Методи і прийоми інтелектуально-творчої діяльності учнів

Автор: Бусовикова Оксана Вікторівна, методист МБОУ ДОД «Центр дитячої творчості» п. Уральський Нытвенского району Пермського краю
Опис роботи: В даному матеріалі узагальнено педагогічний досвід організації культурно-дозвіллєвої діяльності підлітків, використання сучасних методів і прийомів, а також компетентнісного підходу в Муніципальному освітньому установі додаткової освіти дітей «Центр дитячої творчості» п. Уральський. Стаття може бути корисною для педагогів додаткової освіти, працюючих у соціально-педагогічному напрямку.

Складаються в сучасному суспільстві соціально-економічні та політичні умови формують запит на особистість вільну, ініціативну, творчу, з високим рівнем духовності і інтелекту. Сучасна модернізація російської держави, становлення громадянського суспільства вимагають, щоб система освіти сприяла формуванню свідомого громадянина. У вирішенні цього завдання пріоритетним орієнтиром для освіти особистості стає здатність до самоорганізації, уміння відстоювати свої права, брати участь в перетворенні своєї країни.
У відповідності з «Мінімальним обсягом соціальних послуг з виховання в освітніх закладах загальної освіти» установи додаткової освіти, будучи «варіативною частиною загальної освіти» (ФЗ «Про освіту»), гарантують освітній процес на загальнолюдські цінності, гармонізацію взаємовідносин дитини з оточуючим соціумом, природою, самим собою; формування у дітей готовності до самостійного вибору на користь здорового способу життя, освіти, професіоналізму, спрямованості на творчу самореалізацію в суспільно й особистісно значущій діяльності.
У суспільстві зростає соціальна значимість діяльності громадських інститутів, орієнтованих на створення умов для соціалізації особистості дитини. Завдання соціального становлення особистості дитини, безумовно, значуща для будь-якого суспільства і держави. Для соціального становлення велике значення має соціальна практика, тобто реальне включення дітей і підлітків у різні види діяльності. Це підвищує активність підлітків, розвиває творчу ініціативу, включає в суспільне життя, формує відповідальність і почуття обов'язку.
Організація дозвілля дітей та підлітків - традиційний напрям діяльності установ додаткової освіти. Пильну увагу до сфери дозвілля обумовлено прагненням наповнити вільний час дитини видами і формами занять, які надавали б позитивний вплив на його індивідуальність, знижуючи ймовірність залучення в асоціальні угрупування, перешкоджали розвитку шкідливих і небезпечних звичок та схильностей. Незважаючи на те, що сьогодні установи додаткової освіти дітей відчувають досить серйозну конкуренцію з боку інших видів позашкільної діяльності дітей та підлітків (Інтернет-клуби, неформальні угруповання тощо), вони повинні наповнити свою діяльність змістовними, цікавими, емоційно насиченими компонентами.
Це доводить необхідність нового підходу до діяльності УДО, одним з напрямів діяльності якого є соціально-педагогічна діяльність. Враховуючи, що найчисленніша аудиторія цих установ - діти і підлітки, необхідно використовувати весь потенціал соціально-педагогічних зусиль для плідного функціонування культурно-дозвіллєвої та соціально-значущої діяльності.
Я невипадково вибрала індивідуальну тему «Методи і прийоми інтелектуально-творчої діяльності учнів» для своєї роботи. Адже головна мета об'єднання «Покоління», керівником якого я є, - допомогти дітям увійти в громадянське суспільство, сформувати у них прагнення до постійного пошуку і вдосконаленню, створити умови для соціальної творчості через різноманітні форми діяльності. Середній вік - період самоствердження, перевірки своїх можливостей, активного самопізнання. Школярі прагнуть урізноманітнити своє дозвілля, але найчастіше вони просто не вміють або не знають, як це зробити, як організувати свій вільний час з метою розвитку в собі таких здібностей, як організаторські, інтелектуальні, комунікативні. Я намагаюся допомогти в цьому своїм вихованцям, використовуючи методи і прийоми інтелектуально-творчої діяльності, а також узагальнити та структурувати свою роботу з розвитку інтелектуальних, організаторських і комунікативних здібностей підлітків через включення їх в інтелектуальну досугову діяльність як активних організаторів і учасників всіх інтелектуально-пізнавальних заходів шляхом спільної діяльності дорослих і дітей.
