Використання ігор на уроках англійської мови

Ігрові технології - дієвий інструмент викладання, який активізує розумову діяльність учнів, дозволяє зробити навчальний процес привабливим і цікавим, змушує школярів хвилюватися і переживати. Це потужний стимул підвищення мотивації до оволодіння іноземною мовою. Гра завжди припускає ухвалення рішення - як надійти, що сказати, як виграти. Це обставина загострює розумову діяльність учнів. Гра, як говорив К.С. Виготський, веде за собою розвиток. Розвиваюче значення гри закладено в самій її природі, бо гра - це завжди емоції, а там де емоції, там активність, там увага і уява, там працює мислення. Для дітей молодшого та середнього шкільного віку характерні яскравість сприйняття, легкість входження в образи, тому найбільш ефективними формами навчання іноземним мовам на даних етапах, на думку автора даного досвіду, є дидактичні та рольові ігри.

На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотним ознакою - наявністю чітко поставленої мети навчання і відповідного їй педагогічного результату. Дидактична гра має сталу структуру, що включає наступні основні компоненти:
1. Ігровий задум.
2. Правила.
3. Ігрові дії.
4. Пізнавальний зміст або дидактичні завдання.
5. Обладнання.
6. Результати гри.

Ігровий задум виражений у назві гри. Він закладений в дидактичної задачі, яку треба розв'язати на уроці, і надає грі пізнавального характеру, висуває до її учасників певні вимоги щодо знань.
Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст. Воно полягає у засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються при вирішенні навчальної проблеми, поставленої грою.

