Методичні рекомендації щодо організації ігрової діяльності у різновіковій групі малокомплектного сільського дитячого садка
Автор: Єгорова Олена Вікторівна, керівник структурного підрозділу - дитячого садка «Сонечко» МБОУ-ЗОШ с. Чиганак Аркадакского району Саратовської області
Опис матеріалу: Шановні колеги! Пропоную вашій увазі рекомендації щодо організації ігрової діяльності у різновіковій групі малокомплектного сільського дитячого садка. Сподіваюся, дані рекомендації допоможуть сільським педагогам в організації ігрової діяльності з дітьми різновікової групи.
«Організації ігрової діяльності у різновіковій групі малокомплектного сільського дитячого садка.»
Мета: Допомогти педагогам сільських дитячих садків, укомплектованих однієї різновіковій групою подолати труднощі в організації ігрової діяльності дошкільників, пов'язані з особливостями малокомплектного дитячого садка.
В умовах спільного виховання дітей різного віку є багато позитивного і цінного в педагогічному відношенні.
Благотворний вплив спілкування молодших дошкільнят зі старшими в умовах різновікової групи створює кращі умови для виховання таких якостей, як взаємодопомога, особливо допомогу старших молодшим, турбота старших про молодших, самостійність, дружні відносини і колективізм, працьовитість, організованість і т.д. Особливого значення набуває приклад старших для малюків.
Виховна робота в умовах малокомплектних дитячих садів і різновікових груп є справою більш складним, що вимагає від педагога знання виховно - освітньої програми для всіх вікових груп, вміння співвідносити програмні вимоги з віковими та індивідуальними особливостями всіх вихованців, здатності правильно розподіляти свою увагу, розуміти і бачити кожну дитину і всю групу, спрямовувати розвиток дітей відповідно до цілей і завдань виховання і їх можливостям.
Основним видом самостійної діяльності дошкільників та ефективною формою організації їх життя в дитячому саду є гра.
Які ж особливості організації повсякденної ігрової діяльності дошкільнят у різновіковій групі?
Важливо правильно використовувати
ігровий простір групової кімнати. Слід подбати про те, щоб нічого зайвого в груповій кімнаті не було. Діти повинні мати більше вільного місця для ігор і рухів.
В організації змістовної ігрової діяльності дошкільнят і педагогічного керівництва нею в різновіковій групі важливі, насамперед,
правильний підбір, раціональне розміщення і використання іграшок та посібників.
Підбирати ігровий матеріал (іграшки та посібники) треба в суворій відповідності з реальним складом дітей в групі. Це означає, наприклад, що молодші - середній групі повинні бути іграшки, рекомендовані для дітей 3-5років. У групі, де виховуються діти від 3 до 7 років, асортимент ігрових матеріалів повинен бути розрахований на дошкільнят різного віку.
Іграшки та ігрові матеріали краще розміщувати в різних місцях групової кімнати. Якщо дозволяє приміщення, треба виділити ігровий куточок для малюків і місце для ігор старших дітей (окремо зони сюжетно-рольових ігор, зону настільно-друкованих ігор і конструкторів). У двох місцях слід розташувати будівельний матеріал для маленьких - великі, прості форми і модулі, для старших, крім того, форми більш складні і різноманітні, дрібні. Асортимент іграшок для малюків не повинен бути великим, але бажано, щоб кожна іграшка була в 3-5 екземплярах. Це дозволить одночасно грати однією і тією ж іграшкою декільком дітям
( адже малюкам властива наслідування).
Розподіл іграшок по підгрупах вельми умовно і зовсім необов'язково. Заборон на користування тими чи іншими іграшками встановлювати не слід, але в процесі керівництва іграми частіше рекомендувати дітям те, що їм більше підходить за віком і ігрового досвіду.
При організації ігор у різновіковій групі особливої уваги з боку педагога вимагають старші діти, так як постійне спілкування з молодшими може дещо обмежити їхні інтереси і світогляд. Виховний вплив виявляється через зміст гри, через ролі та рольові відносини грають. Виконуючи в грі, наприклад, роль мами, дитина проявляє турботу про своїх дітей, а в ролі капітана корабля - сміливість, вміння чітко віддавати команди матросам і т.д. У зв'язку з тим, що різні види ігор вносять у дитяче життя своє, характерне, педагогічне керівництво повинно бути спрямоване на те, щоб діти самі вміли грати в різні ігри.
Організація змістовної, цікавої ігрової діяльності для дітей забезпечується не тільки різноманітністю ігор, але в більшій мірі залежить від
дитячого колективу, в якому протікає гра, від того, з ким дитина грає, як вступає в гру, як складаються його відносини з гравцями товаришами. Саме в цих реальних відносинах, вчинках
формується особистість всередині дитячого колективу.