Перед собою я ставлю наступні завдання:
- організувати досугову діяльність дітей через інтелектуальне, творче спілкування;
- познайомити з нормами поведінки, спілкування;
- розвивати творчі здібності;
- встановлювати довірчі відносини з дорослими;
- сприяти формуванню у студентів досвіду самостійної пізнавальної діяльності;
- розвивати допитливість як основу пізнавальної активності;
- формувати у дітей навички співпраці, колективної взаємодії;
- розвивати такі якості особистості, як наполегливість, самостійність, об'єктивність, лідерські якості.
Розвиток предметних компетенцій:
- навчити підлітків розробці та організації інтелектуально-пізнавальних ігор, конкурсів, вікторин;
- навчити вмінню аналізувати свою діяльність;
- дати знання про класифікацію, типах і формах інтелектуальних ігор;
- створити умови для розвитку творчих та пізнавальних здібностей та індивідуальних нахилів;
-навчити правильно вести себе на сценічному майданчику в ролі ведучого.
Розвиток ключових компетенцій:
-залучити до здорового способу життя;
- формувати позитивні емоції, сприятливий психологічний клімат у процесі дозвіллєвої діяльності та міжособистісного спілкування;
- розвивати організаторські здібності, комунікативні уміння і навички міжособистісного та ділового спілкування;
- розвивати творчі та пізнавальні здібності й індивідуальні нахили;
Таким чином, працюючи над цією темою, я бачу конкретний результат у виявленні лідерів, організаторів, інтелектуальних, творчо мислячих громадян нашої країни і в їх професійному самовизначенні.
Як показує досвід роботи у додатковій освіті, навички вирішення соціально-значущих проблем більш ефективно підлітки освоюють в процесі реальної діяльності, коли беруть участь в різних соціальних заходах і проектах. В «Центрі дитячої творчості» є такі дитячі об'єднання, робота яких будується, перш за все, з урахуванням інтересів дітей і передбачає розвиток їх ініціативності та громадської активності.

Одним з методів інтелектуально-творчої діяльності учнів є ігрову взаємодію. Саме в рамках ігрової діяльності відбувається становлення нових форм відносин, коректуються принципи поведінки, ціннісні орієнтири всіх учасників гри. Гра спонукає до самоаналізу і рефлексії.
Однією з методик, що ефективно використовуються у вихованні дітей, є інтелектуально-пізнавальна гра. Система таких ігор стимулює пізнавальний інтерес дитини, формує прагнення до постійного поповнення багажу знань. У грі розвивається вміння приймати рішення, орієнтуватися в швидко мінливій обстановці. В іграх виховується свідома дисципліна. Підлітки привчаються до дотримання правил, справедливості, вміння контролювати свої вчинки, правильно і об'єктивно оцінювати вчинки інших. Гра згуртовує дитячий колектив, включаючи в активну діяльність дітей замкнутих і сором'язливих. Гра допомагає навчаються не тільки засвоювати різні знання, вміння, розвивати здібності, але і накопичувати життєвий досвід, що дозволяє адаптуватися в соціумі. За допомогою гри діти активно розширюють уявлення про навколишній світ, оволодівають правилами і нормами поведінки. Ігрові методики вимагають від учнів виконання завдань, самостійного аналізу діяльності, вміння працювати в команді. Гра відповідає таким педагогічним та загальметодологічним принципам, як системність індивідуального підходу, доступності, гуманізм, і в цьому її перевага. Методика гри побудована на принципах творчого вирішення завдань, імпровізації, опори на джерела.
Мета і функції гри. Головною метою гри є формування навичок самостійного мислення і розвиток творчих здібностей особистості, вироблення особистісних ціннісних орієнтирів. Функції: розвиваюча, навчальна, розважальна. Гра сприяє інтелектуальному, общепсихическому і моральному розвитку особистості. У процесі гри від дітей потрібно проявляти активність, необхідність постійно думати, міркувати, шукати рішення. Це продиктовано побудовою гри, її структурою і передбачуваними питаннями.
Інтелектуально-пізнавальні ігри, вікторини, всякого роду ігрові завдання привабливі для школярів будь-якої вікової щаблі, тому що гра створює ситуацію психологічної розкутості, розкріпачує свідомість, відкриває перспективу живого спілкування, стимулює інтелектуальний ріст особистості.
К.С. Виготський, розглядаючи роль гри у психічному розвитку дитини, зазначав, що гра просочує собою всю його діяльність. Гра - це природна і звична для дитини діяльність. Вона обов'язково викликає почуття подиву, а значить, живий інтерес до процесу пізнання. Гра дозволяє кожній дитині, навіть самому боязкій і нерішучому, повірити в свої сили, стати більш розкутим, відкритим до спілкування.
