Рекомендації для батьків дітей, що мають затримку мовленнєвого розвитку
Рекомендації для батьків дітей, що мають затримку мовленнєвого розвитку
Автор: Звєрєва Ольга Миколаївна, вчитель-логопед МКДОУ дитячий садок №172 р. Новосибірська Опис матеріалу: пропоную вам рекомендації для батьків дітей, що мають затримку мовленнєвого розвитку. Чому дитина в 2 роки нічого не промовляє? Як правильно спілкуватися з дитиною, в які ігри грати? На ці питання допоможе відповісти пропонований матеріал. Це практичні поради, якими може скористатися будь-який батько в спілкуванні зі своєю дитиною.
В даний час в логопедичної практиці відзначається тенденція до збільшення кількості дітей, що мають затримку мовленнєвого розвитку. В їх анамнезі можна простежити ряд факторів, що зробили негативний вплив на формування нервової системи дитини. Негативний вплив чинився на що формується плід під час вагітності або пологів. В результаті цього впливу виникли труднощі і мовного розвитку у дитини. У цих дітей найчастіше відзначається відсутність лепетання і гуління, відзначаються труднощі смоктання і жування. Перші слова з'являються після одного року, фраза - до трьох років. Характерно виражене порушення імпресивної мови, тобто порушено розуміння слів і граматичних конструкцій. Тому важливо процес корекційної діяльності почати з формування розуміння мовних компонентів.
Чим раніше батьки звернуть увагу на мовленнєвий розвиток дитини, тим краще. Адже, чим багатше і правильніше мовлення дитини, тим легше їй висловлювати свої думки. Батьки повинні зробити все можливе, для свого малюка!
З перших хвилин появи на світ дитини, спілкуйтеся з ним правильно, стежте за своєю мовою, вона повинна бути чіткою, неквапливою, спокійною.
Предмети потрібно називати, повністю промовляючи звуки, не спотворюючи слова, не "сюсюкати".
У людини мова формується поступово, це не вроджена здатність. Вона формується одночасно із загальним розвитком дитини. Багато батьків часто в подиві: «Чому малюки погано говорять?»
Велике значення для розвитку мовлення має стан його вищої нервової діяльності, тобто психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення, уяви), його фізичний стан. Також негативно позначаються на становленні мови хвороби (особливо на дітей, що часто хворіють), спадковий фактор, погіршена екологія, мізерне харчування, взаєморозуміння в сім'ї та інші. Вони слабшають організм дитини, знижують його психічну активність.
Не треба втрачати час, адже у кожної функції, в тому числі мови, є свої сенситивні періоди. Чим раніше ви зверніть увагу на мовленнєвий розвиток вашої дитини, тим краще. Відвідайте дитячого отоларинголога, переконайтеся, що слух дитини в нормі. Зверніться до невропатолога для складання повної картини розвитку вашої дитини. Фахівці можуть провести обстеження малюка і призначити медикаментозне лікування, яке дасть поштовх" дитині, і він почне вимовляти звуки, слова, фрази.
В домашніх умовах батьки багато можуть зробити для мовного розвитку дитини. Ось деякі рекомендації:
• Весь вільний час говорите з дитиною, озвучуйте всі дії (годування, купання, одягання, прогулянка). Коментуйте те, що відбувається навколо, не бійтеся повторення одних і тих же слів, вимовляєте їх чітко, терпляче, доброзичливо.
• Розвивайте розуміння мови, використовуючи прості інструкції типу "Дай ложку, де носик?". Спирайтеся на те, що доступне дитині. Неодноразово повторюйте вже засвоєне.
• Викликати бажання наслідувати дорослому. Це бажання виникає, коли поєднується емоційна зацікавленість і доступність слів, які дитина вимовляє під час спільних ігор (хованки - ку-ку). Можна разом дивуватися АХ! ОХ! ГЕЙ!
• Читайте, розповідайте дитині доступні для сприйняття вірша, казки. Важливо, щоб дитина розуміла значення слів, що зустрічаються в даному тексті (коментуйте, пояснюйте нові слова). Пробуйте супроводжувати текст показом дій (Іде бичок, хитається...)
• Спонукайте дитину закінчувати слово, фразу віршованого тексту (добре, коли потрібне слово дитина підбирає з допомогою рими)
• Не перевантажуйте дитину телевізійної інформацією. При читанні та розмові з дитиною скорочуйте текст до зрозумілих фраз.
• Не говоріть при дитині про його відставання.
• Не дратуйтеся, не соромтеся того, що ваша дитина не говорить.
• Граючи з дитиною, вчить його розуміти співвідношення предметів за розміром (великий-маленький...), за кольором, формі (дай такий же...), кількості.
• Проводите масаж долонь і пальчиків з допомогою су-джока. Проводите пальчикову гімнастику, грайте в мозаїку, «лего», розкладайте по квітам гудзики, перебирайте квасоля, крупи, ліпіть з тіста, пластиліну будь-які вироби.
• Виконуйте прості артикуляційні вправи в ігровій формі (посміхнулися, як дівчинка; показали язичок, як кішка).
• Не можна примушувати дитину до висловлювання з допомогою слів "Скажи, повтори". Краще в ігровій формі ненав'язливо спонукати до мови ("Як собачка сказала?" "Як я зробила?")
• Будь-мовленнєвий прояв дитину треба заохочувати, не звертаючи уваги на якість вимови. Але повторювати за дитиною ці звукокомплексы не потрібно. Дитина повинна чути правильну мову.
• При читанні розглядайте ілюстрації з дитиною. Задавайте питання дитині, хваліть його за будь-який мовленнєвий прояв. Самі відповідайте на питання, якщо дитина не може відповісти на них.
• Купуйте дитині мильні бульбашки, вертушки, свистульки, повітряні кульки, соломку для коктейлів, щоб дути в воді, усе, що з допомогою вітру "грає". Так ви вырабатываете стійку повітряний струмінь, необхідну для формування звуку.
Успіхів вам у ваших заняттях з дітьми.