Сценка для лялькового театру на 8 березня по 2 молодшій групі

Бабуся: У мене є внучка Ксюша,
У неї неслушки-вуха
Вушка зовсім не болять.
Вушка Ксюшіни хитрують.

Тато (звертається до мами)
Зустрічайте!
З роботи тато прийшов
Ну-ка, дружина,
Накривай-ка на стіл.

Тато(звертається до Ксюші):
Здрастуй, доня,
Постій-ка, послухай,
Дай мені, будь ласка,
Тапочки, Ксюша.

Ксюша: папа! Ти хіба забув,
Що у Ксюшки
Вуха не чують?
Адже вони неслушки!

Тато: Дуже сумно,
Що донька хвора.
Видно, доведеться
Нам викликати лікаря!

Мама: Скоро обідати,
Залишилося трошки.
Ксюша, неси-но
Тарілки та ложки.

Ксюша: Мама! Ти хіба забула?
У Ксюшки
Вуха не чують,
Адже вони неслушки!

Мама: Дуже сумно,
Що донька хвора.
Видно, доведеться
Нам викликати лікаря!

Бабуся: Лікар нам не потрібен.
Даю вам слово:
Буде зараз
Наша Ксюша здорова!

Як же я не догледіла,
Я окуляри кудись справи.
Внучка Ксюша, допоможи
Бабусі окуляри знайти.

Ксюша: бабуся, хіба не знаєш?
У Ксюшки
Вуха не чують,
Адже вони неслушки.

Бабуся: Шкода!
А я хотіла запитати:
Що ж на свято тобі подарувати?
Може, машину купити заводну
Або красиву ляльку велику?

Ксюша Ляльку, бабуся,
Ляльку хочу.
Я її співати
І танцювати навчу!

Бабуся: Що ти сказала?
Ні краплі не чую!

Ксюша (голосно): Ляльку велику
З очима як вишня!

Бабуся: Ні, не хочуть чути вуха мої,
Немов закладені ватою вони.

Ксюша(кричить): Ляльку хочу я
У кольоровому сарафані,
З довгими білими волоссям.

Бабуся: Ні, не намагайся,
Не чую я, Ксюша,
І у мене сто чи
Вушка - неслушки!

Тато і Мама: Так і залишилася
Хитрюща Ксюшка
В свято без ляльки,
Красивої іграшки.

Ксюша: Все зрозуміла я!
Тепер мої вушка
Чують всі-всі
І звуться ПОСЛУШКИ!