Виховання культури безпеки життєдіяльності у студентів

В даний час людина надає особливу увагу культури безпеки життєдіяльності. У Росії щорічно відбувається понад 50000 аварій, число загиблих варіюється близько 35000 чоловік, 270000 отримують травми різного ступеня. У 80% випадків причиною ДТП є недотримання правил дорожнього руху, як пішоходам, так і водіям транспортних засобів. Також у Росії відбувається велика кількість пожеж причиною є не обережне поводження з вогнем. У сучасному суспільстві спостерігається зростання захворювань Снідом, алкоголізмом, наркоманією, залежно від тютюнопаління, нехтування правилами культури поведінки в суспільстві, сім'ї, особистої гігієни і здорового способу життя - це і є наслідком відсутності культури життєдіяльності.
Прагнення створити систему освіти, здатну адекватно вирішувати стоїть перед суспільством завдання, є одним з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Компонентом такої системи має стати освіта в галузі безпеки життєдіяльності людини і суспільства [2].
Будь-яка діяльність потенційна небезпечна. Найсуворіші заходи і закони не можуть знизити втрати суспільства і держави, якщо не будуть створити умови для розвитку культури безпеки поведінки, заохочення і формування безпеки особистості.
Основною причиною виникнення катастроф - відсутність культури безпеки.
Виховання культури безпеки у студентів закономірно входить в склад педагогічного процесу внз, реалізується в педагогічній практиці як компонент і функція педагогічного процесу. Культура безпеки людини включає змістово-процесуальний (якості особистості, напрями базової культури особистості - світогляд, моральність і т.д., компоненти діяльності, що сприяють безпеки людини і суспільства) і функціональний (самовдосконалення безпечної життєдіяльності; привласнення і вдосконалення культури безпеки суспільства; прогнозування, профілактика та мінімізація шкоди від шкідливих і небезпечних факторів життєдіяльності; використання соціальних факторів захисту; створення безпечних умов життєдіяльності; протидія негативному впливу соціальних і природних факторів, контркультури деструктивності на спрямованість і зміст безпечної життєдіяльності) аспекти [1].

Виховання культури безпеки включає наступні аспекти: формування предметних умінь та навичок (видів діяльності, які здійснюються не тільки в безпечних умовах, але і в умовах ризику), спеціальну теоретичну підготовку до безпечної життєдіяльності (осмислення загальних проблем ризику, безпеки, небезпеки тощо), психологічну підготовку до безпечної життєдіяльності (формування сміливості, рішучості, готовності до розумного ризику тощо), розвиток якостей особистості, необхідних для безпечної життєдіяльності (проникливості, далекоглядності, гуманності, оптимістичність і т.д. як основи безпеки людини і суспільства). Важливим напрямом є формування культури безпеки життєдіяльності в соціумі. Під культурою безпеки життєдіяльності в соціумі розуміється такий стан розвитку особистості, який характеризується усвідомленим ставленням до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих, практичною діяльністю щодо зниження соціальних ризиків, розвиненістю психологічних та духовно-моральних якостей, володіння нормами безпечного і продуктивного поведінки в соціумі, ведення здорового способу життя, розвиненістю умінь користуватися інформацією [2].


