Реклама












Прислів'я та приказки про рідну мову


Прислів'я та приказки про мову, про слово, про мову.

Прислів'я та приказки про рідний мови

Без прислів'я не проживеш, від прислів'я не втечеш.

Бесіда дорогу коротає.

Минуле не казка: з неї слова не викинеш.

Бути по сказаному, як по писаному.

У добрий час мовити, в найгіршому - промовчати.

Багатослів'я не без пустослів'я.

Вітер руйнує гори, слово народи піднімає.

Видно птаха по пір'ю, а людина - з промов.

Востер мову, та дурний голові дістався.

Де двоє працюють, там і пісня чути.

Де пісні, там і молодість.

Де пісня співається, там щасливо живеться.

Дурна мова - не прислів'я.

Гол, як сокіл, а гострий, як бритва.

«Господи, помилуй!» - не важко говорити і легко носити.

Два запору - губи та зуби, а мови упину немає.

Для мови немає ні замку, ні заборони.

Йому на зуб не попадайся.

Живе слово дорожче мертвої букви.

Жив-був цар Овес, так і казки все забрав.

Жив-був цар Тафута - казка вся тута.

Жити в сусідів бути в бесідах.

Заговорив, так треба договорювати.

Затягнув пісню - допевай, хоч трісни.

І про твою пиху прислів'я є.

З пісні слова не викинеш.

З порожньої кліті - сич та сова, з порожньої голови - порожні слова.

Юда словом Господа зрадив.

Яка думка, така й пісня.

Яке життя, такі й пісні.

Яка голова, така й мова.

Коротко та ясно, тому й прекрасно.

Коротку промову слухати, під довгу промову думати добре.

Красна мова з прислів'ям.

Хто говорить, той сіє, хто слухає - пожинає.

Хто словом скор, той у справах рідко спір.

Зайве слово прикрості завдає і до сорому доводить.

Краще оступитися, ніж обмовитися.

Людських промов не переслушаешь.

Меле з ранку до вечора, а послухати нічого.

Багато сказано, та послухати нічого.

Багато слів - поклажу для ослів, а коротке слово - окраса світу.

Можна багато сказати і короткої промови.

На всякого Єгорку є приказка.

На одному віче, та не одні мови.

На чужий роток не накинеш хустку.

Наговорив сім верст до небес і все лісом.

Не кидай слова на вітер.

Не всяка пісня до кінця допевается.

Не всяка прислів'я до місця мовиться.

Не всяке слово ставлять в рядок.

Не давай волі язику в хмелю, в бесіді і в гніві.

Не багато думано, а добре сказано.

Не сквернит в уста, а сквернит з вуст.

Не дивно, що переговорено, а те, що недоговорено.

Немає казки без правди.

Ніхто за язик не тягне.

Він за словом у кишеню не полізе.

Від одного слова - " так " на століття сварка.

Пень - не околиця, пуста мова - не прислів'я.

Переливати з пустого в порожнє.

Піснею душа радіє.

Піснею душа росте.

Співати добре разом, а говорити - порізно.

По промові дізнаються людини.

Прислів'я - квіточка, а приказка - ягідка.

Співаєш ти мотивно, та слухати гидко.

Прислів'я - не покормица, а з нею добро.

Прислів'я під повік не сломится.

Прислів'я ведеться - як хата віником метется.

Прислів'я всіх справах помічниця.

Прислів'я до речі мовиться.

Прислів'я не дарма мовиться.

Прислів'я не повз мовиться.

Прислів'я не на вітер мовиться.

Прислів'я не докір, а почухається і злодій.

Прислів'ями на базарі не торгують, а всім вони потрібні.

Прислів'я не обійти, не об'їхати.

Перш ніж вживати прислів'я, треба знати, з чим її їдять.

Мова без прислів'я, що суп без солі.

З піснею і праця йде на лад.

Своя мова - перший супостат.

Скажеш курці, а вона всій вулиці.

Скажеш з нігтик, а переказували з ліктик.

Скажеш слово, а додадуть десять.

Сказав би словечко, та вовк недалечко.

Сказав червоно - за хат пішло, а смолчится - собі згодиться.

Сказав, як вузлом зав'язав.

Сказане слово не може повернутися.

Сказане сто рублів коштує, невимовне і ціни немає.

Сказано - не доведено, що треба зробити.

Сказати легко, та зробити важко.

Казка - солодка, а пісня - бувальщина.

Казка вся, більше говорити не можна.

Казка від початку починається, до кінця читається, в середині не перебивається.

Казка про білого бичка.

Казка гарна складом, пісня - добре.

Казка гарна приповідкою.

Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.

Слів багато, а складу немає.

Слово - не горобець: вилетить - не спіймаєш.

Слово - срібло, мовчання - золото.

Слово не стріла, а тхне.

Слово слово родить, третє сама біжить.

Слово речі ворожнечу: словом Господь створив світ.

Слухай більше, а менше говори.

Слухайте - послухайте! Розповім вам казку добру-прехорошую, довгу-предовгу.

Спочатку скаже, після думає, що сказав.

Солов'я байками не годують.

Сорока від свого язика гине.

Дарма сказано, на неспроста слушано.

Твоїми б вустами мед пити.

То ж слово, не так би мовити.

У всякого слівця чекай кінця.

У дурня що на умі, те й на язиці.

У нього язик добре підвішений.

У нього мова, як бритва.

Умій сказати, умій і змовчати.

Розумні промови і в пітьмі чути.

Розумні промови приємно й слухати.

Хліб-сіль їж, а розумні промови слухай.

Гарна пісня дух бадьорить.

Гарна приказка не в брову, а в око.

Хороша мова солодше меду.

Доброї справи - хороша пісня.

Хоч слово не обух, а від нього люди гинуть.

Худого слова і солодким медом не зап'єш.

Що написано пером, того не вирубаєш сокирою.

Що не складно, то не ладно.

Це приказка, а казка попереду.

Мова дружину водить.

Мова - жорнів: меле, що на нього попало.

Язик без кісток, а кістки ламає.

Мова попереду ніг біжить.

Мова і то розкаже, чого голова не відає.

Мова малий, до горами хитає.

Язик мій - ворог мій: перш розуму нишпорить, біди шукає.