Всі фотографії Ваших квітів хороші, але ця - особлива. Уявляю, скільки праці й терпіння потрібно, щоб виростити таке диво!
Обсипав ліс свої вершини,
Сад оголив своє чоло,
Дихнув вересень, і жоржини
Диханням ночі обпекло.
Але в подуві морозу
Між загиблими одна,
Лише ти одна, цариця-роза,
Благоуханна та пишна.
Зло жорстоким испытаньям
І злості згасаючого дня
Ти очертаньем і диханням
Весною веешь на мене.
Афанасій Фет
|