Вірші до 9 травня для початкової школи
Вірші до Дня Перемоги для молодших школярів
День Перемоги в початковій школі. Вірші
Невідомий солдат
Яскраво зірки горять,
І в кремлівському саду
Невідомий солдат
Спить у всіх на виду.
Над гранітною плитою
Вічне світло негасім.
Вся країна сиротою
Нахилилася над ним.
Він не здав автомат
І свою пілотку.
Невідомий солдат
Загинув у жорстокому бою.
Невідомий солдат -
Чийсь син чи брат,
Він з війни ніколи
Не повернеться назад.
Яскраво зірки горять,
І в кремлівському саду
Невідомий солдат
Спить у всіх на виду.
Світло запалили ми йому
Під стіною Кремля,
А могила йому -
Вся земля, вся земля.
Автор: Ю. Корінець
***
Ми тут не тому, що дата.
Як злий осколок, пам'ять пече в грудях.
До могили невідомого солдата
Ти в свята і будні приходь.
Він захистив тебе на полі бою,
Впав, ні кроку не ступивши назад,
І ім'я є у цього героя -
Великої Армії простий солдат.
Автор: М. Ісаковський
Братські могили
На братських могилах не ставлять хрестів
І вдови на них не ридають.
До них хтось приносить букети квітів
І Вічний вогонь запалює.
Тут раніше вставала земля на диби,
А нині гранітні плити.
Тут немає ні однієї
персональної долі -
Всі долі в єдину злиті.
А у Вічному вогні бачиш спалахнув танк
Гарячі російські хати,
Палаючий Смоленськ і палаючий рейхстаг,
Палаюче серце солдата.
У братських могил немає заплаканих вдів -
Сюди ходять люди міцніше.
На братських могилах не ставлять хрестів,
Але хіба від цього легше?!
Автор: Ст. Висоцький
***
Слава нашим генералам
І рядовим солдатам!
Слава полеглим і живим,
Від душі спасибі їм!
Не забудемо тих героїв,
Що лежать в землі сирій,
Життя, віддавши на полі бою
За народ, за нас із тобою!
С. Міхалков
Поки пам'ять жива!
Відгриміли давно залпи наших гармат,
А в воронку від бомби - трава-мурава...
Але війну не забули суворі люди
І сміються крізь сльози,
Адже пам'ять жива!
Вони пам'ятають походи і далекі країни,
І прості, від серця, народу слова.
Пам'ятають обличчя друзів, які йшли так рано.
Їх слова та посмішки -
Адже пам'ять жива!
Вони пам'ятають весну 45-го року...
Закрутилася від щастя тоді голова!
Не впізнали її ті, що гинули у походах,
Але всі пам'ятають друзі їх,
Адже пам'ять жива!
Ця пам'ять з корінням йде все глибше,
І шумить на гілках, зеленіючи, листя...
Її часу біг ніколи не заглушить!
Адже душа молода,
Поки пам'ять жива!
Автор: 3. Чеботарьова
Вірші про далекому другові
В лісі,
Де пташиний гомін,
Один, як лісовик,
Живе в хаті лісничий
По імені Лісник.
Є у нього собака
По імені Собака,
Відмінна собака,
Її спробуй чіпай...
Є у нього гвинтівка
По імені Гвинтівка,
Віз-колимага
І старий добрий кінь.
Над дахом пташиний Гомін
І шарудіння гілок.
А в будиночку лісничий
Сумує без синів.
Вони пішли колись
На фронт, а не кудись,
Вони пішли в солдати,
І немає їх багато днів.
І знають всі дерева,
Високі дерева,
Прекрасні дерева
І в небі хмари:
Один загинув у селі
По імені Село,
Інший загинув біля річки
По імені Річка.
Зимою і жарким літом,
По п'ятницях і середовищ
Почтар приносить пошту
У таежное житло.
Є листи від робітників,
Від воїнів та інших.
І серед цих інших
Один лист моє.
Про те, як ми нещодавно
Справляли новосілля.
Про наш колгосп і школу,
Про річку, що вдалині.
Лист моє про нашу
Обычнейшую землю,
Яку колись
Солдати зберегли.
Я сам війни не бачив,
Так, я її не бачив.
Але пам'ять про героїв
Я в серці бережу.
Хлопці! Я прошу вас,
Ви теж напишіть
За адресою такому:
«Росія, Ліснику».
Автор: Ст. Шульжик
«Сонце зникло за горою...»
Сонце сховалося за горою,
Затуманились річкові перекати,
А дорогою степною
Йшли з війни додому радянські солдати.
Від спеки, від злого спеки
Гімнастерки на плечах повыгорали;
Своє бойове знамено
Від ворогів солдати серцем заступали.
Вони житті не щадили,
Захищаючи рідний край - рідну країну
Перемогли, перемогли
Всіх ворогів в боях за Батьківщину святу.
Сонце сховалося за горою,
Затуманились річкові перекати,
А дорогою степною
Йшли з війни додому радянські солдати.
Автор: А. Коваленков
«Ще тоді нас не було на світі...»
Ще тоді нас не було на світі,
Коли гримів салют з краю в край.
Солдати, подарували ви планеті
Великий Травень, переможний Травень!
Ще тоді нас не було на світі,
Коли у військовій бурі вогневої,
Вирішуючи долю майбутніх століть,
Ви вели бій, священний бій!
Ще тоді нас не було на світі,
Коли з Перемогою ви додому прийшли.
Солдати Травня, слава вам навіки
Від усієї землі, від всієї землі!
Дякуємо, солдати, вам
За життя, За дитинство і весну,
За тишу,
За мирний дім,
За світ, в якому ми живемо!
Автор: М. Владимов
«Його зарили в земну кулю...»
Його зарили в кулю земну,
А був він лише солдат,
Все, друзі, простий солдат,
Без звань і нагород.
Йому як мавзолей земля -
На мільйон століть,
І Чумацькі Шляхи порошать
Навколо нього з боків.
На рудих скатах хмари сплять,
Метуть метелиці,
Грому важкі гримлять,
Вітру розбіг беруть.
Давним-давно закінчився бій...
Руками всіх друзів
Покладений хлопець в кулю земну,
Як ніби в мавзолей...
Автор: Орлов С.
Повернення
А все сталося дуже просто...
Відкрилася двері, і мені назустріч
Девчурка маленького зросту,
Девчурка, гостренькі плечі!
І казанок впав на каміння.
Чотири з гаком будинку не був...
А донька, розвівши руками,
Сказала: «Дядя, нема хліба!»
А я її схопив і до зірок!
І цілував в шматочки неба.
Адже це я таку створив.
Чотири з гаком будинку не був...
Автор: Гончаров Ст.