Не секрет, що в будь-якому виді людської діяльності - у грі, праці чи навчанні - людині постійно потрібні кмітливість, спритність, здогад і уміння міркувати. Ці важливі якості можна виховати і поступово розвинути рішенням завдань, розрахованих на застосування первинних навичок кмітливості і початкових логічних дій. Для цього я використовую у своїй роботі головоломки, шаради, ребуси, логічні задачки. Всяке нескладне ігрове завдання, розраховане на кмітливість, зазвичай містить в собі кумедну «родзинку», яку буває приємно розгадати. Тоді, одночасно з розвагою, розум людини отримує легку і не вимагає особливих зусиль «підкачку на ходу», що сприяє його розвитку.
На початковому етапі навчання я сама проводжу з які навчаються інтелектуально-пізнавальні ігри (ІПІ), вікторини, творчі завдання на розвиток мислення, пам'яті, уваги, кмітливості і т.д. На наступному етапі - навчаю методиці проведення гри, даю знання про види, класифікації ігор і колективно-творчих справах. На заключному етапі підлітки самі проводять ІПІ з молодшими школярами, вчаться писати соціальні проекти, відпрацьовують навички соціального взаємодії.
Ще одним методом розвитку інтелектуально-творчої діяльності учнів є соціально-освітні проекти. Вони спрямовані на створення єдиного виховного простору на основі взаємодії різних освітніх установ. Дані проекти орієнтовані на розвиток у дітей і підлітків мотивації до пізнання, творчої діяльності, власне, соціальне і культурне самовизначення, формування активної життєвої позиції та реалізації її суспільно-значущої діяльності. При створенні проекту ми використовуємо наступні етапи роботи:
- Вибір проблеми дослідження. Тематика залежить від інтересів дітей. Вітається оригінальність ідеї, її здійсненність і користь. Завдання педагога на цьому етап - підвести дитину під ту ідею, в якій він максимально реалізується як дослідник, розкриє кращі сторони свого інтелекту, отримає нові корисні знання, вміння і навички.
- Відбір матеріалу. Джерела для відбору матеріалу залежать від того, яка обрана тема. Актуалізація пошуку нової інформації, викликана завданням розробки проекту, створює прекрасний грунт для залучення дитини до роботи з різними джерелами: енциклопедіями, довідниками, дитячими книгами, присвяченими різним сферам життя і діяльності людини і т.д.
- Вибір способів рішення. Вони залежать від обраної теми. Завдання педагога - допомогти дітям знайти всі шляхи, що ведуть до досягнення мети. Зробити вибір, оцінивши ефективність кожного способу: загальноприйняті, загальновідомі і нестандартні, альтернативні.
- Умови реалізації проекту. Це час, що витрачається на втілення проекту, необхідні матеріали, вартість всього проекту, його екологічність, навчання персоналу.
- Результат. Педагогу необхідно допомогти дітям вибрати спосіб представлення результатів. Це може бути звітний виступ, буклет, стінгазета, малюнок та ін
- Захист проекту. Проводиться публічно. Саме в ході захисту дитина вчиться висловлювати здобуту інформацію, зіштовхується з іншими поглядами на проблему, вчиться доводити свою точку зору.
Ще один метод інтелектуально-творчої діяльності учнів - культурно-дозвіллєві програми. Дозвіллєві програми - визначення досить широке, що включає в себе різноманіття форм організації вільного часу дітей і підлітків.
Цілі проектування дозвіллєвих програм спрямовані на вирішення завдань, пов'язаних з формуванням культури вільного часу: залучення дитини, підлітка в яскравий світ змагань, конкурсів, розваг і свят. Виділяється кілька типів дозвіллєвих програм:
• Разова ігрова програма, не потребує підготовки учасників, коли ведучий включає дітей у гру, масовий танець, спів безпосередньо в ході програми. («Єралаш»)
• Конкурсна ігрова програма за заданою тематикою, з попередньою підготовкою учасників (КВК, Брейн-ринг)
• Свято - особливо важливий і досить трудомісткий щодо організації тип дозвіллєвої програми. Він передбачає різноманітність розваг, видовищ, виставок, публічних виставок з активною участю дітей.(Новий рік, Осінній бал, 8 березня та ін)
• Гра-вистава для запрошеної аудиторії. («Скоморошина», «Масляна»)
Результат: задоволення потреб та інтересів дітей, розвиток соціальної грамотності, активності, самостійності дитини; оздоровлення дитини через відшкодування, зрівноважування сил, зняття напруги, відпочинок; освоєння дитиною соціальних ролей.
