Досвід роботи педагога психолога з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку

Досвід роботи педагога психолога з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку за темою «Предметно - розвиваюче середовище сенсорної кімнати»

Автор: Капустіна Наталія Володимирівна, педагог - психолог, МОУ НШДС «Лісова казка» г.Железногорск-Ілімський.
Опис матеріалу: Пропоную Вам досвід роботи в умовах психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку та молодшого шкільного віку у відповідності з ФГТ і ФГОС по темі «Предметно - розвиваюче середовище сенсорної кімнати». Даний матеріал буде корисний: психологам, вихователям і вчителям початкових класів.
Мета: розвиток, збереження і зміцнення психофізичного та емоційного здоров'я дошкільного та молодшого шкільного віку.
Завдання:
1. Психоемоційний розвиток дітей;
2. Сенсорне і пізнавальний розвиток;
3. Формування адекватної самооцінки, подолання страхів і агресії;
4. Розвиток позитивного спілкування дітей і взаємодії один з одним (у дітей);
5. Розвиток пам'яті, мови, фантазії, оригінальності мислення (у дітей).
Демонстраційний матеріал:
Світильник з бульбашковим ефектом; сухий душ; хутряні кульки;
антистресові подушечки; подушечки з різними наповнювачами (горох, крупа, гречка, рис, квасоля, борошно, сіль); тарілочки для малювання сипучими матеріалами; ємність для занять з водою (наповнювачі - камінчики, черепашки); розвиток дрібної моторики використовуються звичайні розфарбовані ріжки; яскраві намистини; столик з піском; масажні кульки.

Методичні прийоми: релаксаційні, прийоми м'язового розслаблення і глибокого дихання, зняття напруги, підвищення самооцінки, налагодження відносини з оточуючими.

Пишаюся своєю професією
За те, що душу людини зігріваю,
За те, що я можу зрозуміти дітей.
І дитинство разом з ними проживаю. Хай відступають усі сумніви геть,
Йдуть нехай тривога і турбота.
Шматочок серця людям віддавати,
Така робота психолога!
«Кодекс практикуючого психолога»
Результатом роботи по стандартах другого покоління є людина, особистість, портрет якої представлений як «портрет випускника дошкільного закладу та початкової школи». Так, як я супроводжую вихованців дитячого садка та учнів початкової школи, тому я орієнтуюся на принцип наступності ФГТ і ФГОС. Згадаємо деякі характеристики випускника ДНЗ за ФГТ: «допитливий, активний, цікавиться новим, невідомим у навколишньому світі (предметів і речей, відносин і своєму внутрішньому світі); емоційно чуйний. Відгукується на емоції близьких людей та друзів».
Характеристики випускника початкової школи за ФГОС: «допитливий і з цікавістю пізнає світ; вміє самостійно організовувати свою діяльність; доброзичливий, вміє слухати і чути співрозмовника, висловлювати та обґрунтовувати свою думку».

Хотілося б вам представити мій досвід роботи як один із способів формування перерахованих вище характеристик з допомогою елементів сенсорної кімнати.
Що ж таке Сенсорна кімната? Це організована особливим чином навколишнє середовище, що складається з безлічі різного роду стимуляторів, які впливають на органи зору, слуху, дотику і вестибулярні рецептори. Цю кімнату діти називають чарівною. Говорячи мовою дітей, що в ній відбуваються справжні чудеса і живуть в ній чарівники.

Хвилювання, стрес, неможливість зосередитися - всі ці стани «душі і тіла», на жаль знайомі не тільки дорослим, але й дітям. Спеціально розроблене обладнання сенсорної кімнати допомагає дітям навчитися справлятися з негативними емоціями, відновлювати душевну рівновагу й зміцнювати здоров'я. Для кожної дитини заняття в сенсорній кімнаті є відгуком на його внутрішнє прагнення до повноцінного розвитку. З різним ступенем інтенсивності такий розвиток у процесі занять відбувається у кожної дитини.

