і найбільш оптимальним, на наш погляд, шляхом реалізації всієї сукупності даних вимог у методичній роботі є введення так званих активних форм навчання педагогічного колективу (АФО). Саме активні форми навчання в тому чи іншому своєму поєднанні і становлять, по суті справи, ядро практично всіх стрімко розвиваються сьогодні педагогічних технологій і лише вони сприяють розвитку творчої особистості педагога.

У МБДОУ «Дитячий садок №65 - Центр розвитку дитини» використовуються наступні базові елементи активного навчання, що сприяють розвитку творчості педагога:

1) рішення проблемних завдань:

a. трансформація умов задачі.

b. виявлення внутрішнього протиріччя,

c. суб'єктивне занурення в переживання суті даного протиріччя;

2) дискусія:

a. виявлення точок зору з обговорюваного питання,

b. організація їх розуміння,

c. розробка системи аргументації,

d. культурна критика;

3) дослідження:

a. постановка проблеми,

b. висунення гіпотези (або гіпотез),

c. проведення експерименту;

4) моделювання:

a. виділення істотного в об'єкті,

b. виготовлення копії об'єкта з опущенням вторинних властивостей,

c. отримання знання на моделі,

d. перенесення нового знання на об'єкт;

5) гра:

a. внесення елементів змагальності,

b. завдання правил і позицій,

c. сюжетність і сюжетна лінія,

d. імітує поведінку,

e. рольова взаємодія;

6) групове співробітництво:

a. загальне завдання,

b. коллективнораспределенная діяльність,

c. навчання культурі комунікації,

d. будівництво міжособистісних відносин;

7) проектування:

a. целеобразованіе,

b. цілепокладання,

c. целереализация;

8) організація рефлексії:

a. фіксація відчуттів,

b. аналіз власних дій,

c. планування і проектування.

Природно, що всі перераховані елементи активного навчання в чистому вигляді зустрічаються у методичній роботі досить рідко. І сучасний семінар, педрада, найчастіше у дошкільному закладі, являє собою ту чи іншу комбінацію даних елементів (проблемна дискусія, групове проектування, гра-дослідження, вирішення тестового завдання з елементами групової роботи тощо).

Введення в методичну роботу активних форм навчання пов'язане, на наш погляд, з наданням можливості педагогу прожити в рамках організації виховно-освітнього процесу та часу інші, не виконавські форми соціальної активності, а творчі, ніж в свою чергу сприятиме виконання нового соціального замовлення на освіту.

Аналіз і проектування методичної роботи, для вирішення завдання розвитку творчості проводиться не тільки з позиції управлінця, але і з позиції педагога дитячого садка. Старший вихователь ж у цій ситуації набуває здатність, зовнішнього бачення своїх дій, аналізу та прогнозування того, який вплив кожне з його дій може надати на внутрішні переживання педагога і його первинний соціальний досвід. Збудований на основі такого «позиційного» проектування семінар, перетворюється із звичайного з використанням активних форм навчання в простір соціального моделювання та експериментування. Якщо ж таке моделювання стає відкритим і здійснюється спільно з педагогами, то такий семінар стає в цілому навчальної грою, школою творчості.

На нашу думку, лише активні форми навчання формує творця. Це якісно інша особистість педагога. Схильність до певного виду діяльності переростає в ній в стійкий інтерес і захопленість справою, з'являється бажання застосувати власний талант і вміння у трудовій діяльності.

Такого педагога нудні жорсткі алгоритми, оглядка на формальні норми, йому цікава діяльність за власною програмою, рішення нестандартних творчих завдань, самостійність у робочих ситуаціях. І тому, особливу увагу ми приділяємо формуванню у педагогів уміння реалізовувати ситуації вибору, на виховання у них зацікавленості у придбанні власного досвіду. Стосунки у педагогічному колективі будуються на основі об'єднання за інтересами з метою розвитку особистісних якостей. Планування методичної роботи спирається на побажання та пропозиції педагогів. Вміння творчо підходити до справи розвивається через доручення педагогам самостійної організації окремих заходів, що проходять в дитячому саду (батьківські збори, консультації та ін).

Реалізація процесу розвитку творчої особистості педагога вимагає, на наш погляд від старшого вихователя більш високого рівня педагогічної майстерності. Характерними рисами цього рівня професіоналізму є: оволодіння активними (розвиваючими) методами навчання на семінарах, педрадах; різноманітними формами проведення методичних заходів; здатність здійснювати проблемну інтерпретацію матеріалу; вміння реалізовувати творчу діяльність педагогів ДНЗ.

Розуміння важливості та необхідності розвитку творчого мислення педагогів як ключового елемента освітнього результату, мотивує управлінця на пошук ефективних педагогічних засобів, що забезпечують результат, на використання нових педагогічних технологій, аналіз і оцінку власного досвіду, що в кінцевому підсумку визначає суть методичної роботи продуктивного типу - створення простору для творчості педагога.

