Соціальний розвиток дошкільнят

З досвіду роботи вихователя ДНЗ

Автор: Василенко Валентина Володимирівна, вихователь МДОУ «Дитячий садок №18 «Струмочок» с. Лаврівка Саратовська область Краснокутський район

Опис матеріалу: Пропоную вам статтю на педагогічну тематику по розділу «Сучасні тенденції розвитку дошкільної освіти» (з особистого досвіду) на тему «Соціальне розвиток дошкільників». Цей матеріал стане в нагоді в роботі вихователів, методистів і містить інформацію, яку можна використовувати на батьківських зборах, педрадах та ін.

Дошкільний вік - це час активної соціалізації дитини, розвитку спілкування з дорослими і однолітками, пробудження моральних та естетичних почуттів. Дитячий сад покликаний забезпечити дитині гармонійний взаємодія з світом, правильний напрямок його емоційного розвитку, пробудити добрі почуття.

Дитина дивиться на навколишній світ широко розкритими очима. Він хоче пізнати, відчути, зробити своїм. І ми педагоги допомагаємо маленькій людині стати Людиною з великої літери. У тісній взаємодії «дитина-дорослий» і відбувається соціальний розвиток особистості дитини. І чим усвідомлює організує цей процес дорослий - вихователь, батько, тим він буде ефективнішим.

Соціальний розвиток - один з напрямів сучасної дошкільної освіти. Для успішної реалізації його цілей педагогам необхідний високий рівень професійної компетентності. В нашому дитячому садку широко використовуються програми «Я - Людина» (Козлова С.І. та ін), «Основи здорового способу життя» (Н.П.Смирнова та ін). Ці програми орієнтують педагогів на наступні цілі:

- Створювати умови для повноцінного соціального розвитку дітей;

- Продумувати види і форми педагогічної діяльності, в тому числі спеціальні заняття, які формують упевненість у собі, почуття власної гідності, позитивне ставлення до світу, розуміння емоційного стану оточуючих людей, потреба в співпереживанні і т.п.

- Визначати рівень розвитку кожної дитини на основі спеціальних показників (інтерес до себе, інтерес до однолітків, до групи дитячого садка та ін).

У програмі «Я - Людина» соціальне розвиток трактується як проблема пізнання соціального світу, а авторів програми «Основи здорового способу життя» цікавить проблема соціальної адаптації дітей з урахуванням реалій сучасного світу.

Мета моєї роботи в цьому напрямку - розкрити дитині навколишній світ, сформувати у нього уявлення про себе як про представника людського роду; про людей, про їхні почуття, вчинки, про права та обов'язки; про різної діяльності людини; про космос; нарешті про те, що було коли-те, чим ми пишаємося і т.д. і т.п. Іншими словами, сформувати світогляд, власну картину світу».

Основний зміст роботи з дошкільниками - дати знання про людину, які дозволять дитині свідомо включатися в процес самовиховання.

Зрозуміло, дошкільник ще не здатний цілеспрямовано виховувати себе сам, але увагу до себе, розуміння своєї сутності, розуміння того, що він - людина, поступове усвідомлення своїх можливостей сприятимуть тому, що дитина привчиться бути уважним до свого фізичному і психічному здоров'ю, через себе навчиться бачити інших людей, розуміти їхні почуття, переживання, вчинки, думки.

Головна задача - поступове введення дитини у розуміння суті соціального світу. Природно, швидкість засвоєння матеріалу та глибина його пізнання дуже індивідуальні. Багато залежить від статі дитини, від характеру накопиченого ним соціального досвіду, від особливостей розвитку його емоційної та пізнавальної сфер та ін. Завдання вихователя - орієнтуватися не тільки на вік дошкільника, але і на фактичне освоєння ним матеріалу. Використовуючи ігри, заняття, вправи з різним ступенем складності, щоб відібрати те, що у найбільшою мірою відповідає рівню розвитку конкретної дитини з тим, щоб він засвоїв матеріал індивідуально.

Зміст ігор, вправ, занять, завдань для спостережень, дослідів залежить від творчості та професіоналізму педагога. Наприклад, у грі «Який він» ми вчимо дітей вслухатися в інтонацію мовця і визначати за інтонації його душевний стан. А у вправі «Цікава хвилина» пропонуємо дітям пригадати і розповісти, що примітного вони помітили протягом дня (добрий вчинок одного, допомога дорослому та ін) і прокоментувати цю подію.

У відповідності з змістом матеріалу, його особливостями визначається основна діяльність дитини, найбільш адекватна реалізованої задачі. В одному випадку це може бути гра, в іншому - праця, в третьому - заняття, пізнавальна діяльність. Форми роботи - колективні, підгрупові, індивідуальні.

