«Форми і методи роботи з батьками та дітьми раннього віку. Придбання раннього віку»
Автор: Ченцова Тетяна Олександрівна, вихователь МКДОУ - дитячий сад комбінованого виду №3 Барабинского району Новосибірської області.
Опис матеріалу: пропоную вам статтю про форми і методи роботи з батьками. Дана робота може стати в нагоді вихователям груп раннього та молодшого віку.
«Форми і методи роботи з батьками та дітьми раннього віку. Придбання раннього віку»
Однією з найактуальніших задач, що стоять сьогодні перед дошкільною установою є організація роботи з сім'єю в реально соціально-економічних умовах. Складності зустрічаються в період адаптації дитини до дитячого саду. Тут особливо важливий контакт батьків і педагогів, оскільки для малюка відрив від сім'ї - дуже важкий і болісний процес. Але в цей час важко не тільки дітям, але і їхнім батькам. Тому дуже важлива спільна робота вихователя з батьками.
Необхідна умова успішної адаптації - узгодженість дій батьків і вихователів, зближення підходів до індивідуальних особливостей дитини в сім'ї та дитячому садку. Але сім'ї і дитячому саду часто не завжди вистачає взаєморозуміння, такту, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного.
Щоб виправити таке становище проводиться робота щодо залучення батьків у спільну діяльність ДНЗ. Завдання вихователя - заспокоїти насамперед дорослих: запросити їх оглянути групові приміщення, показати шафа, ліжко, іграшки, розповісти, чим дитина буде займатися, у що грати, познайомити з режимом дня, разом обговорити, як полегшити період адаптації.
Зміст роботи з батьками реалізується через різноманітні форми. Існують традиційні і нетрадиційні форми спілкування педагога з батьками , суть яких - створити у дитячому садку необхідні умови для розвитку відповідальних і взаємозалежних відносин з сім'ями вихованців, збагатити їх педагогічними знаннями. Традиційні форми поділяються на колективні (збори, лекторії, круглі столи, вечори запитань і відповідей, тощо ), індивідуальні (індивідуальна консультація або бесіда, участь батьків у підготовці та проведенні виховно-освітнього процесу) і наочно - інформаційні.
В даний час існує різноманіття нетрадиційних форм, де виділяються інформаційно-аналітичні, дозвільні, пізнавальні, наочно-інформаційні.
Основним завданням інформаційно-аналітичних форм організації спілкування з батьками є збір, обробка і використання даних про сім'ї кожного вихованця. Контакти з батьками дітей раннього віку в дитячому саду починається вже з того моменту, коли вони приносять медичну карту майбутнього вихованця, тоді і організується первинне знайомство з батьками малюків, в ході якого проводяться бесіда та анкетування, спрямовані на вивчення специфіки сім'ї. Це дозволяє судити про загальнокультурному рівні батьків, наявність у них необхідних педагогічних знань, ставлення в сім'ї до дитини, запити, інтереси, потреби батьків у психолого-педагогічної інформації. Тільки на аналітичній основі можливе здійснення індивідуального, особистісно-орієнтованого підходу до дитини в умовах дошкільного закладу, підвищення ефективності виховно-освітньої роботи з дітьми і побудова грамотного спілкування з батьками.
Дозвіллєвий напрям в роботі з батьками виявилося найбільш привабливим, потрібним, корисним. Дозвіллєві форми організації спілкування покликані встановлювати теплі неформальні стосунки між педагогами і батьками, а також більш довірчі відносини між батьками і дітьми. До даної групи форм відноситься проведення в групах свят і досугов, виставки спільних робіт дітей та батьків, допомога у створенні міні-музеїв та інше. Такі заходи допомагають створити емоційний комфорт у групі, зблизити учасників педагогічного процесу. Використання дозвіллєвих форм сприяє тому, що, завдяки встановленню позитивної емоційної атмосфери, батьки стають більш активними у спілкуванні. Надалі педагогам простіше налагоджувати з ними контакти, надавати педагогічну інформацію.
Пізнавальні форми організації спілкування педагогів з родиною призначені для ознайомлення батьків з особливостями вікового психологічного розвитку дітей, раціональними методами і прийомами виховання, для формування у батьків практичних навичок.
Основна роль продовжує належати таким колективним формам і методам спілкування як збори, групові консультації, виставки дитячих робіт, виготовлених разом з батьками; участь батьків у підготовці та проведенні свят, досугов; спільне створення предметно - розвивального середовища; робота з батьківським комітетом; бесіди з дітьми та батьками, обмін літературою.
Дані форми використовувалися і раніше, однак сьогодні змінилися принципи, на основі яких будується спілкування педагогів і батьків. До них відноситься спілкування на основі діалогу, відкритість, щирість у спілкуванні, відмова від критики і оцінки партнера по спілкуванню. Тому ці форми розглядаються як нетрадиційні. Наприклад, це може бути проведення батьківських зборів за мотивами відомих телевізійних ігор: «КВК», «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Вустами немовляти» та ін.