Педагогу дуже важливо тому уважно вивчати дитяче співтовариство групи, керувати взаєминами дітей в цьому співтоваристві, що складаються в процесі гри. Педагог повинен уміти бачити в кожній дитині окрему особистість, знати, якими володіє навичками поведінки кожні дитина його групи, в які відносини вступає, яке місце в групі граючих дітей належить кожній дитині в самостійних іграх.
Проникнення вихователя в дитяче життя, в групки грають , ставить перед ним безліч виховних завдань по відношенню до конкретних дітям: у одних послабити звичку розпоряджатися і командувати, в інших розвивати активність, третім допомогти увійти в групу гравців і задовольнити потребу в цікавій для них грі, четверте навчити користуватися считалкой при розподілі ролей і т.д.
В різновіковій групі ігри можуть бути не менш цікавими і змістовними, ніж у групах одного віку. Навпаки, спілкування дітей різного віку, як уже зазначалося, несе в собі багато позитивного. Особливо виграють молодші діти. Однак педагогу необхідно думати про те, щоб у процесі організації ігор виникали і розвивалися правильні взаємини дітей різних віків.
Там, де цього не приділяється належної уваги, старші діти можуть ставитися недоброзичливо до малечі, не рахуватися з їх інтересами і діями. Діти не хочуть приймати малыших тому, що вони мало знають і вміють, не можуть швидко бігати, добре будувати. Непорозуміння і конфліктні ситуації можуть виникнути і тоді, коли старші охоче запрошують малюків грати разом, але не завжди можуть порівнювати частку їх участі у грі з наявними можливостями.
Здійснюючи педагогічне керівництво іграми дітей в різновіковій групі, організовуючи їх життя, вчинки і відносини, педагог повинен виходити з того, що
діти різного віку знаходяться на різних рівнях оволодіння ігровою діяльністю, у них різний досвід спільних ігор та занять. Організовуючи життя дітей в різновіковій групі, педагог повинен ретельно продумувати, кого і з ким краще об'єднувати, на які позитивні сторони в поведінці дітей спиратися в грі, які негативні впливи попереджати. Взаємовідносини маленьких дітей у грі краще встановлюються з дітьми 6-7 - річного віку, ніж з 4-5-річними. Діти 6-7 років, відчуваючи себе старшими, успішно налагоджує і регулює свої відносини з малюками, намагаються навчити їх тому, що самі знають, і не підкреслюють очевидного для них своєї переваги. Діти 4-5 років ще не вміють цього робити, часто скаржаться педагогу, між ними і 2-3-річними дітьми виникають непорозуміння, що ведуть до розпаду гри.
Встановлення позитивних взаємин дітей в іграх з правилами заважає ставлення самих дітей до правил гри. Рівень ігрової діяльності малюка такий, що ускладнює дотримання правил, а дитину захоплює сама ігрова дія. Правила - основне для старших в цих іграх. Об'єднання малюків і старших недоцільно. Це призведе до конфлікту або до порушення правил гри. Причому, якщо малюки об'єднуються з 4-5-річними дітьми, які самі тільки вчаться грати за правилами, виникнення конфлікту неминуче. Старші ж діти уникають неприємностей тим, що дозволяють малюкам порушувати правила, хоча для себе визнають їх обов'язковими.
Виховуючи у старших дітей любов до маленьких, вміння надати їм допомогу, виявити турботу, готовність поступитися, в той же час не можна допускати постійної опіки старших дітей над молодшими, коли маленька дитина не може і кроку самостійно зробити - всі за нього робить старший дитина. Неприпустимо вселяти старшим дітям, що вони завжди повинні допомогти малюкові, поступатися молодшим, від чогось відмовлятися, пристосовуватися до його можливостей. Треба враховувати і інтереси дитини старшого - пограти зі своїми однолітками, задовольнити свої особисті потреби.
Керівництво самостійною ігровою діяльністю, таким чином, вимагає від педагога величезного терпіння і педагогічного такту, вміння йти від дитини, враховуючи його безпосередні мотиви і прагнення, поважаючи його як особистість.
Направляючи дитячу ініціативу ( навіть маленька дитина вже активна особистість, індивідуально проявляє себе у взаєминах з навколишнім світом), педагог має можливість краще побачити, зрозуміти і врахувати індивідуальні особливості дітей, знайти найбільш підходящі прийоми педагогічного впливу, максимально активізувати та удосконалювати особистий і суспільний досвід дитини, своєчасно допомогти йому в подоланні виникаючих у даний момент труднощів.