Есе на тему: «Психологічний простір в системі сучасної освіти»
Цілі:
Розгляд основних теоретичних і практичних аспектів психології освіта,
визначення місця психологічного простору для процесу навчання,
розгляд взаємозв'язку освіти як педагогічного процесу та психологічного простору,
визначення їх взаємозв'язку,
практичне обґрунтування висновком з даної проблеми.
Робота може бути цікава фахівцям у сфері освіти, студентам вищих навчальних закладів і батькам.
Система освіти Російської Федерації знаходиться на новому для себе етапі. Модернізація системи освіти, вимагає переходу від традиційної установки на формування переважно «знань-умінь-навичок» до виховання якостей особистості, необхідних для життя в нових умовах відкритого суспільства.
Таким чином, пріоритетною метою сучасної системи освіти стає розвиток особистості, готової до правильної взаємодії з навколишнім світом, саморозвитку та самоосвіти.
Саме тут і варто відзначити роль роботи психологів для розширення психологічного простору для впровадження інноваційних технологій в систему освіти.
Психологи - фахівці по роботі з емоційними станами, установками, мотивами поведінки дітей і дорослих здатні і просто зобов'язані протягнути руку допомоги в ситуації інноваційного розвитку дитячому садку, школі, або вузу.
Саме психологічна безпека - головний критерій оцінки будь-яких інновацій в освіті, а психологічна корисність - той критерій, який надає будь-якому управлінському рішенню додаткову аргументацію.
Слід зауважити, що на даному етапі розвитку суспільства стався найбільш разючий стрибок у розвитку психологічних знань; підвищився рівень затребуваності прикладної психології.
Таким чином, доцільно зробити висновок про взаємозв'язки збереження особистого психологічного простору і підвищення рівня інновації освіти вцілому.
Порушення ж меж психологічного простору можуть проявлятися в різних формах. Дорослі (педагоги, вихователі, батьки) часто, самі того не бажаючи, порушують тілесне благополуччя дитини. Часто нав'язуючи стереотипи поведінки, дорослі пропускають індивідуальність дитини, її творчі задатки..........
Багатьох цікавить лише результат, тому на вибір засобів часто не звертають уваги. Рідко хто замислюється над складом розуму вихованця, над його здібностями і задатками. Ми часто не бачимо, вірніше не хочемо побачити, що лежить на поверхні, навіть не намагаючись заглянути в глибину.
Нас не цікавить будь-якого роду відхилення від норми (як позитивного, так і негативного характеру), головне, щоб все було в межах норми.
Але що таке норма? Норма, на мій погляд, поняття досить відносне, норма може бути в поведінці злочинця, норма може бути в прояві почуттів, норма в засвоєнні рівня знань.......... Про який саме нормі йде мова?
Часто встановлюючи критерії норми ми втрачаємо індивідуальні особливості особистості; пам'ять, увага, мислення, уява, мова-всім цим володіє кожна людина, але різною мірою. Чи варто тут говорити про прояв норми і відхилення від неї? Слід виділяти людей за фізіологічними ознаками - говорячи про так званих «здорових людей» і «людей з обмеженими фізичними та інтелектуальними можливостями», актуально тут поняття «норми»?
Це питання залишається досі відкритим.
На жаль встановлюючи поняття «норми» люди не замислюються, що все в житті відносно, «сьогоднішня норма може стати завтрашнім відхиленням і навпаки».
За підсумками даної роботи можна зробити наступні висновки:
1. Психологічний простір розвивається в онтогенезі при появі нових вимірів і перенесення своїх кордонів у рамках вже існуючих вимірювань;
2. Найважливішою характеристикою психологічного простору є збереження його меж, що дає людині переживання суверенності власного «Я», почуття впевненості, безпеки, довіри до світу;
3. Найбільш актуальною сферою для опрацювання в процесі формування і збереження психологічного простору в системі сучасної освіти є освітній простір, так як саме ця сфера має величезне значення для всебічного гармонійного розвитку особистості.
4. Пріоритетною метою сучасної системи освіти стає розвиток особистості, готової до правильної взаємодії з навколишнім світом, саморозвитку та самоосвіти;
5. Простежується залежність між особливостями психологічного простору особистості, їх взаємозв'язок зі стилями поведінки в різних ситуаціях, що виникають у процесі освіти.
6. Цілісність «Я», ненарушенность кордонів особистості володіє високим теоретичним і особливо прикладним значенням, тому що саме ці показники є своєрідним каталізатором при освоєнні і прийняття інноваційних технологій в системі освіти.
7. Величезна роль відводиться роботі психологів для впровадження інноваційних технологій в систему освіти.
8. Саме психологічна безпека - головний критерій оцінки будь-яких інновацій в освіті, а психологічна корисність - той критерій, який надає будь-якому управлінському рішенню додаткову аргументацію.
Таким чином, доцільно зробити висновок про взаємозв'язки збереження особистого психологічного простору і підвищення рівня інновацій при впровадженні в сучасну систему освіти.