Реклама




Реалізація принципу інтеграції в освітньому процесі, на прикладі викладання образотворчого мистецтва в ДНЗ


З досвіду роботи вихователя дитячого садка

Автор: Матвєєва Євгенія Олександрівна вихователь МДОУ дитячий садок №16 «Малишок» р. Серпухов, М. О.

Введення.

Згідно з федеральним державним вимогам одним з напрямів програми є пізнавально - мовленнєвий розвиток дітей. За цим напрямом працює і наше ДНЗ.

Розвиток пізнавально-мовленнєвої діяльності є одним з найважливіших розділів дошкільної педагогіки, і спрямований він на розумовий розвиток дитини. Чим краще буде організована пізнавально-мовленнєва діяльність дітей, тим вище гарантії успішності шкільного навчання. Розвивати мову дитини, не включаючи його в пізнавальну діяльність, неможливо, оскільки мова супроводжує та вдосконалює пізнавальну діяльність дітей, роблячи її більш цілеспрямованої та усвідомленої. Але питання спрямованого комплексного розвитку дитини вимагає від педагога грамотної інтеграції всіх освітніх галузей у безперервному процесі формування всебічно розвиненої особистості дитини. Під інтеграцією розуміється стан або процес, що ведуть до такого виду зв'язку, взаємодії і взаємопроникнення освітніх галузей, яка забезпечує цілісність і комплексність освітнього процесу.

Зараз як ніколи перед педагогами гостро постало питання про інтегративному пристрої освітнього процесу в ДНЗ. Цього вимагає і приблизна загальноосвітня програма і федеральні державні стандарти. Тому, на мій погляд, буде актуальним розглянути принцип інтеграції однією з освітньої галузі з іншими областями, на прикладі особистої роботи в ДНЗ.

Одним із напрямків моєї роботи є пізнавально-мовленнєвий розвиток дітей засобами мистецтва зображувально. З цією метою мною були проведені цикли занять з ознайомлення дітей з творами образотворчого мистецтва, народно-прикладного мистецтва.

Завдання:

- розглянути взаємозв'язок художньої творчості з іншими розділами програми;

- вивчити раціональні підходи інтегративного принципу навчання дошкільнят з розділу «Художня творчість», спрямовані на пізнавально-мовленнєвий розвиток дошкільників;

- розробити серію конспектів НОД з художньої творчості з інтеграцією в кілька освітніх галузей;

- підвести аналітичний підсумок роботи.

Основний зміст

В домашніх умовах діти багато часу проводять біля телевізора, комп'ютера, часто вільний час старших дошкільників відведено відвідування різних гуртків і студій, найчастіше спортивних або танцювальних, де, безсумнівно, йде формування фізичного розвитку дитини, але не мовного. Сучасні батьки, на жаль, перестали використовувати читання художньої літератури будинку, як спосіб дозвіллєвого проведення часу з дитиною, читаючи спільно книгу аналізуючи разом з її зміст, і даючи аналіз новими словами. При появі сучасних комп'ютерних і цифрових технологій дозвілля дитини тепер перейшов на непохитні плечі техніки та електроніки. І тому формування пізнавально-мовленнєвої діяльності в основному лягає на вихователів ДНЗ.

Мова супроводжує практично кожну діяльність дитини, розвиває її і збагачується сама. Мова - одна з найважливіших ліній розвитку дитини. Завдяки рідній мові дитина входить у наш світ, отримує широкі можливості спілкування з іншими людьми. Мова допомагає зрозуміти один одного, формує погляди й переконання, а також відіграє величезну роль в пізнанні світу, в якому ми живемо.

Прийоми, використовувані при формуванні пізнавально-мовленнєвого розвитку традиційні:

• Наочні - спостереження, розглядання картин, демонстрація фільмів, слайдів, презентацій.

• Практичні - вправи, ігри, експерименти і досліди, моделювання, проектна діяльність, дослідницько - пошукова діяльність.

• Словесні - розповідь, читання, питання, бесіди, використання художнього слова.

Основні завдання пізнавально-мовленнєвої діяльності:

1. Збагачувати пізнавальну сферу дітей інформацією через заняття, спостереження, експериментальну діяльність, мова.

2. Збагачувати емоційно - чуттєвий досвід у процесі безпосереднього спілкування з предметами, явищами, людьми.

3. Допомогти впорядкувати відомості про навколишній світ, формувати уявлення його цілісності.

