Реклама












Оповідання для молодших школярів. Розмова по телефону


Оповідання для молодших школярів. Розмова по телефону

Розповідь Ст. Ст. Голявкина розповідає нам цікаву шкільну історія про те, що хлопчики хотіли обдурити вчительку, але на жаль не вийшло...

Розмова по телефону. Автор: Ст. Ст. Голявкин

Надумали ми зателефонувати Ганні Павлівні, нашій учительці. Не те щоб нам потрібно було подзвонити, нам зовсім не потрібно було дзвонити, нам просто так захотілося поговорити по телефону з Ганною Павлівною, тим більше що ми з Ганною Павлівною по телефону ніколи не говорили.

Ми влізли в будку-автомат удвох з Вовкою, і Вовка став набирати номер, а я повинен був говорити. Ось Вовка набрав номер, і я чую в трубці голос Ганни Павлівни. Я розгубився і кажу:

- Хто говорить?

І Ганна Павлівна каже:

- Хто говорить?

Я зовсім розгубився і кажу:

- Я кажу.

Ганна Павлівна засміялася в трубку і питає:

- Це ти, Звездочкин? - Значить, теж впізнала мене.

Я відповідаю:

- Ага, це я, Звездочкин!

А Вовка мене в бік штовхає і щось радить. А я його рукою отстраняю: мовляв, не заважай розмовляти.

Ганна Павлівна каже:

- Ну, я тебе слухаю, Звездочкин.

Я кажу:

- І я вас теж слухаю, Ганна Павлівна! Ох і добре чутно!

Ганна Павлівна питає:

- Ти щось хочеш запитати у мене? Так ти питай. Не соромся.

Я кричу:

- Я нічого не хочу запитати! Я з Вовкою!

- Значить, Вова хоче запитати що-небудь?

- Не! Вовці нічого запитувати. Він просто так стоїть!

Тут я знову розгубився. І Вовка пошепки питаю:

- Навіщо ми дзвонимо?

А він знизує плечима. І мовчить. А я на Вовку дивлюсь і не знаю, що мені відповідати. Не можна ж мені говорити таке, що ми просто так дзвонимо. І Ганна Павлівна теж мовчить і чекає, що я відповім. Ось потрапив у становище!

Вовці-то нічого, він стоїть собі, а мені потрібно відповідати! Я взяв і дав Вовці трубку. Він теж розгубився і на мене дивиться. Тільки рот розкрив. І ні слова. Потім простягає мені трубку, а з трубки гудуть гудки.

Я на нього накинувся.

- Це ти, - кажу, - винен! Відразу потрібно було відповісти, а ти мовчав!

А він тільки руками розвів:

- Що б я відповів?

І дійсно, відповідати було нічого. Раз нема чого ми дзвонили. Що я завтра скажу Ганні Павлівні, коли вона запитає, навіщо я дзвонив?