Результатом використання дидактичних ігор є підвищення рівня внутрішньої мотивації школярів до оволодіння німецькою мовою і, як наслідок цього, розвиток комунікативної компетенції та особистості дитини.
З метою підвищення мотивації до оволодіння іноземними мовами дидактичні ігри використовуються на уроках для вирішення наступних завдань:
1. Налаштувати учнів на робочий лад, ввести їх в іншомовну атмосферу. Школярі приходять до нас на урок з «світу рідної мови», тому важливо створити для них атмосферу спілкування, психологічного комунікативного комфорту. У зв'язку з цим доцільно використовувати на початку уроку не стереотипний рапорт чергового, а «запрошувати в гості» улюблених казкових героїв, наприклад, Людини Розсіяного, який весь час плутає число і день тижня, Білосніжку - тиждень і гномів - дні тижня.
2. Формувати у учнів певні навики. Наприклад: Незнайко зібрав портфель. Відгадайте, що він туди поклав!
3. Розвивати в учнів певні мовленнєві вміння. Наприклад: Після вивчення теми «Квартира» можна провести таку гру: - Три порося вирішили обставити свій будиночок меблями. Давайте допоможемо їм це зробити!
4. Вчити учнів спілкуванню іноземною мовою.- Конкурс на самого ввічливого співрозмовника.- Конкурс на кращий комплімент і побажання до дня Св. Валентина.
5. Розвивати необхідні здібності та психологічні функції.
- Уважний ти? Людина Розсіяний зібрався в подорож. Що зайве він взяв?
-«Сніжний ком».
У1. - Я збираюся в подорож і кладу у чемодан зубну щітку.
У2. -Я збираюся в подорож і кладу у чемодан зубну щітку і мило... і т.д.
6. Розширити знання учнів у сфері країнознавства і мови. Для цього використовують вікторини, заочні подорожі, підготовка до традиційних свят.
7. Розширити словниковий запас школярів.
- римування;
- супровід слів мімікою або жестами;
- цветик - семицветик (мовленнєва завдання - розвиток вміння називати колір, опитування лексики).
8. Зняти напругу. Після напруженої розумової діяльності учням потрібно дати невеликий відпочинок, викликати позитивні емоції. Видами релаксації можуть бути забавні віршики, пісні, ігри, які супроводжуються рухами.
9. Дати адекватну оцінку діяльності учнів. Багато педагоги виступають проти позначки, які боляче ранять слабоуспевающих дітей, відбивають у них бажання вчитися. Справа зовсім не в оцінці, а в тому, як вона подається. Необов'язково використовувати в якості оцінки цифру, її можна замінити, наприклад, фішкою, зірочкою і т. д.
10. Формувати в учнів уміння оцінювати свої можливості. Судити про доцільність своєї діяльності, вільно порівняти себе з іншими, а дитині більшість рішень треба спробувати на практиці. Гра дає йому можливість результати своїх дій - з успіхами або невдачами інших дітей. Така оцінка - вироблена своїми зусиллями - набагато точніше. Вона сприяє подальшій активізації діяльності дитини.
Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.
Що ж стосується форм організації ситуацій на уроці, то їх можна розділити на три види:
1. Драматизація. Учням дається п'єса, нарис, вже прочитані й осмислені, які вони повинні розіграти.
2. Рольова гра. Дітям дається короткий опис ситуації і їх ролей, і пропонується діяти від імені персонажів.
3. «Симуляція» Дається короткий опис ситуації, а учням пропонується діяти від власного імені.
Рольова гра включає в себе елементи і драматизації, і «симуляції». Отже, рольову гру можна розглядати як універсальну форму організації спілкування на уроці. Вона володіє великими навчальними можливостями.
1. Рольову гру можна розцінювати як саму точну модель спілкування, бо вона наслідує дійсності в найбільш істотних рисах.
2. Рольова гра сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці.
3. Рольова гра має більші можливості мотиваційно - спонукального плану.
4. Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при засвоєнні мовного матеріалу.
5. Рольова гра дає можливість використовувати наявні знання, досвід, навички спілкування в різних ситуаціях.
6. Рольова гра припускає посилення особистісної причетності до усього, що відбувається.
7. Рольова гра сприяє формуванню навчального співробітництва і партнерства.
Уроки - рольові ігри можна розділити по мірі зростання їх складності на три групи:
1. Імітаційні ігри, спрямовані на імітацію певної життєвої ситуації.
2. Ситуаційні ігри, пов'язані з вирішенням якої - небудь конкретної проблеми, життєвої ситуації.
3. Умовні ігри, присвячені вирішенню, наприклад, учбових конфліктів і т.д.
Форми проведення рольових ігор можуть бути самими різними: це і уявні подорожі, змагання, уроки - казки, уроки - сюрпризи і т.д.
Використовуючи ігрові форми занять, учитель повинен враховувати наступне:
1. Вибір форми гри має бути педагогічно і дидактично обґрунтований.
2. В іграх повинно бути задіяно якомога більше учнів.
3. Ігри повинні відповідати віку і мовним можливостям учнів.
4. Витрати часу на підготовку і проведення гри та її користь повинні знаходитися в виправданому співвідношенні один з одним.
5. Ігрові заняття повинні проводитися переважно іноземною мовою.
6. Говорячи про використання ігор на різних ступенях навчання іноземної мови, то в організації навчання іноземної мови на початковому етапі важливо враховувати суттєві психолого-педагогічні відмінності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Для дітей молодшого шкільного віку характерні яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи. Діти швидко втягуються в ігрову діяльність і самостійно організовуються в групову гру за правилами. Ігрова обстановка трансформує і позицію вчителя, який балансує між роллю організатора, помічника та співучасника загальної дії.
7. Так, на першому етапі навчання основним видом ігор буде предметна (лінгвістична) гра, яка має на увазі під собою фонетичні, лексичні та граматичні ігри. Це пояснюється тим, що в учнів цього віку тільки починає формуватися мовна база і навичок, якими вони володіють, недостатньо для проведення рольових, сюжетних ігор. Тут доцільно використовувати драматизації та імітаційні ігри, ігри - змагання. Цей блок включає в себе види ігрової діяльності, спрямовані на формування лінгвістичної сторони комунікативної компетенції, створення лексичного запасу за темами, передбаченими програмою, оволодіння граматичними структурами і произносительными навичками, фрази-кліше, які використовуються в різних ситуаціях спілкування. Ігрова діяльність включає в себе вправи, що формують уміння виділяти основні ознаки предметів, порівнювати; групи ігор на узагальнення предметів за певними ознаками; групи ігор, у процесі яких у молодших школярів розвивається вміння володіти собою, швидкість реакції на слово, фонематичний слух. При цьому ігровий сюжет розвивається паралельно основним змістом навчання, допомагає активізувати навчальний процес. Гра сприяє запам'ятовуванню, яке є переважаючим на початковому етапі навчання іноземної мови.• гра повинна включатися в тому чи іншому вигляді в кожне заняття з іноземної мови;
• використання гри на заняттях - обов'язкове засіб створення ситуації реального спілкування та підвищення ефективності навчального процесу;
• ефективність гри залежить від правильної її організації;
• проведення ігор на заняттях з іноземної мови дозволяє реалізувати виховні цілі навчання. Завдання викладача - навчити культурі ігри і культурі поведінки взагалі;
• розробка і впровадження ігор в процесі навчання сприяє більш успішному вирішенню основних завдань навчання усного мовлення на різних етапах навчання іноземної мови.
Включення ігор у процес навчання забезпечує можливість мовної практики, пропонує контекст і умови, при яких мова використовується в повному обсязі як лінгвістичне явище та засіб спілкування, виступає інструментом діагностики як для вчителя, так і учня, висвітлюючи зустрічаються труднощі, розвиває творчі здібності мислення.
Крім того, що ігри мають величезну методологічну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню. Знання, засвоєні без інтересу, не забарвлені власним позитивним відношенням, емоціями, не стають корисними. Отже, в іграх, щоб досягти кращого результату, необхідно поєднувати знання мови, психологію і методику викладання.