Про постановку мюзиклу «День-Покрив, подаруй женихів!»
за твором В. Агапова на музику М. Давидової
у педагогічному коледжі р. Лукоянова Нижегородської області
Звати мене Марія Звягіна. Я студентка педагогічного коледжу ім. А.М. Горького (р. Лукоянов Нижегородської області). У нашому коледжі існує театральна студія «Чайка». Я займаюся в ній 5 років - практично весь час свого навчання. За цей час ми встигли розіграти на сцені велику кількість сценаріїв на різну тематику, в тому числі і дитячі.
Коли ми в черговий раз вибирали, що нам поставити на сцені, наш керівник приніс нам текст п'єси «День-Покрив, подаруй женихів!». Це музична казка драматурга Ірини Анатоліївни Агапова на музику московського композитора Маргарити Олексіївни Давидової. Прочитавши сценарій, ми, недовго думаючи, погодилися грати цей спектакль. Ми - педагоги, і, на наш погляд, з педагогічної точки зору це твір дуже змістовне і пізнавальне для дітей.
Тому я хочу розповісти про даній постановці докладніше.
П'єсу «День-Покрив, подаруй женихів!» разом з музикою можна знайти в книзі «Музичні вечори в школі. Пісні, сценки вікторини» М. Давидової та В. Агапова.
Історія починається з того, що казкарка Ірина починає писати казку про дівчинку Діану та її брата Валентина. Але ці герої вириваються з казки і приходять до неї в гості. Валентин вмощується на робочий стілець казкарки і... ламає його!
Поки казкарка маже Валю йодом і розглядає зламаний стілець, всі думають, що робити? Вирішено йти купувати новий стілець в меблевий магазин.
У книзі є партитури усіх пісень - «Ліричний вальс казкарки Ірини»:
«Листя килим різнобарвний,
Немов жива картина...
Казку розповім цю
Казкарка я - Ірина...»
«Марш директора меблевого магазину»:
«Гей, дорослі і діти,
У нас в асортименті:
Стіл і стільці, стелажі,
Що завгодно для душі?»
«Дует головних героїв казки Діани і Валентина» на мотив репу:
«Казкарка, давай!
Казкарка, вигадуй!..»
Загалом, характери у всій музики різні, як різні вони і у героїв. Є музика до пісні чарівниці Шишиги на мотив танго. Ця Шишига випадково опиняється в місті в чарівний день Покрови. Вона - осіннє божество дня Покрови - вважає, що вміє сполучати самотні серця. Коли вона дізнається, що директор меблевого магазину дуже сподобалася казкарка, то починає йому активно допомагати.
Але з-за її допомогою якраз весь час відбуваються смішні казуси. Кожен знає, що в людських відносинах тільки люди можуть розібратися!
Що цікаво, одна з головних героїнь казки - сама казкарка Ірина Агапова. Ось її-то я і зіграла у виставі. Це дуже цікаво, але в той же час відповідально - зіграти людину, яка існує по-справжньому, але якого ти ніколи не бачила, а знаєш тільки по фотографіях. Тому до ролі я готувалася серйозно, вчила текст, придумувала костюм (у примітці до п'єси зазначено, що казкарка одягнена скромно, але досить модно). Довелося багато співати, співала я сама, не під фонограму. Інші хлопці теж самі співали. Сподобалася музика М. А. Давидової, добре, що ноти виявилися прямо в книзі, поряд з текстом мюзиклу, і не довелося нічого спеціально вигадувати.
Спектакль цей і веселий, і повчальний, і радісний і хвилюючий. Ми грали його на сцені кілька разів. Всім дітям, які дивилися наш спектакль, дуже сподобалося. Дивлячись його постановку, діти переносяться в інший, чарівний світ, вони відсторонюються від повсякденних дитячих проблем і просто відпочивають.
Ще одним із завдань вистави був пошук таких театральних прийомів, щоб наша версія історії не викликала відторгнення у самої Ірини Анатоліївни Агапова. Але коли ми отримали від неї відгук на постановку, то дуже зраділи.
Сама я не смію дати оцінку того, як ми поставили п'єсу (адже ми не професійні актори!)... Ми просто грали для дітей, робили це із задоволенням, намагалися передати свої тепло і любов, і ту доброту і силу, з якою ця музична казка написана її автором. Я думаю, що її постановка заслужила б велике захоплення у дітей великого міста.
Звичайно, наші образи трохи відрізняються від тих, які прописані у автора. Наприклад, костюм чарівної Шишиги. У книзі на картинці вона в брючному костюмі, а у нас - у різнобарвному вбранні.
Але думаю, що у нас наряд Шишиги вийшов не гірше!
Про нашому колективі я б сказала, що він дуже творча, яскравий. На жаль, я закінчую навчання в коледжі, але я не думаю зупинятися на цьому, адже заняття театром мені дуже подобаються, і я постараюся далі реалізовувати всі свої творчі задуми.
З ВІДГУКІВ
Василь Петров (р. Лукоянов Нижегородської області): «Відвідую театральну студію «Чайка» в нашому коледжі і беру участь у мюзиклі "День-Покрив, подаруй женихів!" Граю роль хлопця Валентина. Він - брат дівчинки Діани. І ним, і з Діаною весь час відбуваються казкові історії, про це і розповідається у виставі».
Христина Сергієнко (р. Москва): «Я культорганізатор і вожата. Працювала в Будинку культури Московської області. У 2010 році мною захищена дипломна робота з вистави «День-Покрив, подаруй женихів!». Сама я в ньому грала роль казкарки Ірини Агапова, а також відповідала за грим і декорації. П'єса і партитури музичних номерів були знайдені в книзі В. Агапова і М. Давидової «Світ музичних свят. Том перший», московського видавництва «5 за знання». Дуже сподобалося!»
Матеріал підготувала Звягіна Марія, педагог, р. Лукоянов Нижегородської області.
Спеціально для сайту «Навчально-методичний кабінет»