Для вас, батьки («вузлики на пам'ять)
Як не дивно, процес мислення у дитини починається з подиву.
Пам'ятайте, що робота з розвитку дрібної моторики і координації рухів рук повинна проводитися постійно, тільки за такої умови ви досягнете кращого результату.
Всі заняття треба проводити в ігровій формі, для того щоб дитині було цікаво. Не допускайте, щоб він нудьгував або перевтомлюватися.
Дитина - лівша володіє високими художніми здібностями. Такі діти 3-4 років краще за інших хлопців ліплять і малюють.
У ліворуких дітей часто бувають затримка мовлення і неправильне вимову різних звуків, тому їм важко навчитися читати і писати. Постарайтеся до школи не вчити малюка читання. Письма та іноземним мовам.
Якщо ваш малюк украй вразливий і дуже емоційний, постарайтеся бути чуйним з ним, створіть сприятливу обстановку в будинку.
Не забувайте, що треба не тільки вчити дітей, але і самим вчитися у них.
Завжди пам'ятайте, що важливо не кількість проведеного часу з дитиною, а якість спілкування.
Не критикуйте дитину надто часто: критика може розвинути почуття неповноцінності і призвести до затримок у розвитку.
Якщо ваша дитина дуже впертий і часто створює проблеми, не намагайтеся перебороти його, просто спробуйте завуалювати всі якоюсь грою.
Чергуйте рухливі ігри з логічними задачками. Це дозволить не перевантажувати дитину нм розумово, ні фізично.
Здатність дитини зосередитися - одне з головних умов швидкого мислення.
Давайте дитині час для самостійних занять. Не втручайтеся і не допомагайте йому, якщо він не просить. Так малюк буде розвиватися швидше.
Намагайтеся, як можна частіше цікавитися думкою малюка, ставити йому запитання, які починаються словами: «А як ти думаєш?...», «Як ти вважаєш?..». Це спонукає дитину до самостійної розумової діяльності та готує його до прийняття незалежних рішень.
Якщо малюк проявляє інтерес до гоночних ігор на комп'ютері. Будьте уважні. Психологи відзначають негативний вплив подібних ігор на розвиток дитячого мислення.
Для розвитку правильного мовлення і мислення дитини, рекомендується кожен вечір обговорювати з ним все що відбувалися в цей день події. Батьки теж повинні розповідати дитині, як пройшов їх день.
При навчанні дітей дошкільного віку треба застосовувати наступне твердження: «Вчитися треба весело, щоб добре вчитися!».
Як можна частіше купуйте малюкові нові книги для навчання читанню і рахунку. Це може підвищити інтерес дитини до навчання.
Методичні рекомендації по проведенню занять з дітьми
1. Намагатися займатися з дітьми в певний час. Так мозок дитини, його нервова система привчається до найкращого сприйняття саме в цей час. Виробляється як би умовний рефлекс.
2. Здатність дитини зосередитися залежить від його бажання, інтересу. Щоб допомогти, треба хотіти. Якщо відчувається, що у дитини немає бажання займатися, краще провести заняття на наступний день у це ж час.
3. Порекомендувати дитині самому складати завдання за аналогією з уже виконаними.
4. Пояснюючи дитині завдання, необхідно переконатися, що він все зрозумів. Під час читання відносно великого тексту необхідно робити зупинки, перерви. Перевіряти, чи все зрозуміло.
5. Показати дитині, що дорослому і самому цікаві ці заняття. Будь-яке спілкування з дитиною - це маленький спектакль, де дорослий - актор, дитина - глядач. Або краще - вони обидва актори.
6. Приділяти більше уваги розвитку різних видів сприйняття: слуху, нюху, дотику, зору. Грати з дитиною, використовуючи кубики, пірамідки та інші іграшки.
7. Пам'ятати, що основна роль дорослого - моральна підтримка дитини в процесі гри або виконання завдання.
8. Якщо у дитини не виходить вправу, переключити його на інше, те, що він з радістю виконає. А потім повернутися до першого. Не розв'язується задача? Оживити її, вирішити разом кілька таких завдань, але цю, основну, попросити дитину вирішити самостійно. Похвалити за правильне рішення.
9. Ніколи не порівнювати успіхи, досягнення, невдачі однієї дитини з успіхами і невдачами інших дітей такого
ж віку. Орієнтація на чужі успіхи - поганий шлях, що веде від власної життєвої дороги, власної програми розвитку, вдосконалення, де і педагоги, і батьки - лише помічники.
Як треба поводитися батькам з маленьким «почемучкой»
Сприймати питання «чому» як віковий етап розвитку дитини.
Не дратуватися через них на малюка, не забороняти їх задавати дитині.
Намагатися дати на «чому» відповідь в межах пізнавальних можливостей дитини з різною вагою інформації в 3 роки і 6 років.
Знайти усі стимули для вироблення допитливості у малюка і щедро заохочувати дитину за нестандартні питання «чому».
Весь час прищеплювати дитині пізнавальні інтереси і мотиви.
Намагатися зробити так, щоб дитина не відчувала себе непотрібною Вам. І навіть, незважаючи на його впертість, не псувати стосунки з дитиною.
У тих випадках, коли малюк майже не задає вам нескінченних питань «чому», обстежити його у фахівця.
Ситуація для батьків.
Сьогодні вся квартира маленької Мариночки схожа на читальний зал. Батьки уткнулися в книги і риються в енциклопедіях.
- Ну і вихідний день - зітхає тато.
- Так, відпочили,- вторить йому мама.
І тільки Марина мовчить, не відводячи від них лукавих очей. І як їй хтось починає щось пояснювати, бомбардує знову маму з татом своїми новими черговими «чому».
- Ти б дослухала спочатку до кінця,- перебиває її,
нервуючи, тато, - Тобі ж ми ще не пояснили суті.
Але дівчинка ніби не чує цих слів і знову невинно задає питання. А мама з татом продовжують ритися в книгах, щоб розібратися хоча б як - небудь самим.
1. Правильно поводяться батьки Мариночки?
2. Як би Ви вели себе в подібній ситуації?