Свтт. Олександра, Йоана і Павла Нового, патріархів Константинопольських. Прп. Олександра Свірського. Перенесення мощей блгв. кн. Олександра Невського. Набуття мощей блгв. кн. Данила Московського. Прп. Христофора Римлянина. Прп. Фантіни чудотворця, в Солуні. Свтт. Сербських: Сави І, Арсенія I, Сави І, Євстафія I Якова, Никодима, Данила, архиепп.; Іоанникія, Єфрема II, Спиридона, Макарія, Гаврила I, патріархів, і Григорія єп.
Як бачимо, в переліку святих цього дня тричі зустрічається ім'я Олександр. Відзначається пам'ять святителя Олександра, Патріарха Константинопольського (помер у 340 р.), преподобного Олександра Свірського (помер у 1533 р.) і благовірного великого князя Олександра Невського.
Навряд чи в Росії знайдеться людина, кому не було б відомо про князя Олександра, прозваний Невським за перемоги над шведами і Лівонським орденом в знаменитих битвах на берегах Неви (у 1240 р.) і на льоду Чудського озера (в 1242 р.). Серед легендарних захисників руської землі і православної віри він посідає одне з перших місць. Церква зарахувала Олександра Невського до лику святих. 30 серпня 1724 р., за імператора Петра I, нетлінні мощі благовірного князя були урочисто перенесені з Володимира у Санкт-Петербург. Молода столиця зустрічала їх громом гармат і передзвоном дзвонів усіх церков. Петро I помістив мощі благовірного князя в Свято-Троїцькому монастирі (з 1797 р. лавра), побудованому на місці перемоги російських воїнів, на чолі з князем Олександром, у Невській битві 1240 року, тим самим імператор як би вручав небесному покровителю засноване ним місто. У 1922 році нетлінні останки великого захисника Росії були передані в Казанський собор, перетворений в Музей релігії та атеїзму. І тільки через 67 років, у червні 1989 року, петербурзька святиня була повернута в Троїцький собор Олександро-Невської лаври.
* * * * * * *
Вітчизняної святий - Амос, в чернецтві Олександр (близько 1448-1533), прославився як засновник, а потім ігумен знаменитого Олександро-Свірського монастиря, розташованого на березі Ропшинского озера, поблизу річки Свір. Святий мав від Господа дар прозорливості, чудотворення, зцілення, його називають «тайнозрителем Святої Трійці», бо, за переказами, Господь з'явився йому у вигляді Пресвятої Трійці і благословив на подвиг пустинножительства. Побудована преподобним ченцем невелика обитель після здобуття нетлінними мощей святого (17 квітня 1641 р.) поступово виросла в потужний оплот православ'я на Російській Півночі. Велінням царя Олексія Михайловича тут було зведено храм на честь
Преображення Господнього, з боковим вівтарем в ім'я преподобного Олександра Свірського.
Народна традиція в деяких місцях пов'язувала з Александровим днем початок сезону осінньо-зимових посиденьок.
У південній частині Заонежжя на Олександра Свірського починалася масова жнива ярових хлібів [Логінов, 22].