Осел і Соловей
Боронь боже нас від таких собі суддів.
* * *
А шкода, що незнайомий
Ти з нашим Півнем:
Ще б ти більш нагострили,
Коли б у нього трохи повчився.
Лисиця і Осел
А чого мені боятися? І я його брикнув:
Нехай ослячі копита знає.
* * *
Так душі низькі, чи знатний, сильний ти,
Не сміють на тебе підняти вони і погляди:
Але впади лише з висоти -
Від перших чекай від них образи і досади.
Собача дружба
Послухати - здається, одна у них душа, -
А тільки кинь їм кістку, так що твої собаки!
Селянин і Змія
Коли поважний хочеш бути у людей,
З розбором заплави знайомства та друзів!
Лисиця і Виноград
Хоч бачить око,
Та зуб не йме.
Мельник
Біда б не велика спочатку,
Коли б руки прикласти...
Дві Собаки
Як багато хто знаходить щастя
Лише тим, що добре на задніх лапках ходять!
Зозуля й Півень
За що ж, не боячись гріха,
Зозуля хвалить Півня?
За те, що хвалить він Зозулю.
Ставок і Річка
Так дарування без користі світла в'яне,
Слабея всякий день,
Коли їм опанує лінь...
Мисливець
Як часто кажуть у справах: ще встигну,
Але треба зізнатися в тому,
Що це кажуть, спросяся не з розумом,
А з лінивством своєю.
Бабка й Мураха
Ти все співала? Цю справу:
Так піди ж, попляши!
Свиня під Дубом
Невіглас так само в ослепенье
Лає науки і науку
І всі вчені праці,
Не відчуваючи, що він їсть їх плоди.
Вовк та Зозуля
Чим вдачею хто дурней,
Тим більше кричить і нарікає на людей.
Не бачить добрих він, куди не обернеться,
А перший сам ні з ким не уживеться.
Вовк на псарні
З вовками інакше не робити світової,
Як знявши шкуру з них геть.
Бджола і Мухи
Хто з користю вітчизні трудиться,
Той з ним легко не розлучиться;
А хто корисним бути позбавлений здатності,
Чужа сторона тому завжди приємна:
Не бувши громадянин, там мене зневажений він,
І нікому його там неробство не дошкуляє.
Муха і Бджола
...Вже як тобі не лінь
З ранку до вечора працювати цілий день!
На місці б твоєму я в добу захирів.
* * *
Якщо виженуть у вікно, так я влечу в інше.