Логопедичний конструктор

Коротка анотація: в статті розглядаються питання про застосування наочного моделювання в логопедичній роботі з дітьми, що мають порушення мови, описуються етапи роботи з дидактичним посібником «Логопедичний конструктор» та його практична значущість.

Перспективним напрямком процесу корекційно-розвивального навчання з дітьми старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення є використання наочного моделювання.
Наочне моделювання - це відтворення істотних властивостей досліджуваного об'єкта, створення його заступника і робота з ним.
У сучасній науково-педагогічній літературі моделювання розглядається як процес застосування наочних моделей (Л.О. Венгер, О.М. Дяченко, В.П. Глухів, Т.А. Ткаченко, В.К. Воробйова). Наукове дослідження і практика підтверджують, що саме наочні моделі є тією формою виділення і навчання відносин, яка доступна дітям дошкільного віку.
Типовим проявом нестачі мовленнєвого розвитку у дітей з ОНР (загальне недорозвинення мовлення) є несформованість у них зв'язковою монологічною промови. Для їх висловлювань характерні: порушення зв'язності і послідовності викладу, смислові пропуски, виражена ситуативність і фрагментарність, низький рівень вживаної фразового мовлення, що в подальшому створює труднощі, як для комунікації, так і для подальшого навчання в школі.
Діти з ОНР при формуванні зв'язного мовлення потребують допоміжних засобах. Продуктивним, на наш погляд, є використання наочних моделей при формуванні вмінь конструювати речення різних типів, що є початковим етапом розвитку зв'язного мовлення. Так прийшло рішення розробити та впровадити в практику дидактичний посібник «Логопедичний конструктор». Для цього, взявши за основу опорні таблиці, рекомендовані Т.А.Ткаченко, Т.Ю.Бардышевой, Т.А.Чохонелидзе, ми, дещо змінивши символіку, збільшивши графічну програму, розробили схеми для складання розповідей; таблиці для моделювання; виготовили деталі для конструювання предметів з різним лексичним темами: «Одяг», «Головні убори», «Взуття» та ін. До кожної таблиці є короткий опис змісту і докладний лексичний матеріал: іменники, дієслова, прикметники, прислівники, які необхідно ввести в активний і пасивний словник дитини.
Назва пропонованих логопедом наочних опор нагадує дітям про так званих «ключових» слів розповіді і сприяє правильному визначенню послідовності висловлювання.
Моделювання складається з наступних етапів:
- засвоєння і аналіз сенсорного матеріалу;
- переклад його на знаково-символічну мову;
- робота з моделлю.
Використання заступників та наочних моделей розвиває розумові здібності дошкільнят. У дитини, що володіє зовнішніми формами заміщення і наочного моделювання, з'являється можливість застосувати заступники та наочні моделі в розумі, уявити собі при їх допомозі те, про що розповідають дорослі, передбачати можливі результати власних дій.
Робота з посібником показала, що формування навичок наочного моделювання відбувається у певній послідовності з постійним підвищенням частки самостійної участі дошкільнят.
В логопедичній роботі моделювання виступає як певний метод пізнання, з одного боку, а з іншого - як програма для аналізу нових явищ.
Введення в процес навчання дидактичного посібника «Логопедичний конструктор» дозволяє логопеда більш цілеспрямовано розвивати импрессивную мовлення дітей, збагачувати їхній активний словник, закріплювати навички словотворення, формувати і удосконалювати вміння використовувати в мовленні різні конструкції речень, описувати предмети, складати розповідь.
Посібник включає в себе таблиці-схеми для складання описових розповідей по різним лексичним темами; таблиці для моделювання; ковролинограф; деталі конструктора (силуети одягу, взуття, головних уборів тощо, а також частини і різні прикраси і фурнітура, на звороті приклеєна стрічка-липучка); кубик, на гранях якого написані числа від 1 до 6.
Робота з «Логопедичного конструктором» складається з кількох етапів:
1. Розглядання таблиці-схеми (додаток № 1) і розбір того, що на ній зображено. Дитина перераховує те, що бачить, потім повинен сказати, як все це назвати одним словом.
2. Перекодування інформації, тобто перетворення абстрактних символів в образи. Необхідно уточнити, що означає кожен символ, наприклад: колір, форму тощо, це дає можливість дітям краще запам'ятати опис.
3. Моделювання предмета на ковролинографе: дитина з допомогою таблиці моделювання (додаток № 2), використовуючи деталі конструктора, повинен становити предмет з будь-якої лексичної теми.
4. Складання розповіді про змодельованому об'єкті з опорою на символи (образи), використовуючи якомога більше слів, які відповідають на питання: Який? Яка? Які?
Наведемо приклад гри з посібником при вивченні лексичної теми «Одяг»: граємо в «Модельєрів». Дитина вибирає з таблиці-схемі одяг, наприклад, сукню. Розповідає про нього, спираючись на графічно символи. Потім вибирає з деталей конструктора силует сукні, прикріплює його на ковролинограф. Кидає кубик і вибирає по свіжому числа в таблиці моделювання тип комір, рукав, прикраси. Складає розповідь: «Це плаття. Воно шовкове, блакитного кольору. У нього круглий комірець, рукав-ліхтарик. У сукні є мереживна оборка і яскравий бант. Я думаю, що в такому сукня моя мама буде сама ошатна і красива. В цьому платті мама може піти в театр або в гості».
Наявність зорового плану робить такі розповіді чіткими, зв'язковими, повними, послідовними. Аналогічні таблиці можна використовувати і для порівняння оповідань, придумування загадок про предмети, небилиць, нісенітниць, а також у такому важливому і складному розділі роботи, як навчання дітей самостійної постановки питань.
Включення предметно-практичних дій у процес навчання зв'язного мовлення сприяє закріпленню уявлень про основні властивості предметів, розвитку дрібної моторики рук, розвитку основних психічних процесів, а також підвищенню інтересу дітей до занять.
Таким чином, проведена нами робота показала, що введення моделей полегшує процес формування у дошкільнят з ОНР зв'язного мовлення. Аналіз дитячих оповідань виявив їх поліпшення за всіма показниками. Отже, застосовуючи описані вище етапи навчання, вдається досягти позитивних результатів у таких дітей, які спочатку не володіють розгорнутими словниковими висловлюваннями, підміняючи їх назвами переліку предметів, дій, або наборів граматично несформованих фраз.
Практична значимість посібники:
1. Використання в процесі компенсуючого навчання для дітей з вадами мови.
2. Використання на заняттях з розвитку мовлення у дошкільних закладах загальнорозвиваючого профілю з метою профілактики порушень зв'язкового висловлювання.
3. Застосування результатів роботи в системі підвищення кваліфікації вихователів та логопедів.
При підведенні підсумків роботи з посібником «Логопедичний конструктор» ми прийшли до єдиної думки про необхідність використання в корекційній роботі прийомів моделювання та намітили перспективи: включити заняття з моделювання в перспективний план роботи з розвитку зв'язного мовлення, розробити конспекти занять з навчання дошкільнят творчого рассказыванию з використанням технології ТРВЗ, поповнити посібник таблицями і моделями за лексичним темами «Комахи», «Ягоди», «Квіти», «Транспорт», «Меблі», скласти предметно-графічні плани до творчих розповідей, провести семінар-практикум для вихователів «Моделювання в описовій мовлення дітей».1.Бардышева Т.Ю., Чохонелідзе Т.А. Перекази та оповідання. М.: Карапуз, 2008
2.Белоусова Л.Е.Удивительные історії. СПб.: «ДИТИНСТВО-ПРЕС», 2003
3.Воробьева В.К. Методика розвитку зв'язного мовлення у дітей із системним недорозвиненням
мови. М.: АСТ, 2006
4. Ткаченко Т.А. Символіка для мовного розвитку. М.: Ексмо, 2006

Короткий зміст таблиці-схеми «Одяг»
1. Назва (сукня, сорочка, пальто ...)
2. Колір (основні кольори, відтінки)
3. Тканина (види - шовкова, ситцева...)
4. Сезонність (літня, зимова ...)
5. Хто носить (дитяча, жіноча ...)
6. Деталі (комір, рукава, кишені, фурнітура, прикраси)

Короткий зміст таблиці «Моделювання одягу»
1. Воріт, комір (квадратний, круглий, стійка, відкладний ...)
2. Рукав (довгий, короткий, ліхтарик ...)
3. Прикраси (бант, оборка, брошка ...)