Сенсорна кімната являє собою реальну можливість розширити життєвий досвід дітей, збагатити їхній чуттєвий світ. Вона використовується як «енциклопедія стимулюючих відчуттів» пропонують набагато більшу різноманітність вражень, ніж традиційне оточення. На відміну від традиційних методів педагогічної корекції, для яких характерно одноманітність матеріалу, в самому обладнанні сенсорної кімнати закладено різноманітність стимулів.
Завдання Сенсорної кімнати такі:
1. Психоемоційний розвиток дітей;
2. Сенсорне і пізнавальний розвиток;
3. Формування адекватної самооцінки, подолання страхів і агресії;
4. Розвиток позитивного спілкування дітей і взаємодії один з одним (у дітей);
5. Розвиток пам'яті, мови, фантазії, оригінальності мислення (у дітей).
Адаптований варіант сенсорної кімнати, поданий мною, був створений без придбання дорогого обладнання. Почалося все з піску, пісочної терапії(рис.1). Я бачила, як діти позитивно реагують на сенсорну стимуляцію, і це спонукало мене шукати новий інструментарій для подальшої роботи. Ігрове і релаксаційні обладнання виготовлено особисто мною: сухий душ(рис.3); хутряні кульки, які діти називають пухнастики; антистресові подушечки; подушечки з різними наповнювачами; тарілочки для малювання сипучими матеріалами; ємність для занять з водою (наповнювачі - камінчики, черепашки)(рис.2,4), вправа у воді стимулюють роботу мозку дітей і викликають відчуття щастя і радості, тобто такі почуття, які неможливо викликати вольовими зусиллями дорослих; розвиток дрібної моторики використовуються звичайні розфарбовані ріжки, які нанизуються на нитку, разом з ними використовуються яскраві намистини, все це створює можливість розвивати фантазію, креативність та уяву дитини.
Світильник з бульбашковим ефектом для дітей - величезне задоволення і джерело розслаблення, крім того він розвиває координацію рухів очей. Все це активізує та розвиває мислення дитини шляхом стимуляції його органів почуттів, дрібну моторику, рухову активність, сприятливо впливає на психічне і фізичне здоров'я як основу психоемоційної реабілітації дітей, формування саморегуляції поведінки.
Крім того, сенсорна кімната забезпечує швидке встановлення емоційно позитивного контакту між дитиною і дорослим, що підвищує рівень довіри і поваги дитини до дорослого і налаштовує його на ефективну і результативну роботу. Якщо ми повернемося до портрета випускника, то ми побачимо, що розвиток цих якостей і є нашою метою - емоційно чуйний; допитливий і з цікавістю пізнає світ; вміє самостійно організовувати свою діяльність; доброзичливий вміє слухати і чути співрозмовника, висловлювати та обґрунтовувати свою думку.

На спеціально розроблених заняттях діти поступово опановують прийоми м'язового розслаблення і глибокого дихання, вчаться знімати напругу, підвищувати самооцінку, налагоджувати стосунки з оточуючими. За період роботи я зрозуміла, як важливо для дітей правильно уявити обладнання, користуючись принципом «не нашкодь» грамотно підійти до підбору ігор і вправ для сенсорного стимулювання дітей. Заняття проходять в ігровій формі за підгрупами та індивідуально. В атмосфері приглушеного світла, в поєднанні з музичним супроводом, мінливими колірними ефектами дитина або дорослий ніби потрапляє в казку, де все обволікає, переливається, заспокоює, що в короткий час приводить його в стан релаксації (розслаблення), сприяє швидкому відновленню сил і працездатності.

Вченими встановлено, що через 15-20 хвилин перебування в сенсорній кімнаті настає стан релаксації (розслаблення), а це означає реальне скорочення часу на відновлення сил і працездатності. Відвідують сенсорну кімнату не лише вихованці дитячого садка, учні початкової школи, але і педагоги, що зменшує ризик професійного вигорання.
З метою відстеження результативності роботи, була проведена діагностика за методикою колірного тесту Люшера для школярів і його адаптованого для дошкільнят варіанти - тесту «Паровозик», яка дозволила визначити особливості емоційного стану дитини: нормальний або знижений настрій, стану тривоги, страху, задовільну або низьку адаптацію в новій або звичної соціальної середовищі.
В процесі роботи я отримала наступні результати:
1. Деякі показники негативної психічної напруженості в спеціально організованому предметно-практичної середовищі Сенсорної кімнати як мінімум частково компенсуються.
2. Діти отримують позитивні емоції через занурення в середовище Сенсорної кімнати, у них розвивається інтерес до пропонованої діяльності, до взаємодії.
3. Оволодіння прийомами релаксації сприяє стабілізації негативної психічної напруженості.
4. Для подальшої роботи необхідно поповнення активаційного блоку Сенсорної кімнати.
Таким чином, можна зробити висновки, що заняття в Сенсорній Кімнаті достовірно поліпшують психічний стан дітей, позитивно впливає на емоційну сферу, на розвиток комунікативних якостей, на формування пізнавальної активності. Ще раз відзначимо, що це і є однією з цілей ФГТ і ФГОС. Крім того, заняття в Сенсорній Кімнаті, як «швидка допомога» у складній або стресової ситуації, дуже актуальна і значно підвищує ефективність проведеної роботи.
Хотілося б завершити словами В.О. Сухомлинського «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості».