Правв. Захарії і Єлисавети. Прмч. Афанасія Брестського. Вбивство блгв. кн. Гліба. Мчч. Фифаила і сестри його Фивеи. Мч. Сарвила. Мц. Раїси (Ираиды). Мчч. Иувентина і Максима воїнів. Мчч. Урвана, Феодора та Медимна і з ними 77-й мужів від церковного чину, в Нікомидії потерпілих. Мч. Овдія (Авида) в Персії.
Священик Захарія та його дружина, праведна Єлисавета - батьки Івана Хрестителя. У Євангелії розповідається, що, будучи «праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови господні» (Лк. 1; 6), вони довгі роки залишалися бездітними. Нарешті Господь послав архангела Гавриїла Захарії, сповіщаючи про майбутнє народження у нього сина, якому належить виконати велику місію - готувати людей до приходу Спасителя. Єлисавета вже шість місяців носила під серцем сина, коли архангел Гавриїл з'явився Діві Марії і сказав їй про волю Господа Бога: «І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення: Ісус; Він буде великий і Сином Всевишнього назветься...» (Лк. 1; 31-33). Марія пішла в гірську околицю, в місто Юдин, в хату своєї родички, Єлисавети, де почула з вуст її підтвердження свого обрання бути Матір'ю Спасителя.
Мабуть, саме цей євангельський епізод і послужив підставою вважати день Захарія і Єлисавети (Єлизавета) щасливим для пророкувань.
Російські люди в цей день «охоче відвідують відунів і знахарів» [Єрмолов, 1; 463].
Праведний Захарія і Єлизавети моляться при важких пологах. Ймовірно, підставою для цього стало переказ про те, що Захарія, вражений німотою за свої сумніви можливе народження сина, знайшов здатність говорити, коли дружина його вирішилася від тягаря.