Лисичка сестричка та сірий вовк - це російська народна казка.
Прочитайте цю казку разом з дітьми і поговоріть з ними про моральних якостях героїв цієї казки.
Жили собі дід та баба. Як-то раз дід каже бабі:
- Ти пироги пеки, а я поїду рибу ловити.
Наловив дід риби, поклав на сани і поїхав додому. Ось їде він і бачить: лежить лисиця на дорозі. Дід зліз з саней, підійшов до лисичці, а вона не ворушиться, лежить як нежива.
«Який гарний подарунок дружині буде!» - подумав дід. Взяв він лисичку, поклав на сани, а сам пішов попереду.
А лисичка улучила час і стала викидати потихеньку рибу з саней. Так по рибці та по рибці викинула все та сама втекла.
Приїхав дід додому і каже дружині:
- А я тобі комір на шубу привіз! Іди подивися, на санях і риба, і комір.
Підійшла баба до саней, а там і немає нічого. Стала вона лаяти чоловіка:
- Ах ти, такий-сякий! Вирішив пожартувати наді мною!
Тут тільки дід зрозумів, що лисичка його обхитрила. Погоревал, погоревал, та робити нічого.
А лисичка зібрала всю рибу в купку, всілася на дорозі і їсть. Йде повз вовк:
- Привіт, сестричко!
- Здрастуй, братику!
- Дай мені теж рибки!
- А ти сам налови. Іди на річку, опустив хвіст у ополонку, сиди та примовляй: «Ловися, рибко, велика і маленька! Ловися, рибко, велика й маленька!» Рибка до тебе сама на хвіст нацепится. Тільки сиди довше, а то не наловиш.
Пішов вовк на річку, опустив хвіст у ополонку і примовляє:
- Ловись, рибко, велика і маленька! Ловися, рибко, велика і маленька!
А тут і з'явилася лисиця; ходить поруч да своє каже:
- Мерзни, мерзни, вовчий хвіст.
- Що ти, лисичка-сестричка, кажеш?
- Це я тобі допомагаю.
А сама все повторює:
- Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!
Довго-довго сидів вовк біля ополонки, цілу ніч не сходив з місця. Примерзло у нього хвіст; вовк спробував піднятися, та не тут-то було!
«Ось скільки риби наловив і витягнути!» - думає він.
А тут баби йдуть за водою. Побачили сірого і як закричать:
- Вовк, вовк! Бийте його, бийте!
Прибігли і почали бити вовка - хто з відром, хто коромислом. Стрибав вовк, стрибав, відірвав собі хвіст і пустився бігти без оглядки.
«Ну, - думає, - я вже тобі відплачу, сестрице!»
А лисичка тим часом забралася в хату, де баби пекли млинці, наїлася з діжки тіста, вимазала собі тестом голову, лягла на дорозі, лежить і стогне. А тут вовчик:
- Так-то ти мене вчиш? Мене з-за тебе все відлупцювали!
- Ех, братику вовк! - каже лисичка-сестричка. - Тебе просто побили, а мене прямо по голові стукнули, навіть мозок виступив. Зовсім йти не можу.
- Так,- каже вовк,- не можна тобі йти. Сідай, сестрице, на мене, я тебе довезу.
Лисичка села вовку на спину, він її і повіз.
От лисичка-сестричка сидить так потихеньку наспівує:
- Битий небитого везе, битий небитого везе!
- Що ти, сестрице, кажеш?
- Я, братику, кажу: «Битий не битого везе».
- Так, сестрице, так!
Адаптував Ст. Ст. Занков