Метою методичної роботи, спрямованої на розвиток творчої особистості є «вирощування» педагога, здатного до реалізації продуктивного типу виховно-освітнього процесу, і підтримання рівня його професіоналізму. Основне призначення методичної служби безпосередньо пов'язане із створенням умов для адаптації, становлення, розвитку і саморозвитку педагогічних працівників на основі виявлення їх індивідуальних особливостей і полягає в наступному:

забезпечення реалізації програми розвитку дошкільної установи;

задоволення освітніх потреб педагогічних працівників;

виявленні, оформленні та методичному супроводі педагогічного досвіду. (1. стр.162.)

Педагоги, які досягають «творчого» рівня, не потребують жорстких вказівках щодо педагогічної діяльності, контролі процесу досягнення визначених цілей і завдань з боку організатора. Як правило, такі педагоги самостійно (в силу своїх внутрішніх мотивів) визначають зміст індивідуальної методичної роботи, так як в ході самоаналізу виявляють власні педагогічні труднощі і планують діяльність по їх вирішенню.

Такий характер методичної роботи можливий при досягненні творчого рівня активності педагогів, високою мірою самоврядування і включеності в процес науково-методичної роботи, високого рівня професіоналізму і великий теоретичної підготовки педагогів.

Активність і самостійність педагогів не зменшує значення методичної служби. Творчих педагогів, які освоюють і реалізують продуктивний освітній процес, цікавлять такі педагогічні проблеми, які вимагають теоретичного вивчення, колективного дискусійного обговорення, апробації педагогічних засобів, аналізу результатів, узагальнення передового досвіду. І тут особливо необхідні і ефективні колективні форми роботи.

У МБДОУ «Дитячий садок №65 - Центр розвитку дитини» у главу організації методичної роботи, спрямованої на розвиток творчості педагога ми визначаємо діагностику педагогічних труднощів і здійснення планування методичної роботи спільно з педагогами, так як тільки тоді організатор може розраховувати на високий рівень активності та залучення педагогічних працівників у процес методичної роботи.

Більш того, педагоги самостійно або з подачі організатора об'єднуються в тимчасові творчі групи для вирішення актуальних педагогічних проблем, таким чином, утворюючи ще одна ланка в структурі методичної служби (клуб за інтересами).

Для освоєння педагогічного досвіду, відповідного творчому розвитку, недостатньо простого відвідування занять педагогів - носіїв досвіду. Необхідно теоретичне вивчення принципів навчання лежать в основі педагогічного досвіду, відвідування серії занять з наступним колективним обговоренням і самоаналізом. Нестачу педагогічних знань може бути заповнений на семінарах, «круглих столах», де набувається досвід колективної роботи та взаємодії педагогів.

Методична робота, спрямована на розвиток творчої особистості педагога в МДОУ «Дитячий сад №65 - Центр розвитку дитини» організовується з урахуванням різноманітних форм взаємодії педагогів з потрібних педагогічним проблемам Процеси цілепокладання та планування, обов'язкові для методичної роботи, спрямовані на творчість, вимагають колективної роботи керівників і педагогів. «Кожен педагог, як учасник педагогічного колективу ансамблю, повинен вміти чути свого партнера по співтворчості. Тільки творчість однодумців дає, при індивідуальності підходів, позитивні результати. Співпраця, діалог педагогів між собою виступають як неодмінна умова колективної творчості». (2, стр.66.)

Організатору цього процесу важливо знайти «важелі» стимулювання педагогів до творчої діяльності. Досягненню цієї мети сприяє залучення педагогів в роботу міських методичних об'єднань; залучення їх в якості експертів при атестації педагогічних кадрів; участь педагогів у підготовці міських семінарів, конференцій; вивчення і технологічне опис їх педагогічного досвіду; атестація на першу, вищу кваліфікаційну категорії; залучення педагогів до процесу контролю результату педагогічної діяльності (попереджувальний контроль із залученням вузьких фахівців, взаємовідвідування).

Таким чином, осмислення професійного еталона творчої особистості кожним педагогом відбувається через пошук свого шляху в рамках організації методичної роботи та усвідомлення відповідності власних можливостей передбачуваному рівню вимог з подальшою рефлексією і проектуванням можливих варіантів досягнення успішних результатів. Це веде до обов'язкової індивідуалізації професійного еталона. Вміння самоорганізуватися та здатність до самостійного прийняття рішень переросте в наступну фазу - з'явиться власний (авторський) почерк професійної діяльності. Такий педагог завжди має індивідуальний, неповторний стиль, який залежить від його особистісних якостей. І лише творчий педагог, який має власну оригінальну педагогічну систему, що забезпечить високі освітні результати, сформує і розвине творче мислення та індивідуальність вихованців.

Література:

1. Долженко Ю.А.. Методичний супровід особистісно-орієнтованої освіти: Науково-методичний посібник для заступників директорів шкіл.- Барнаул, 2003.

2. Канн-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогічна творчість. -М: Педагогіка, 1990.

3. Загвязинский В.І. Педагогічна творчість вчителя. - М: Педагогіка, 1987.