Гра як засіб розвитку дошкільнят
Значення гри в розвитку і вихованні дітей дошкільного віку
Автор: Черних Наталія Романівна, вихователь МБДОУ "Журавлик", РС(Я) Алданский район, сел. Нижній Куранах.
Досвід роботи вихователя говорить про великий вплив гри на психологічний і розумовий розвиток дошкільника, що сприяє повноцінному формуванню особистості.
Дана стаття призначена для вихователів МДО та батьків.
Мета роботи: показати значення гри як провідної діяльності дитини-дошкільника
Гра як засіб всебічного розвитку дитини дошкільного віку
У кожному періоді людського життя існує певна діяльність, яка є провідною. Дошкільний вік - це вік гри. Діти всіх часів і всіх народів грають, тому що тільки в грі розвиваються духовні й фізичні сили дитини. Гра - складне й цікаве явище. Вона привертає увагу людей самих різних професій.
Австралійський психолог З. Фрейд у своїх працях зазначав, що діти грають в силу того, що у них є підсвідоме почуття підлоги.
Тихонов у своїх листах Без адреси» проаналізував зміст дитячих ігор і стверджував, що гра виникає після праці й на її основі, так як у грі діти відображають працю дорослих. Гра - дитя праці, який передує їй. На ранніх стадіях розвиток людського суспільства рівень продуктивних сил був низький, люди займалися збиральництвом і полюванням. Діти дуже рано починали допомагати батькам, брати участь у спільній праці, даних про існування гри на цьому етапі немає, але з'являються знаряддя праці. Потрібно підготувати дітей до життя і праці. Дорослі створюють полегшені, зменшені в розмірі знаряддя праці. Діти вправляються опановувати навичками , причому, їх діяльність близька до діяльності дорослих. Але знаряддя праці продовжують ускладнюватися і вже неможливо виготовляти всі види знарядь в зменшеному вигляді. Дитина не може взяти безпосередню участь у праці, його положення в суспільстві змінюється. З'являється образотворча іграшка, яка зберігає зовнішнє властивість із знаряддям праці. З нею не можна вправлятися у виконанні дій, можна зображати їх. Граючи діти стали відтворювати трудову діяльність дорослих і їх взаємини.
Психологічне обґрунтування гри дали Сетчинов і Павлов. Кожній людині властиве прагнення до знань. Павлов назвав рефлексом « що таке?». Діти дуже спостережливі і подражательны. Придивляючись до навколишнього вони відображають у грі те, що бачать, таким чином в основі гри лежить рефлекс «що таке» - прагнення пізнати навколишній світ і відображати це в грі. Є не в приклад іншим наукам зовсім не хитра думка - як розпізнати по дитячим іграм , ніж стурбована країна. Ігри дітей є дзеркалом суспільства, так як в їх іграх відображаються конкретні суспільні явища, кожне суспільство різними шляхами , свідомо або стихійно впливає на гру. Але гра може існувати в суспільстві за певних умов - соціальних. Якщо дорослі забезпечують матеріальні умови дітям для їх існування, створюються можливості для розвитку гри. Але не всяке суспільство може створити такі умови, і діти рано включаються до важка фізична праця. Значить супутник їхнього дитинства - гра відсутня.
Макаренко зазначав, що гра має важливе значення в житті дитина, має теж значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Який дитина в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте. Тому виховання юного діяча відбувається насамперед у грі. В самому молодшому віці дитина переважно грає, його робочі функції дуже незначні і не виходять за межі самого простого самообслуговування: він починає самостійно їсти , вкриватись ковдрою, вдягатися. Але навіть і в цю роботу він вносить багато гри. У добре організованій родині ці робочі функції поступово ускладнюються, дитині доручають все більш складні роботи. Але гра становить у цьому головне заняття дитини.