Особлива увага приділяється організації та стилю виховної роботи, так як саме цей процес - база і показник успішності вирішення задач по соціальному розвитку дошкільнят. Спрямованість виховної роботи: дитина повинна відчувати себе в ДНЗ впевненим, захищеним, щасливим, переконаним у тому, що його люблять, задовольняють його розумні потреби. Дитячий садок - це його будинок, тому він добре знає приміщення, вільно і самостійно орієнтується в цьому просторі. Разом з дітьми ми облаштовуємо свою групу, вони допомагають, скажімо, виготовляти посібники, іграшки, зустрічати і проводжати гостей і т.д. Якщо дитина в чомусь помиляється, підказуємо, але так, щоб зайвий раз викликати інтерес.

У нашій групі виділені місця не тільки для усамітнення - одному помалювати, подивитися книгу, подумати, помріяти, але і для колективних ігор, занять, дослідів, праці. В цілому в групі повинна панувати атмосфера зайнятості, змістовного спілкування, дослідження, творчості, радості.

Дитина знає не тільки свої обов'язки, але і права. В обстановці, де педагог приділяє увагу кожному вихованцю, він тим не менш не ізольований від інших дітей - їх об'єднує цікава спільна діяльність. Стосунки з дорослими доверительны, доброзичливі, але не рівноправні. Дитина розуміє: він ще багато чого не знає, не вміє. Дорослий освічений, досвідчений, тому треба прислухатися до його порад, словами. Однак при цьому дитина знає, що не всі дорослі освічені, що поведінка багатьох аж ніяк не відповідає моральним засадам (і цього від нього не приховують). Дитина вчиться відрізняти позитивні вчинки від поганих.

Наша мета - дати початкові уявлення, викликати інтерес до пізнання себе, бажання і уміння аналізувати свої вчинки, дії, почуття, думки. При цьому ні на хвилину не можна забувати: слухач - це дошкільник, істота емоційна, безпосереднє. Розповідь (бесіда) педагога відрізняється простотою, виникає природно (на прогулянці, ввечері, перед їжею, під час умивання тощо). Намагаємося розбудити в дитині інтерес, бажання не тільки відповідати нам, але і самому задавати питання. Ми не поспішаємо з відповіддю на його питання. Спільний пошук за допомогою спостережень, дослідів, читання книг підведе до правильної відповіді опосередковано. Підтримуємо в дошкольнике впевненість у тому, що він САМ неодмінно знайде правильну відповідь, додумається, вирішить важку для себе завдання.

Роботу по соціальному розвитку можна починати вже з молодшої групи, поступово ускладнюючи її зміст. Молодшим дошкільникам цікаво включати себе в навколишню дійсність через ігрові дії. Відповідно, розгляд свого «Я» як частини «дорослої» дійсності дозволяє формувати уявлення про себе, свої можливості, виховувати ініціативність і самостійність, розвивати активність і впевненість у своїх силах. Вже у молодшій групі діти активно залучаємо в ігри - імітації. Малюки наслідують діям різних тварин, а також передають образи звірів і їхніх дитинчат. На мою показу і самостійно в рухах і міміці відтворюють різні настрої звірів (добрий - злий, веселий - сумний) і їх образи. Наприклад: маленька швидка мишка і великий незграбний ведмідь.

Нашим незмінним помічником у соціальному розвитку дітей є сім'я. Тільки у співпраці з близькими дорослими можна домогтися високих виховних результатів. Ми намагаємося зацікавити батьків своїх вихованців, наприклад, бажанням прищепити дітям любов до предків. Намагаємося відродити цінну традицію - пишатися своїм родоводом, продовжувати кращі традиції. В цьому плані корисні індивідуальні бесіди, мета яких - привернути увагу дитини до власної сім'ї, вчити її любити, пишатися нею.

Взаємодія з родиною ефективно лише тоді, коли ми і батьки довіряємо один одному, розуміємо і приймаємо спільні цілі, методи та засоби соціального розвитку. Показуючи батькам свою щиру зацікавленість, добре відношення до дитини, прагнення сприяти його успішному розвитку дозволяє стати основою наших спільних з сім'єю зусиль і допомоги дитині у налагодженні контактів з соціальним світом.

Основа для накопичення позитивного досвіду - емоційно комфортний клімат в групі і змістовне, особистісно орієнтоване взаємодія вихователя з дітьми.

Живий приклад вихователя, його щире участь у справах і проблемах дітей, вміння підтримати їх ініціативу і спонукати до прояву добрих почуттів - найважливіші умови успішного соціального розвитку дошкільнят. Отже, соціальний розвиток дошкільників проявляється в гуманістичної спрямованості їх активності, прагненні висловлювати своє ставлення до світу у відповідності з культурними традиціями, прийнятими в суспільстві.