4. Формувати бережливе ставлення до навколишнього світу, закріплювати позитивні емоції, вміння їх виявляти.

5. Створити умови, що сприяють виявленню і підтримці інтересів, прояву самостійності в пізнавально - мовленнєвої діяльності.

6. Підтримувати умови для розвитку пізнавально - мовленнєвих процесів дошкільнят у всіх видах діяльності.

Згідно примірної загальноосвітній програмі «Від народження до школи» під редакцією Н.Є. Веракси, Т.С.Комаровой, М.А.Васильевой» , пізнавально-мовленнєвий розвиток поєднало в собі три освітні галузі: комунікацію, пізнання, читання художньої літератури.

Художня творчість інтегрує з освітніми галузями: пізнання, комунікація, художня література, праця.

Значення образотворчої діяльності для всебічного розвитку дітей.

Заняття з образотворчої діяльності крім навчальних завдань, є важливим засобом всебічного розвитку дітей. Навчання малювання, ліплення, аплікації, конструювання сприяє розумовому, моральному естетичному і фізичному вихованню дошкільників.

Інтеграція з освітньою галуззю пізнання.

Зображувальна діяльність тісно пов'язана з пізнанням навколишнього життя. На початку, це безпосереднє знайомство з властивостями матеріалів, пізнання зв'язку дій з отриманим результатом. Надалі дитина починає набувати знання про оточуючих предметах, про матеріалах і обладнанні, однак його інтерес до матеріалів буде обумовлений прагненням передати в образотворчій формі свої думки, враження від навколишнього світу.

Щоб правильно зобразити предмет, треба мати чітке уявлення про нього, тобто бачити характерні риси предмета, їх співвідношення один з одним, форму і колір.

У процесі образотворчої діяльності уточнюються і поглиблюються зорові уявлення дітей про оточуючих предметах.

У дошкільному віці крім наочно-дійових форм мислення, безпосередньо пов'язаних з процесом практичної роботи, можливий і більш високий рівень розвитку мислення - наочно-образний. Дитина на основі розумових операцій може представити результат своєї роботи і потім почати діяти.

Для розумового розвитку дітей і зростання їх пізнавальної активності велике значення має поступово розширюється запас на основі уявлень про різноманітних формах і просторовому положенні предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітті відтінків кольорів. При організації сприйняття предметів і явищ увагу також звернено на мінливість форм і величин (людина - дитина, чоловік - доросла, відмінності росту, складання, рис обличчя, поведінок, занять і тощо); кольорів (стигла - не стигла ягода, листя на дереві в різний час року, небо у різний час доби та різні погодні умови тощо); різне просторове положення предметів і частин (птах сидить, летить, пливе, клює, дерева в спокійну погоду або у вітряну).

Займаючись малюванням, діти засвоюють досвід роботи з деякими знаряддями людської діяльності (олівець, кисть ножиці). Також діти знайомляться з різними властивостями води (малювання по - сирому, малювання у техніці набризку).

Інтеграція в художню літературу.

Художній образ, втілений у слові (вірш , оповідання, загадка) володіє своєрідною наочністю. У ньому укладено щось характерне, типове, що властиво даного явища і виділяє його серед інших. Виразне читання художніх творів сприяє створенню творчого настрою, активної роботи думки, уяви.

З цією метою художнє слово використовується не тільки на заняттях з ілюстрування творів літератури, але і при зображенні предметів після їх сприйняття.

У всіх вікових групах заняття, розпочате з загадки, викличе інтерес у свідомості дітей, яскравий образ предмета. Також для оживлення в пам'яті дітей раніше сприйнятих образів можна використовувати короткі вірші та уривки з художніх творів. У деяких випадках словесний образ супроводжує показ з натури або прийомів зображення.

Інтеграція в комунікацію.

На заняттях з малювання, ліплення, аплікації і конструювання розвивається мова дітей: засвоєння назв форм (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник тощо), кольорів та їх відтінків, просторових позначень (верх - низ, право - ліво, вище - нижче, ширше - вже) - сприяє збагаченню словника.

Висловлювання під час спостережень предметів і явищ, при обстеженні предметів, споруд, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на формування зв'язного мовлення. Педагог також активно включає дітей у пояснення завдання, послідовність його виконання. В процесі аналізу робіт в кінці заняття діти розповідають про своїх малюнках, ліпленні, висловлюють судження про роботи інших дітей. Залучення образних порівнянь, віршованих текстів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку у дітей образного, виразного мовлення.

