Всім відомо, що 23 лютого - це свято всіх чоловіків. І, звичайно ж, в цей день всі діти вітають папу. А ми пропонуємо вам цікаву розповідь про те, як один хлопчик вітав свого тата. Може бути, ідеї такого привітання папи сподобаються і вам. Тоді швиденько читайте цей розповідь.
Зазвичай на свята у тата сумний настрій. А тут настало 23 лютого - свято всіх чоловіків.
- Давай привітаємо тата, - сказала мама.
- Звичайно, - погодився я. - Адже наш тато - чоловік.
- Постараємося розвеселити його, - сказала мама. - Зробимо йому приємне.
Щоб зробити татові приємне, ми вирішили привітати його на танку. Адже в армії тато був танкістом. Йому буде приємно згадати минуле.
Танк ми влаштували у великій картонній коробці з-під шафи. Дно біля коробки відірвали, а спереду просунули швабру.
- Це буде дуло, - сказала мама і засміялася.
- А ще у сучасних танків скоро будуть захоплення, - сказав я. - Як у роботів. Цими захопленнями можна розчищати завали на шляху.
- Як знаєш, - каже мама. - У цій справі ви з татом розбираєтеся краще за мене.
Захоплення ми зробили з палиці з рогатиною на кінці. З цією палицею тато ходить по гриби.
Потім ми з мамою сіли в танк і поїхали в кімнату, де спав батько.
- Дир-дир-дир, - ми гуділи, але тато не прокидався.
- Бих! Бах! - стріляли з гармати.
А тато спав.
- Доведеться застосувати захоплення, - сказала мама і тицьнула в тата рогатої палицею.
Татові, напевне, снився якийсь страшний сон. Тому він підскочив на ліжку як ужалений.
- А-а-а! - закричав тато спросоння.
Він не став би кричати, якби дізнався нас. Але ми з мамою сиділи в коробці. І тато, звичайно, нас не дізнався. Він почав кидатися в нас подушками.
- Гранатами закидає, - сказала мама. - Давай газову атаку!
У нас в танку був балончик з рідиною від мух. З нього я дав газову атаку.
Папа викотив очі й розкрив рот. Потім він стрибнув з ліжка-на стіл, зі столу на підлогу. І втік з кімнати.
- Здається, ми трохи переборщили, - засмутилася мама. - Противник виявився морально не підготовлений.
- Адже ми хотіли, щоб все було по - справжньому, - сказав я.
Ми вилізли з танка і пішли розшукувати противника. Тата ніде не було. Тільки з-під дверей у ванній виднівся світло.
- Гей! Це ми, - каже мама через двері. - Так що здавайся!
І я теж кричу:
- Здавайся! Ти оточений!
Тато почув наші голоси і виглянув з ванної.
- А, це ви, - сказав він.
Вигляд у нього був поганенький.
- Вітаємо тебе з святом, - сказала мама. І простягнула татові подарунок - нову бритву. - Сюрприз з пробудженням. Ти не ображайся. Свято є свято!
Тато не дуже ображався.
Він лише довго мовчав.
Потім він пив чай і сумно примовляв: «свято є Свято... свято є Свято...»
На свята в тата завжди сумний настрій.