Розвиток вищих психічних функцій у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Автор: Мачурина Тетяна Миколаївна, педагог-психолог ГБОУ ЗОШ №1096 СВАО Москви р.

Опис матеріалу: пропоную вашій увазі статтю, яка містить ряд психолого-педагогічних вправ для розвитку і корекції вищих психічних функцій (ВПФ) у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Даний матеріал буде корисний педагогам-психологам, учителям-логопедам і дефектологам ДОУ і ГБОУ ЗОШ, а також фахівцям центрів раннього розвитку.

Розвиток вищих психічних функцій у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Вищі психічні функції (ВПФ) - це специфічні психічні функції людини. До них відносять: пам'ять, увага, мислення, сприйняття, уяву і мову. Відомий вітчизняний психолог Лев Семенович Виготський писав: «Вища психічна функція з'являється на сцені двічі: один раз як зовнішня, интерпсихическая (тобто функція, розділена між дитиною і дорослим), а другий - як внутрішня, интрапсихическая (тобто функція, що належить самій дитині)». Маленька дитина ще не в змозі довго зосереджувати увагу, пам'ятати і правильно вимовляти назви деяких предметів і т.д., тому роль дорослого в даний період - бути посередником між дитиною і навколишнім світом. Так, дорослий виступає в якості основних психічних функцій дитини, нагадуючи йому назви явищ і предметів, концентруючи його увагу, розвиваючи мислення і мова. Потім, в процесі дорослішання дитина поступово успадковує суспільний досвід і стає здатним самостійно його використовувати. Таким чином, з точки зору Виготського, процес розвитку - це процес переходу від соціального до індивідуального.

Слід зазначити, що процес розвитку вищих психічних функцій починається задовго до приходу дитини в школу, ще в дитячому віці. Маленькі діти вчаться постійно: у грі, на прогулянці, спостерігаючи за батьками і т.д.

Тим не менш, існують певні фази в розвитку дитини, коли він особливо чутливий до пізнання і творчості. Такі періоди в житті малюка називаються сензитивными (дослівно «чутливі»). Традиційно до цих періодів відносять процес розвитку дитини від 0 до 7 років. У вітчизняній психології і педагогіці цей період вважається найбільш продуктивним у плані засвоєння дитиною соціального досвіду і набуття ним нових знань. На даному етапі закладається фундамент не тільки поведінкової та емоційно-вольової, але і пізнавальної сфери особистості людини.

Отже, поговоримо тепер про основних вправах і технологіях, що використовуються педагогами у розвитку вищих психічних функцій у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Наведемо короткі приклади з щоденної практики.

Мислення.

Розумові операції включають у себе процеси узагальнення, аналізу, синтезу та абстрагування. Відповідно, для розвитку кожної з операцій застосовуються різні методики.

Узагальнення.

Мета: навчити дитину знаходити загальні ознаки предмета.

Перед дитиною розкладається ряд карток, на яких зображені предмети, об'єднані за однією спільною ознакою (наприклад, серія: «яблуко, банан, груша, слива»). Малюка просять назвати всі ці предмети одним словом (в даному випадку це - «фрукти») і пояснити свою відповідь.

Аналіз і синтез.

Мета: навчити дитину відкидати зайве і об'єднувати предмети за ознакою.

Варіант 1. Учня просять знайти серед запропонованих карток зображення зайвого предмета і пояснити свій вибір (наприклад, серія: «спідниця, чоботи, штани, пальто»; зайве - «чоботи», тому, що це взуття, а все інше - одяг).

Слід підкреслити, що відповідь повинна бути повною і розгорнутою. Дитина повинна не вгадати, а осмислено зробити свій вибір і вміти його обґрунтувати.

Варіант 2. Перед учнем пред'являється бланк із зображенням різних тварин. Дитині пояснюють, що якщо тварина взуте в чобітки, то це - 1, якщо не взуте, то це - 0 (наприклад, кіт у чоботях = 1, а кіт без чобіт = 0 і т.д.). Далі вчитель по черзі вказує на кожну картинку і просить дитину назвати тільки цифру (1 або 0).

Абстрагування.

Мета: навчити дитину знаходити непрямі ознаки.

Перед дитиною пред'являється бланк із зображенням тварин: «корова, слон, лисиця, ведмідь, тигр». Потім малюка просять об'єднати їх з іншими звірами, назви яких починаються на ту ж букву: «щур, собака, лев, миша, тюлень» (правильною відповіддю в даному випадку буде наступний: «корова-щур, слон-собака, лисиця-лев, ведмідь-миша, тигр-тюлень»). Учня обов'язково просять аргументувати свій вибір, тому діти часто ігнорують інструкцію і пов'язують картинки з будь-якими іншими ознаками (наприклад, за принципом великий-маленький, добрий-злий, дика тварина-домашня тварина тощо). Якщо дитина не зрозумів інструкцію, її слід повторити ще раз і навести приклад.

Пам'ять.

Пам'ять підрозділяється на короткострокову та довгострокову. Для тренування короткострокової пам'яті перед учнем, приміром, пред'являється усно ряд слів (як правило, 10 слів), які він повинен запам'ятати і відтворити відразу після пред'явлення в довільному порядку.

Для тренування довгострокової пам'яті можна, наприклад, прочитати ряд слів кілька разів (так, щоб дитина їх запам'ятав як слід) і попросити його відтворити всі слова через 15-40 хвилин. Завдання можна ускладнити, попросивши дитину відтворити усі слова за порядком.

Нормами для молодшого школяра вважається відтворення 10 слів. Для дошкільника - 7-8 слів.

Відмінним вправою для розвитку пам'яті було і залишається читання літератури. Після прочитання необхідно обговорити з дитиною сюжет казки або оповідання, попросити дати оцінку характерам персонажів, задати питання по тесту і т.д. Можна також попросити дитину намалювати улюблений епізод з книги, виліпити з пластиліну головних героїв і т.д.

Увагу.

Перед дитиною ставиться великий друкований текст (не дуже довгий). Потім малюка просять обвести всі букви «А» в тексті червоним олівцем в коло, всі букви «Б» - синім олівцем в квадрат, всі букви «В» - зеленим олівцем в трикутник. Також можна пред'явити бланк з надрукованими в довільному порядку літерами і попросити викреслювати певні з них (потрібно засікти час - 3 хвилини).

Також можна попросити дитину продовжити візерунок у зошити в клітинку (або намалювати поруч точно такий же малюнок). Після того, як візерунок буде закінчений, можна попросити дитину розфарбувати кожну клітинку в малюнку різним кольором і т.д.

Мова.

На жаль, на сьогоднішній день все більше і більше дітей приходять до школи, маючи серйозні порушення мовлення та письма.

Перш за все, слід розуміти, що для гармонійного розвитку мовлення з дитиною необхідно спілкуватися. Розмовляючи з дитиною, намагайтеся вживати повну назву явищ і предметів: не скорочуйте їх, не використовуйте у своїй власній промові «сленг», не спотворюйте звуки (наприклад, не «фотік», а «фотоапарат»; не «магазик», а «магазин» тощо). Промовляючи слова чітко і повністю, ви збагачуєте словниковий запас дитини, правильно формуєте звукове вимову.

Відмінним вправою для розвитку мовлення буде спільне читання (особливо старих народних казок), розповідання віршів, приказок, скоромовок.

Сприйняття та уяву.

Кращим вправою для розвитку цих психічних функцій є читання художньої літератури та творча і естетична діяльність. Відвідування дитячих вистав, виставок, концертів, домашнє рукоділля, ліплення, орігамі, малювання - все це чудово розвиває сприйняття та уяву дитини.