У результаті підвищується рівень виховно-освітньої діяльності батьків, що сприяє розвитку їх творчої ініціативи. Батьки стають активними учасниками всіх справ у групі, неодмінними помічниками, вчаться взаємодіяти один з другом.Наглядно-інформаційні форми організації спілкування педагогів і батьків вирішують завдання ознайомлення батьків з умовами, змістом і методами виховання дітей в умовах дошкільного закладу; дозволяють правильно оцінити діяльність педагогів; переглянути методи і прийоми домашнього виховання; об'єктивніше побачити діяльність вихователя. До специфіки спілкування з батьками даного контингенту дітей відноситься і те, що педагог не проводить з батьками відкриті перегляди видів діяльності як, наприклад, у старших вікових групах. Діти можуть зірвати заняття, емоційно реагуючи на появу батьків. Замінити відкриті перегляди можуть сучасні технічні можливості, наприклад, використання фотоальбомів, стінгазет, записи занять з дітьми або інших видів діяльності на цифрові носії. Наочно-інформаційний напрям включає в себе: батьківські куточки; папки - пересування «Правове виховання», «Де живе вітамін»і т.д.; сімейний і групові альбоми «Я і вся моя сім'я», «Широка масляна»; фотовиставки.
Форма роботи через батьківські куточки є традиційною. Для того щоб вона була дієвою, допомагала активізувати батьків використовуються рубрики: «Наші добрі справи», «Чим ми сьогодні займалися», «На допомогу батькам», в яких міститься практичний матеріал, що дає можливість зрозуміти, чим займається дитина у дитячому садку, конкретні ігри, в які можна пограти, поради, завдання.
Наочно - інформаційний напрям дає можливість донести до батьків будь-яку інформацію в доступній формі, тактовно нагадати про батьківські обов'язки і відповідальності.
Специфіка наочно-інформаційних форм полягає в тому, що спілкування педагогів з батьками тут не пряме, а опосередковане - через інформаційні листи, буклети, організацію виставок тощо
Процес адаптації дошкільника до нових для нього умов, входження в колектив однолітків - процес тривалий і дуже болючий. Відбувається освоєння початкових уявлень соціального характеру і включення дітей у систему соціальних відносин. Щоб полегшити цей період педагогу необхідно вивчити індивідуальні особливості дитини, використовувати елементи тілесної терапії (брати дитину на руки, обіймати, погладжувати), використовувати ігрові методи взаємодії з дитиною, створювати у дитини позитивну установку на майбутні режимні процеси, погоджувати методику режимних процесів з сім'єю. Деяким дітям в період адаптації допомагають музичні заняття, деякі з задоволенням малюють, конструюють, будують, заспокійливі дію на дітей справляють ігри з піском і водою, такі ігри в період адаптації мають заспокійливу і розслабляючу дію. Необхідно зберігати в період звикання звичні для дитини прийоми догляду, навіть якщо вони суперечать установок педагога: покачати його на руках, перед сном, взяти з собою іграшку, дати пустушку, якщо він до цього звик. Протягом всього адаптаційного періоду до дитячих занять потрібно поставитися особливо доброзичливо, допомагати малюкам здійснювати їх задумки, позитивно оцінювати результати праці.
Придбання, які робить дитина в ранньому дитинстві, воістину величезні. Найголовніші придбання з них ті, що визначають розвиток його психіки, предметна діяльність стає провідною, а спілкування відбувається в основному з приводу дій з предметами. Таке спілкування називається ситуативно-діловим. В ході ділового спілкування у дитини формуються особливі зв'язки з оточуючими людьми. Процес адаптації буде протікати більш успішно у малюка, який володіє навичками ситуативно-ділового спілкування. Оволодіння мовою - мовне спілкування дозволяє дитині засвоювати знання, формувати необхідні вміння та навички і через батьків і педагога. Між ними виникають нові відносини, які можна назвати відносинами співробітництва. Дитина починає діяти з предметами разом з дорослим, швидше долучатися до людської культури.
На другому і третьому році помітне місце в житті малюка починає займати гра, тут беруть свій початок малювання, ліплення, конструювання. Найлегше адаптація перебігає у малюків, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками і вирішувати предметні завдання: зібрати пірамідку, матрьошку, елементи конструктора. Для дитини, що вміє добре грати, не становить праці увійти в контакт з будь-яким дорослим, так як він володіє необхідними для цього засобами.
Кожен з цих факторів незамінний, а всі вони разом узяті достатні для різнобічного і повноцінного психічного і поведінкового розвитку маленької людини, що росте.
Виховання і розвиток дитини неможливі без участі батьків. Щоб вони стали помічниками педагога, творчо розвивалися разом з дітьми, необхідно переконати їх у тому, що вони здатні на це, що немає цікавіше і шляхетніше справи, ніж вчитися розуміти свою дитину, а зрозумівши його, допомагати у всьому, бути терплячими і делікатними і тоді все вийде.