В якості компонентів культури безпеки життєдіяльності в соціумі виділяються наступні:
1. Ціннісно-мотиваційний: ·Усвідомлення життя як головної цінності; ·Здійснення життєдіяльності, зберігає біосферу як фундамент життя; ·Здійснення творчої життєдіяльності в сприятливому середовищі, в гармонії з навколишнім світом, в раціональному споживанні його ресурсів; ·Забезпечення особистої безпеки як умова збереження власного життя; ·Забезпечення безпеки оточуючих як умова міжособистісної взаємодії · Відсутність схильності до ризику; ·Прагнення до життєвого успіху і досконалості; ·Потреба в особистій незалежності і свободи (політичної, релігійної, економічної, фізичної); ·Прагнення до мінімізації ризиків і можливих небезпечних і надзвичайних ситуацій; ·Готовність до індивідуальної, групової та колективної діяльності при зіткненні з шкідливими та небезпечними факторами життєдіяльності; ·Розвиток готовності діяти в небезпечних (складних, важких, екстремальних) ситуаціях з елементами інформаційної невизначеності, перешкод, несподіваних перешкод; ·Розвиток готовності до безпечної поведінки при виконанні різних функцій: студента, сім'янина, виробничника, громадянина, військовослужбовця тощо; ·Гордість за свою країну і свій народ; ·Прагнення передбачити і попередити шкідливі та небезпечні фактори, подолати з найменшими втратами (якщо попередити не вдалося), зменшити негативні наслідки шкідливих і небезпечних факторів; ·Прагнення до оволодіння системою знань про безпеку, удосконалення практичного досвіду, особистісних якостей для безпечної життєдіяльності, творчого самостійного застосування правил і норм безпеки.
2. Когнітивний (знання):
·Небезпечні ситуації, які можуть виникнути вдома, на вулиці, в освітньому закладі, їх можливі наслідки;
·Небезпечні ситуації, які можуть виникнути на природі;
·Небезпечні ситуації, що виникають на технічних об'єктах і виробництвах, їх можливі наслідки; ·Небезпечні ситуації, пов'язані з життям соціуму, їх можливі наслідки; ·Небезпечні ситуації, пов'язані з використанням транспорту
·Правила безпечної поведінки при виникненні різних небезпечних ситуацій можливих у соціумі; ·Правила безпеки при активному відпочинку в природних умовах і туризмі; ·Основні наслідки надзвичайних ситуацій природного, техногенного і соціального характеру; ·Організацію захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в РФ · Основні положення нормативно-правових актів в області забезпечення безпеки в РФ;
·Наявний досвід по забезпеченню безпеки та діям у разі надання в небезпечних і надзвичайних ситуаціях;
·Основи самооборони і можливості використання світоглядних, моральних, психологічних, правових, фізичних, комунікативних, інтелектуальних, інформаційних, економічних, політехнічних, медичних, естетичних та інших засобів забезпечення безпечної життєдіяльності в соціумі. 3.Деятельностный (уміння і навички):
·Передбачити можливі небезпечні ситуації в соціумі; ·Приймати рішення щодо дій у разі виникнення небезпечних ситуацій; ·Проектувати свою поведінку в разі виникнення небезпечних ситуацій в соціумі; ·Орієнтуватися на місцевості за місцевими ознаками;
·Користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
·Використовувати різні засоби забезпечення безпечної життєдіяльності; ·Поповнювати знання про небезпеки і безпеки;
·Передбачати і попереджати вплив шкідливих і небезпечних факторів;
·Зменшувати негативні наслідки шкідливих і небезпечних факторів;
·Допомагати іншим людям в небезпечних ситуаціях; ·Проектувати можливі небезпечні та надзвичайні ситуації
·Продуктивно спілкуватися; ·Вчитися на досвіді інших у забезпеченні безпеки і передавати досвід безпечної поведінки;
4.Рефлексивный: ·Усвідомлення правил і норм, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких призводить до низької ефективності (або навіть повного провалу) діяльності без виникнення небезпечних ситуацій, шкідливих для людини і суспільства наслідків; ·Усвідомлення правил і норм, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких призводить до збитків у вигляді упущеної вигоди, економічних втрат;
·Усвідомлення правил і норм, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких призводить до виникнення небезпечних ситуацій, загрожує людині втратами у формі травм, хвороб, нанесенням моральної та іншої шкоди безпосереднім учасникам діяльності; ·Усвідомлення правил і норм, які є засобами предметної діяльності, неправильне застосування яких загрожує людині фізичною загибеллю, виникненням небезпечних та екстремальних ситуацій, що загрожують людині і суспільству; ·Здатність аналізувати небезпечні ситуації, свої дії в них; ·Прагнення до формування звичок, здібностей, переконань, необхідних для профілактики і подолання багатьох небезпечних ситуацій, таких як: готовність до розумного ризику, готовність до колективних дій в разі небезпеки, вміння звернутися за допомогою при небезпеці і т.д.; ·Вдосконалення особистісних якостей і здібностей, необхідних для профілактики і подолання практично будь-яких небезпечних ситуацій: впевненість у собі, сміливість, обережність, здатність прогнозувати небезпеки, готовність до подолання страху, хвилювання, готовність до адекватного самоконтролю в небезпечних умовах і т.д.; ·Здатність до адекватного покрокового і прогностическому самоконтролю при профілактиці і подоланні шкідливих і небезпечних факторів, а також по виходу з небезпечної ситуації. 5. Креативний: ·Здатність пропонувати варіанти вирішення проблеми виходу з небезпечної ситуації в соціумі, в тому числі і уявної;
·Здатність представляти в уяві можливі небезпечні ситуації вдома, на вулиці, у природному середовищі; ·Здатність проектувати можливі небезпечні ситуації і мінімізувати ризики потрапляння; ·Здатність пропонувати нестандартні варіанти дій в небезпечній ситуації, пов'язаної з діяльністю соціуму;
Сформованість компонентів культури безпеки життєдіяльності у студента-майбутнього спеціаліста (бакалавра), на нашу думку, знижує ризики, які виникають на перших порах професійної діяльності, дозволяють більш безболісно адаптуватися до нових умов життєдіяльності .
На закінчення хотілося б відзначити, що ступінь і відповідність названих компонентів у підсумку визначають рівень сформованості культури безпеки в соціумі. Це, в свою чергу, є необхідною умовою для здійснення майбутніми педагогами професійної діяльності. В основі цієї діяльності повинна бути закладена ідеологія створення безпечних і комфортних умов для учнів, формування у них компонентів культури безпеки життєдіяльності в процесі передачі їм наявного власного досвіду щодо забезпечення безпеки в сучасному социуме.студенты з різними інтересами, рівнем підготовки, станом здоров'я і фізичного розвитку, тому головним завданням Внз є забезпечення сприятливого прихологической атмосфери і виключити передумови порушення безпеки життя і здоров'я.1. Балашов, А.В. Педагогічні умови формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх менеджерів у внз: автореф.дис. канд. пед. наук./ А.В. Балашов. Йошкар-Ола, 2007. - 22с.
2. Бєлов С.В. Безпека життєдіяльності: підручник для студентів середніх спец. навч. закладів / С.В. Бєлов та ін..; Під общ.ред.С.В.Белова. 5-е изд., испр. і дод.-М.: Высш. шк., 2011. - 423 с.