Латинське слово «дискусія» означає розгляд, детальне дослідження якого-небудь питання, публічне обговорення якої-небудь проблеми.
Дискусія - це спір за правилами не для того, щоб перемогти і нав'язати свою думку, а щоб разом з товаришами знайти істину, вирішити проблему. В ході дискусії публічно обговорюються найбільш складні і цікаві проблеми учнів певного віку, намічаються шляхи їх вирішення. Ці проблеми можуть бути самими різними. Наприклад, такими:
• Як бути сучасною людиною?
• Чи Легко бути розумним?
• Цікавий чоловік - хто він?
• Яка вона - «красиве життя»?
Дискусія допоможе у вирішенні наступних завдань:
• акцентувати увагу на актуальних проблемах життєдіяльності класу або досліджуваного навчального предмета;
• виробити спільну думку з цих проблем;
• спонукати до практичних дій по зміні ситуації або її поліпшення.
З думок хлопців, висловлюваних у дискусії, виникають цілком конкретні пропозиції щодо вирішення поставленої проблеми, виробляються умовні рекомендації. У дискусіях визначаються ініціативні групи або вибираються творчі команди для доопрацювання пропозицій.
Умови ефективності проведення дискусії:
1. Тема повинна бути актуальною для даного віку учасників, проблемної, стимулює обмін думками.
2. Тема конкретизується питаннями для обговорення. Їх може бути небагато (від 3 до 6), але формулювання повинна бути чіткою, а за змістом викликати інтерес учасників.
3. Необхідно своєчасно сповістити всіх, кого бажано залучити до обговорення (підготовка оголошень, запрошень тощо). До відома учасників
заздалегідь доводяться тема, запитання та рекомендована література.
4. Бажано спеціальне оформлення приміщення, де буде проходити дискусія. У цих цілях можна використовувати плакати, стенди з відповідними матеріалами або різні ілюстрації (плакати, фотографії), які відображають тему диспуту.
5. Особливу увагу приділити вибору ведучого, вміє запалити аудиторію, від майстерності якого багато в чому залежить весь хід дискусії. Як правило, це має бути шанована людина в даному підлітковому колективі, володіє комунікативними якостями, ерудицією і грамотною мовою.
6. Продуманість етапів дискусії, затверджений регламент, вміння організаторів передбачити хід дискусії і поведінку учасників.
7. Тимчасові рамки дискусії. Найбільш ефективний час проведення - не більше 1 ч. Якщо навіть за відведений час не буде остаточно вирішена головна проблема дискусії, її все одно необхідно вміло і грамотно завершити або призупинити. При цьому в учасників різко зростає мотивація продовження дискусії, яку можна провести вже в інший час.
8. Необхідно визначити (виробити, скласти) правила поведінки або правила дискусії. Вони можуть бути наступними:
1. Правило поваги до людини, її точки зору та думки - основне правило дискусії. Ставлення до людей (як до присутніх, так і відсутніх) на дискусії незмінно уважне, доброзичливе, шанобливе. Ми намагаємося нічим людини не образити і тим більше не образити. Людину ми приймаємо таким, яким він є, без всяких умов.
2. Правило уважного слухання. Ми пам'ятаємо, що слухати і чути не одне і те ж. Потрібно намагатися зрозуміти того, хто говорить, навіть якщо не згоден з його думкою. Всі дотримуються закону дискусії: всі слухають, коли говорить один. Репліки з місць приймаються, але виступають не перебивають.
3. Правило «вільного мікрофона». Висловлюватися може кожен, але після того, як виступаючий закінчить говорити або закінчиться час виступу. Ведучий має право передавати мікрофон (слово) будь-якому учаснику дискусії.
4. Правило двох хвилин для виступу. Вільний мікрофон можна «тримати в одних руках» не довше 2-х хв. За цей час можна встигнути сказати головне.
5. Правило логічності й аргументованості. Найкращий виступ те, що добре продумано, послідовно викладено, переконливо і аргументовано. Кращі аргументи - факти і логіка. Промовці намагаються викладати свої думки чітко і зрозуміло.
6. Правило чесної поведінки. На дискусії шанується чесність, а не впертість. Учасники дискусії намагаються триматися природно. Виступаючі говорять виразно і зрозуміло, не спотворюючи фактів і слів (висловів) інших людей.
