Сімейні традиції

Хочу поділитися з Вами нашою з донькою минулорічної роботою,яку ми відправляли на районний конкурс "Сімейні традиції". Умови конкурсу були досить прості. Показати у вигляді презентації те,чим сім'я займається все разом і періодично.
Наша презентація називається Я напишу все так ,як було представлено на конкурс,тобто від імені моєї доньки,учениці 2 класу на той момент.

Кожен рік ,коли випаде пухнастий і липкий сніг, ми ходимо в парк за вікном і ліпимо різні фігури.

Мама з моєю старшою сестрою Катею, коли я тихо спала в колисці зліпили ось таку Снігуроньку. (2005 рік)
  
Мені було два рочки ,коли я перший раз вийшла цілеспрямовано в парк озброївшись лопаткою і запасними рукавицями, щоб ліпити снігові фігури з мамою і сестрою. (2006 рік)

А це до нас вже мої двоюрідні сестрички приєдналися. (2006 рік.)

В той день ми ще всі разом зліпили крокодила.
(на фото моя сестричка Юля)
  
Сніг гарний ,м'який, можна ліпити і в сніжки пограти. (2007 рік)

А це герої з хорошого і доброго мультфільму «Смішарики»: Нюша, Копатич і Крош. (2007 рік.)
    
Моя робота ,без допомоги мами і старшої сестри. Це було майже навесні в 3,5 рочки. (2007 рік)

(2008 рік)
  
(2009 рік)
  
(2010 рік)

2011 рік ми трішечки пропустили, то цієї зими ми всі з лишком заповнили.

Ще до нас приєдналися Катіна однокласники, було дуже весело.


Катруся вже велика і стала нашим фотографом

«Собачка» зима 2012-2013 рік.

Це моя старша сестра з русалкою.

Русалочка гріється на каменях.

Слон.
  
Снігу в цьому році випало дуже багато і ми ходили ліпити кілька разів.
  
Наша снігова рибка.
  
Восьминіг.
  
Черепашка ,восьминіг і рибка були зліплені нами вже навесні, а точніше 31 березня.

Ось така довга, сніжна, красива і весела зима в цьому році.

І ось така у нас сімейна традиція. Кожну зиму ми ходимо в парк ліпити снігові фігури на радість собі і оточуючим.

Ще нашу презентацію супроводжувала чудова пісня Людмили Зикіної "Ка б не було зими"
Так ми стали Дипломантами на районному конкурсі.
Всім спасибі!