Психологічний тест - це один із прийомів інтелектуально-творчої діяльності учнів. Тести я використовую для виявлення лідера в колективі, творчого потенціалу, інтелекту, логічного мислення, характеру і темпераменту, комунікативних здібностей та ін. Хлопцям дуже подобається проходити такі тести і впізнавати свої здібності, самих себе.
Свою роботу я будую за двома напрямками: «Інтелект і творчість» та «Лідер і організатор дозвілля».
Напрям «Інтелект і творчість» передбачає такі значущі форми роботи, що стимулюють не тільки пізнавальний інтерес дитини, але і сприяють розвитку у підлітків колективної розумової діяльності, прагнення до пошуку варіантів вирішення соціально важливих проблем, розвивають пізнавальні процеси.
Напрям «Інтелект і творчість» передбачає реалізацію інтелектуально-пізнавальних програм, цінність яких визначається рівнем інтересу до них дітей та підлітків, їх ролі в розвитку позитивного ставлення до дійсності, корекції ціннісних орієнтирів особистості. Зміст ігрових програм має бути значимим, потенційно багатим з педагогічної позиції, прививающим моральні ідеї та цінності, а також мати творчу спрямованість для розвитку мотивації до пізнання і творчості.
За напрямом «Інтелект і творчість» використовуються такі види робіт, як:
• Організація дозвілля всередині об'єднання (Ігрові програми «Поле чудес», «Хочу все знати», «Морський бій», «5 на 5» та ін)
• Заняття по програмі інтелектуального розвитку (вправи, тести, вікторини тощо)
• Інтелектуально-пізнавальна гра «Розумники» для дітей молодшого шкільного віку;
• Участь у виставках і конкурсах різного рівня.

Напрям «Лідер і організатор дозвілля» передбачає виявлення, стимулювання і підготовку лідерів. Завдання виявлення лідерів-організаторів та створення умов для розвитку лідерських якостей у підлітків має велику соціальну значимість. Цей напрямок передбачає створення таких умов, при яких підлітки можуть отримати в процесі підготовки та проведення заходів комунікативні навички, навички творчого спілкування, самоосвіти і т.д.
За напрямом «Лідер і організатор дозвілля» використовуються наступні види роботи:
• Заняття в «Школі вожатського майстерності»;
• Спільна розробка культурно-дозвіллєвих програм, проектів, акцій та їх реалізація з метою застосування отриманих знань, умінь і навичок у суспільно-значущій діяльності.
У цьому навчальному році навчаються об'єднання «Покоління» були проведені дозвіллєві програми «КВК юних пожежників», ««Осінній бал», «Новорічні пригоди Маші і Віті в пошуках Снігуроньки», «Єралаш», Конкурс веселих та кмітливих «Скоро казка мовиться».
Застосовувати творчі завдання можна на всіх етапах вивчення теми. Доцільно також чергувати репродуктивні і творчі завдання на етапі закріплення вивченого матеріалу. Проводити окремі заняття з розв'язання творчих завдань, виконувати практичні творчі роботи.
З досвідом творчої діяльності пов'язана можливість формування таких якостей особистості, як: ініціативність, впевненість, свобода мислення та суджень. Саме у творчій діяльності між людьми виникають відносини, які передбачають терпимість, повага до думки іншого, готовність подивитися на ситуацію очима іншої людини. У своїй програмі я використовую такі методи і прийоми, які не тільки активізують уяву дітей, але й створюють творчу обстановку, при якій відбувається спільна робота педагога з навчаючим, виникає спільне переживання - дійство, що створює емоційне ставлення до досліджуваного предмета. Реалізована освітня програма «Покоління-2000» спрямована на розкриття якостей особистості дитини, що лежать в основі творчого мислення. Для стимулювання творчої активності дітей я використовую різні методи і прийоми, за допомогою яких вихованці залучаються до творчості у відповідності з віковими особливостями й особистісними можливостями дітей.
1. Е.А.Ципляева «Модель організації дозвілля і творчості дітей. 5-11 кл», - Волгоград: Учитель, 2009.
2. Т.Н.Ковязина «Організація соціально-значущої діяльності в установах додаткової освіти», - Волгоград: Учитель, 2010
3. Б.А.Буяльский «Мистецтво виразного читання». - М,1995
4. С.А Цабыбин «Організація загальношкільних заходів: сценарії тематичних і творчих свят, вікторин, інтелектуальних ігор та ігор-подорожей, фестивалів, конкурсів і турнірів» - Волгоград: Учитель, 2007.
5. Н.А.Белибихина «Організація додаткової освіти в школі: планування, програми, розробки занять», - Волгоград: Учитель, 2009.
6. Е.А.Леванова «Майстерня вожатого. Керівництво для початківців і досвідчених», - М., 2003.