Метод спостереження: ставлення до об'єктів без практичного «нащупывания». Дитина висловлює подив і захоплення і проявляє більший інтерес до зображуваним предметів і явищ.
Далі використовується метод обстеження предметів, який дозволяє більш ретельно вивчити об'єкти природи і звернути увагу дітей не тільки на загальні форми, але й окремі деталі (наприклад, форму і колір кожної гілочки дерева). Шляхом проб і помилок дитина робить найважливіші відкриття.
Виявити рівень знань вихованців допоможе метод опитування. Це дає можливість не поспішаючи поговорити з дітьми, з'ясувати, що привертає їх увагу, подобається. Метод пояснення і питання вихователя використовуються поряд з наочними методами. Продумуються питання для бесіди про предмети і явища природи під час їх розглядання, які допомагають виділити істотні особливості їх у певній послідовності. Питання спрямовують увагу дітей не тільки на зовнішні ознаки, а й на зв'язки одних предметів з іншими. Метод постановки завдань проблемного характеру вимагає знаходження самостійного рішення. Необхідно створювати проблемні ситуації, щоб активізувати пошукову діяльність дитини. Наприклад, можна показати кілька різних за формою предметів. Показ композиції застосовуються, коли діти не мають достатнього досвіду малювання або вперше виконують художню композицію і способи дій їм незнайомі.
Наочність при поясненні завдання розширює кругозір дитини, розвиває його пам'ять.
При виконанні колективної композиції метод співтворчості дозволяє дітям швидко «рости» і непомітно освоювати секрети художньої майстерності не за схемою « дорослий вчить дитину навчається», а в цікавій, захоплюючій спільної діяльності. Метод аналізу і заохочення - відзначає тих, у кого цікаві теми, хто придумав щось нове, своє. Доброзичлива оцінка, заохочення творчих проявів позитивно впливають на розвиток здібностей дітей.
У деяких випадках використовується метод «пасивних рухів», тобто виконує дії рукою дитини. При цьому не слід поспішати, малюк повинен засвоїти окремі рухи, що входять до складу цих дій. Метод повторення. В процесі багаторазових вправ дитина практично освоює операцію (оволодіває навиком).
Щоб дітям було цікаво виконувати завдання, вихователь використовує ігрові методи. Малювання за зразком, за задумом, по темі, умов, використання того чи іншого методу малювання обумовлюється по-перше, завданнями навчання, по-друге, досвідом дітей, їх вміннями.
Позитивним моментом у цих заняттях є і те, що вихователь може здійснити індивідуальний підхід до дитини: сідаючи то до одного, то до іншого, вона може поговорити з кожним, допомогти йому швидше оволодіти необхідними навичками, намалювати що-небудь дитині, який сам не вміє, і таким чином зацікавити його малюванням.
Зважаючи на те, що діти в цьому віці швидко перевтомлюються, тривалість занять залежить від поведінки самих дітей, їх активності і зацікавленості.
Всі запитання та вказівки вихователь повинен робити дуже вміло, щоб не придушувати, а навпаки, заохочувати самостійність дітей.
З перших занять потрібно виробляти у дитини уважне ставлення до свого малюнка і до малюнка товариша. Також треба стежити за тим, щоб дитина правильно використав папір, інакше в подальшому його важко буде цього навчити.
Виховним моментом є показ малюнків самими дітьми дорослим, які приходять у групу, і батькам. При цьому діти виявляють багато інтересу, радості, виникає багато розмов і, звичайно, зростає бажання малювати. Для того щоб дитина розвивалася, треба:
- Створити умови для гарного настрою.
- Розвивати мову дитини.
- Задовольняти її потребу в рухах і вдосконалювати їх.
- Ускладнювати і урізноманітнити діяльність малюка.
- Виховувати позитивні почуття, дружні взаємини з дорослими і дітьми, позитивні риси характеру, тобто формувати моральні якості.
- Виховувати любов та інтерес до художнього слова та образотворчої діяльності, тобто сприяти естетичному розвитку.
- Розвивати здатність до самостійної творчості на основі засвоєних засобів художнього вираження розвитку продуктивної уяви.
Під час цих занять у дітей є потреба спілкуватися з іншими дітьми і з дорослими. Випадково помічене схожість в штрихах з яким-небудь предметом викликає радість і бажання поділитися з іншими. Ці заняття виховують у дітей ряд позитивних якостей характеру: наполегливість, посидючість і кмітливість.