7. Правило піднятої руки. Якщо ти хочеш висловитися або доповнити виступаючого - підніми руку і тебе вислухають. Якщо рук піднято декілька, то черговість виступаючих визначає ведучий.
План проведення дискусії, як правило, такий: вів до початку дискусії важливо спонукати до розмови, «завести» учасників дискусії, «розпалити пристрасті». Цьому можуть сприяти вступне слово ведучого, постановка серії гострих питань.
Власне дискусія - публічне обговорення проблеми. Дискусія у чому справа стихійне і непередбачуване. Важко відразу визначити, як вона розвернеться і які думки будуть переважати. Дуже багато залежить від складу учасників дискусії, психологічного настрою, соціальної ситуації, місця і часу проведення дискусії. Але багато також залежить від організаторів та ведучих, від їх ерудиції, моральних якостей, здатності контактувати зі школярами підліткового та юнацького віку, умінь слухати, сперечатися, стримувати свої емоції і емоції підлітків, аргументувати висновки з пропозиції.
Виступаючи:
- излагай думки стисло, намагаючись не повторювати сказаного;
- у виступі виділяй головне, чітко формулюй свої доводи;
- не соромся висловлювати незвичайні ідеї: оригінальність мислення - ознака розвиненого інтелекту;
- стеж за реакцією учасників дискусії на твої слова або точку зору, але при цьому тримайся з гідністю.
Під час виступу:
- намагайся зрозуміти попереднього виступаючого, навіть якщо не згоден з ним;
- перш ніж вступити в суперечку, продумай основні моменти того, що хочеш сказати;
- серйозно аргументуй свою думку, не допускай жаргонних виразів і «слів-паразитів»;
- не розмахуй руками і не підвищуй тони. Найкращий доказ твоєї правоти - точні факти і залізна логіка;
- не ображай своїх товаришів і попередніх виступаючих;
- уважно вислухай заперечення, постарайся визначити правильні і помилкові твердження опонента;
- не будь впертим і не бійся визнати свою неправоту.
Дискусії може допомогти прес-група, яка виконує одну або декілька з наступних функцій:
Фіксуюча. Прес-група (секретаріат) веде протокол, записує найцінніші думки, ідеї, пропозиції...
Аналітична. Прес-група (група експертів-аналітиків) аналізує процес і зміст результатів діяльності, узагальнює ідеї, виробляє підсумковий документ (рішення, рекомендації тощо).
Керуюча. Прес-група - каталізатор процесу - вносить («підкидає») питання або проблемні ситуації для обговорення, просить уточнити або повторити окремі висловлювання, підтримує, схвалює.
Останнім часом у навчальних закладах стала популярною така форма дискусії, як «дискусійні гойдалки». Суть цієї цікавої форми полягає в імітації розгойдуються гойдалок: два партнери почерговими поштовхами на дошку (мотузковий маятник) розгойдують «гойдалки»; чим сильніше поштовх (аргумент), тим вище зліт «гойдалок». В даному випадку в дискусію вступають дві групи учнів, які розташовані один проти одного. Після того як запропоновано питання для обговорення, вони по черзі від кожної групи висловлюють судження щодо запропонованого питання - «гойдалки» починають свій рух.
Можливий варіант «дискусійних гойдалок», при якому кожна з груп вибирає певну роль, позицію - «за» і «проти» провідного аргументу, «оптимісти» і «песимісти». Наприклад: «Я не боюся говорити правду, тому що...» - починає одна сторона. «А я боюся говорити правду, тому що...» - відповідає інша сторона.
В основі «дискусійних гойдалок» лежить дискусія - метод переконання, покликаний шляхом залучення вихованців у обмін думками щодо суспільно значущих проблем відстоювати свою точку зору і збагачувати її в процесі спілкування з опонентами.
Використання дискусійного методу в позакласній діяльності з навчального предмета або в позакласній роботі дуже корисно і необхідно, так як грамотно організованих суперечках народжуються і відточуються важливі якості людини: прагнення пізнати істину, вміння відстоювати свої погляди, аргументувати власну точку зору, розвивати комунікативні навички і, нарешті, мужність визнання помилковості колишніх тверджень.