Прислів'я та приказки про мову, про слово, про мову.
Без прислів'я не проживеш, від прислів'я не втечеш.
Бесіда дорогу коротає.
Минуле не казка: з неї слова не викинеш.
Бути по сказаному, як по писаному.
У добрий час мовити, в найгіршому - промовчати.
Багатослів'я не без пустослів'я.
Вітер руйнує гори, слово народи піднімає.
Видно птаха по пір'ю, а людина - з промов.
Востер мову, та дурний голові дістався.
Де двоє працюють, там і пісня чути.
Де пісні, там і молодість.
Де пісня співається, там щасливо живеться.
Дурна мова - не прислів'я.
Гол, як сокіл, а гострий, як бритва.
«Господи, помилуй!» - не важко говорити і легко носити.
Два запору - губи та зуби, а мови упину немає.
Для мови немає ні замку, ні заборони.
Йому на зуб не попадайся.
Живе слово дорожче мертвої букви.
Жив-був цар Овес, так і казки все забрав.
Жив-був цар Тафута - казка вся тута.
Жити в сусідів бути в бесідах.
Заговорив, так треба договорювати.
Затягнув пісню - допевай, хоч трісни.
І про твою пиху прислів'я є.
З пісні слова не викинеш.
З порожньої кліті - сич та сова, з порожньої голови - порожні слова.
Юда словом Господа зрадив.
Яка думка, така й пісня.
Яке життя, такі й пісні.
Яка голова, така й мова.
Коротко та ясно, тому й прекрасно.
Коротку промову слухати, під довгу промову думати добре.
Красна мова з прислів'ям.
Хто говорить, той сіє, хто слухає - пожинає.
Хто словом скор, той у справах рідко спір.
Зайве слово прикрості завдає і до сорому доводить.
Краще оступитися, ніж обмовитися.
Людських промов не переслушаешь.
Меле з ранку до вечора, а послухати нічого.
Багато сказано, та послухати нічого.
Багато слів - поклажу для ослів, а коротке слово - окраса світу.
Можна багато сказати і короткої промови.
На всякого Єгорку є приказка.
На одному віче, та не одні мови.
На чужий роток не накинеш хустку.
Наговорив сім верст до небес і все лісом.
Не кидай слова на вітер.
Не всяка пісня до кінця допевается.
Не всяка прислів'я до місця мовиться.
Не всяке слово ставлять в рядок.
Не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві.
Не багато думано, а добре сказано.
Не сквернит в уста, а сквернит з вуст.
Не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено.
Немає казки без правди.
Ніхто за язик не тягне.
Він за словом у кишеню не полізе.
Від одного слова - " так " на століття сварка.
Пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я.
Переливати з пустого в порожнє.
Піснею душа радіє.
Піснею душа росте.
Співати добре разом, а говорити - порізно.
По промові дізнаються людини.
Прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка.
Співаєш ти мотивно, та слухати гидко.
Прислів'я - не покормица, а з нею добро.
Прислів'я під повік не сломится.
Прислів'я ведеться - як хата віником метется.
Прислів'я всіх справах помічниця.
Прислів'я до речі мовиться.
Прислів'я не дарма мовиться.
Прислів'я не повз мовиться.
Прислів'я не на вітер мовиться.
Прислів'я не докір, а почухається і злодій.
Прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні.
Прислів'я не обійти, не об'їхати.
Перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять.
Мова без прислів'я, що суп без солі.
З піснею і праця йде на лад.
Своя мова - перший супостат.
Скажеш курці, а вона всій вулиці.
Скажеш з нігтик, а переказували з ліктик.
Скажеш слово, а додадуть десять.
Сказав би словечко, та вовк недалечко.
Сказав червоно - за хат пішло, а смолчится - собі згодиться.
Сказав, як вузлом зав'язав.
Сказане слово не може повернутися.
Сказане сто рублів коштує, невимовне і ціни немає.
Сказано - не доведено, що треба зробити.
Сказати легко, та зробити важко.
Казка - солодка, а пісня - бувальщина.
Казка вся, більше говорити не можна.
Казка від початку починається, до кінця читається, в середині не перебивається.
Казка про білого бичка.
Казка гарна складом, пісня - добре.
Казка гарна приповідкою.
Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.
Слів багато, а складу немає.
Слово - не горобець: вилетить - не спіймаєш.
Слово - срібло, мовчання - золото.
Слово не стріла, а тхне.
Слово слово родить, третє сама біжить.
Слово речі ворожнечу: словом Господь створив світ.
Слухай більше, а менше говори.
Слухайте - послухайте! Розповім вам казку добру-прехорошую, довгу-предовгу.
Спочатку скаже, після думає, що сказав.
Солов'я байками не годують.
Сорока від свого язика гине.
Дарма сказано, на неспроста слушано.
Твоїми б вустами мед пити.
То ж слово, не так би мовити.
У всякого слівця чекай кінця.
У дурня що на умі, те й на язиці.
У нього язик добре підвішений.
У нього мова, як бритва.
Умій сказати, умій і змовчати.
Розумні промови і в пітьмі чути.
Розумні промови приємно й слухати.
Хліб-сіль їж, а розумні промови слухай.
Гарна пісня дух бадьорить.
Гарна приказка не в брову, а в око.
Хороша мова солодше меду.
Доброї справи - хороша пісня.
Хоч слово не обух, а від нього люди гинуть.
Худого слова і солодким медом не зап'єш.
Що написано пером, того не вирубаєш сокирою.
Що не складно, то не ладно.
Це приказка, а казка попереду.
Мова дружину водить.
Мова - жорнів: меле, що на нього попало.
Язик без кісток, а кістки ламає.
Мова попереду ніг біжить.
Мова і то розкаже, чого голова не відає.
Мова малий, до горами хитає.
Язик мій - ворог мій: перш розуму нишпорить, біди шукає.