Розвиток творчих здібностей дитини

Перші заняття з папером можна починати навіть із зовсім маленькою дитиною. Звичайно, у нього не все буде виходити відразу, тому більшу частину роботи повинні взяти на себе дорослі, а малюку можна довірити найпростіші операції.
Почати бажано з простих фігур. При цьому важливо перетворити заняття в захоплюючий ігровий процес, щоб рутинні дії, які не викликали у дитини нудьгу. Для цього чудово підійдуть різні «чарівні» приказки на кшталт:
«Раз, два, три! Чудовий клей! Ти фігурку нам приклей!» або «Ріжемо, клеїмо, майструємо - маму здивувати хочемо!».
Щоб малюк швидше освоїв роботу з папером, перші кілька занять бажано присвятити простим аплікацій: сніговик, хатинка, квіточка і так далі. Коли він навчиться правильно розміщувати на аркуші-основі всі складові частини аплікації і акуратно приклеювати їх, можна буде переходити до складніших речей - об'ємним фігур.
Маленька дитина навряд чи вміє поводитися з ножицями, тому батькам краще допомогти йому - вирізати всі потрібні заготовки, щоб малюку залишилося тільки приклеїти їх до аркуша паперу. Наприклад, роблячи аплікацію сніговика, мама виріже три кружечки різного діаметру, а дитина самостійно приклеїть їх основі. Старші діти можуть вирізати самі. Коли справа дійде до приклеювання, дитині потрібно пояснити, як саме користуватися клеєм: користуватися пензликом, не надто рясно змащувати заготовки і акуратно прикладати їх до основи, щоб не забруднити клеєм папір навколо аплікації.
Якщо ж під час заняття дитина робить об'ємні фігурки, то він повинен знати, що папір, особливо щільна, має «пам'ять», тому, наприклад, склеюючи смужку паперу в циліндр, її кінці потрібно притиснути і трохи потримати, щоб клей схопився. Зрозуміло, дітям нецікаво думати про «пам'ять» папери та інші закони фізики, і ось тут знову на допомогу прийдуть чарівні приказки, наприклад: «Ми папір загорнемо і ось так потримаємо. Що у нас вийде? Ми зараз перевіримо!». Малюкові буде набагато цікавіше, якщо він повірить, що чарівні слова, які він вимовляє, справді перетворять простий шматочок паперу в забавну фігурку.
Робота з об'ємними фігурами дуже важлива для розвитку просторового мислення дитини - це наочно продемонструє йому, що однакові геометричні фігури можуть мати різні розміри. Однак ці заняття вимагають більшої зосередженості, адже склеїти, наприклад, циліндр або конус набагато складніше, ніж зробити плоску аплікацію. Не у кожного дорослого з першого разу вийде згорнути акуратний кульочок, так що ж говорити про «недосвідчених» дитячих ручках. Тут можна дати тільки одна порада: освоювати об'ємні фігурки потрібно з найпростіших форм - спочатку навчитися склеювати циліндри різного розміру, потім конуси і піраміди, потім кубики. А щоб малюку було зовсім вже цікаво працювати, отримані фігурки можна використовувати в якості конструктора.