Значення занять образотворчої діяльністю для морального виховання полягає ще і в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: вміння і потреба доводити почате до кінця, зосереджено й цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т.д. В процесі створення колективних робіт у дітей виховуються вміння спілкуватися, домовлятися про виконання спільної роботи, прагнення допомогти один одному.

Общегрупповие заняття образотворчої діяльністю сприяють вихованню товариськості і дружніх взаємин. Колективні перегляди робіт привчають дітей бути уважними до малюнку, ліпленні товаришів, справедливо і милосердно їх оцінювати, радіти не лише своєї, але й загальної удачі.

Інтеграція в працю.

Громадська спрямованість дитячого образотворчого творчості проявляється в тому , що в малюнку, ліпленні, аплікації й конструюванні діти передають явища суспільного життя. Дітей хвилюють і польоти в космос, професії людей в місті і селі, виступи спортсменів на олімпіадах, і багато іншого.

В образотворчій діяльності поєднуються розумова та фізична активність. Для створення малюнка, ліплення, аплікації необхідно застосувати зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти вміннями ліпити, вирізати, малювати предмет тієї чи іншої форми і будови, а також оволодіти навичками поводження з ножицями, з олівцем і пензлем, з глиною і пластиліном. У дітей виховуються вміння працювати, домагатися отримання бажаного результату.

Формування працьовитості, трудових навичок сприяє також участь дітей у підготовці до занять та прибирання після них.

Художня творчість і здоровьесбережение вихованців.

Всі види занять по образотворчої діяльності при правильній організації позитивно впливають на фізичний розвиток дитини. Вони сприяють підняттю загального життєвого тонусу, створенню бадьорого, життєрадісного настрою.

Велике значення для малювання має зір. У цій роботі особливо важлива робота зорового апарату. У процесі образотворчої діяльності активно формується зорова пам'ять дитини. Як відомо, розвинена пам'ять служить необхідною умовою успішного пізнання дійсності, оскільки завдяки процесам пам'яті відбувається запам'ятовування, впізнавання, відтворення пізнаваних предметів і явищ, закріплення минулого досвіду.

Заняття малюванням, аплікацією, ліпленням, конструюванням сприяє розвитку руки дитини, особливо мускулатури кисті і пальців, що так важливо для подальшого навчання письму в школі.

Під час занять виробляється правильна навчальна посадка, так як образотворча діяльність майже завжди пов'язана зі статичним положенням і певною позою.

Висновок.

Таким чином, на підставі проведених досліджень можна твердо зробити висновок, що інтеграція пізнавальних областей незамінним на протязі всього процесу навчання дошкільнят. Інтегруючи в навчанні одну або кілька пізнавальних областей в іншу, педагог сприяє кращому засвоєнню знань, умінь і навичок дошкільників у різних областях. Повторення одного і того ж матеріалу за допомогою ітерації його в різній безпосередній освітньої діяльності, веде до його кращому запам'ятовуванню. Дитина вчиться застосовувати одні і ті ж навички і знання в різних сферах повсякденного життя та наукової діяльності.

Ознайомлення дітей дошкільного віку з образотворчим мистецтвом на різних заняттях (художня література, музика, пізнання, праця) в поєднанні з широким використанням в оформленні дитячого саду створюють умови для повноцінного сприйняття дітьми творів різних жанрів. Подальше залучення дітей до мистецтва відбувається в школі. З допомогою мистецтва діти знайомляться з новими для них предметами та явищами життя, переймаються високими ідеями, долучаються до соціального середовища, в якій вони живуть.

Навчання образотворчої діяльності неможливо без формування таких розумових операцій , як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. На заняттях з малювання, ліплення, аплікації і конструювання розвивається мова дітей, збагачується словник, позитивно впливає на формування зв'язного мовлення. Таким чином , розвитку пізнавально-мовленнєвої діяльності дошкільням безсумнівно сприяють заняття образотворчим мистецтвом, успішно інтегруючи з іншими освітніми галузями.

Література:

- «Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання», під редакцією Н.П. Сакулиной, Т.С. Комарової,М. «Просвіта», 1979 р.

- «Теорія та методика образотворчої діяльності в дитячому садку», В.Б. Косминская, О.І. Васильєва, Р.Г. Казакова, М. «Просвіта» 1985 р.

- Програма «Від народження до школи» Н.Є. Веракса, Т.С. Комарова, М.А. Васильєва, М. «Мозаїка-Синтез» 2012 р.