Aster - астра мовою древніх римлян означає «зірка».
Індіанці з племені онеида розповідають таке переказ про цю квітку. Молодий мисливець полюбив дівчину, але та залишалася до нього байдужа.
- Якщо я собью з неба зірку, ти станеш моєю? - запитав він у гордої красуні. Ніхто ще з племені не міг ощасливити наречену таким подарунком, і дівчина, подумавши, що мисливець просто хвалько, погодилася. Коли дізналися про це індіанці з сусідніх вігвамів, вони стали сміятися над юнаком. Але мисливець стояв на своєму. - Приходьте ввечері на великий луг, - сказав він.
Коли ввечері на небі спалахнули яскраві зірки, всі чоловіки з племені онеида зібралися подивитися, чи зуміє молодий мисливець виконати свою обіцянку. Юнак підняв лук, натягнув тятиву і послав стрілу вгору. А ще через мить високо в небі розлетілася на дрібні іскри срібляста зірка - її вразила влучна стріла мисливця.
Тільки обійшло стороною юнака бажане щастя. Розсердився бог на простого смертного, який наважився збивати з неба зірки. Адже якщо та інші закохані послідують його прикладу, то на небі зовсім не залишиться зірок, так і Місяць навряд чи вціліє. Наслав він на землю страшну бурю. Три дні і три ночі лютував жорстокий ураган. Все на землі оповилось густим мороком. Море вийшло з берегів, а там, де раніше був океан утворилася суша... Коли буря вщухла, ніхто не міг знайти сміливця, який збив з неба зірку. Перетворився він в маленький квітка, яким індіанці дали ім'я «падаюча зірка».