Новорічний сценарій для школярів
Дід Мороз. Абсолютно вірно! Ну, а тепер, хлопці, ви мовчіть, а відповідати буде Снігуронька. (До Снігуроньці.) Слухай уважно.
Якщо не прокинешся у строк,
Буде дуже кепсько,
Запізнишся на...
Снігуронька. Каток!
Дід Мороз. Не на каток, а куди, хлопці?
Хлопці. На урок!
Дід Мороз. Абсолютно вірно! (До Снігуроньці.) Слухай ще!
Якщо хочеш багато знати,
Точно, достовірно,
Треба більше книг...
Снігуронька. Гортати!
Дід Мороз. Не гортати, а що, хлопці?
Хлопці. Читати!
Дід Мороз. Абсолютно вірно!
А тепер, мої друзі,
Наш концерт триватиме,
Вам, друзі, бажаю я
Добре вчитися
І вести себе завжди
І у всьому приблизно,
Не лінуватися ніколи...
Снігуронька. Абсолютно вірно!
Дід Мороз. А тепер, хлопці...
Снігуронька. Я розповім вам про одного хлопчика!
Дід Мороз. Про якогось хлопця?
Снігуронька. Про... Ой, ні! Краще я цього хлопчика зображу, а хлопці подивляться. (До хлопців.) Згодні?
Хлопці. Згодні!
Снігуронька. Тоді я зараз... (Тікає.) Дід Мороз. Що це вона придумала? Цікаво... подивимося, що це за хлопець такий?
Вбігає Снігуронька.
Звички у неї, як у хлопчика, брюки вимазані крейдою, воріт розстібнутий, порваний піджак.
Снігуронька. Хо, хлопці, привіт! Привіт, дідусь!
Дід Мороз. Здрастуй. Тебе як звуть?
Снігуронька. Тяпа.
На сцену виносять букет квітів. Снігуронька кидається до них і вихоплює квіти з рук.
Снігуронька. Ой, квіточки! Ось це так! Пахнуть...
Дід Мороз. Дай сюди, Тяпа! (Забирає квіти.) Дорогі хлопці, я не знаю, хто з вас прислав мені квіти, але того, хто їх прислав, я хочу від душі подякувати! Спасибі. Мені дуже приємно.
Снігуронька. Хвилиночку! Чому тобі? Це мені дуже приємно! (Забирає букет і каже, намагаючись наслідувати Діду.) Дорогі хлопці! Я не знаю, хто з вас прислав мені ці квіти, але того, хто їх прислав, я хочу від душі подякувати! (Нюхає квіти.) Дуже приємно! (Помічає вкладений в букет конверт.) Е, та тут якийсь лист! (Читає.) «Дорогий Дідусь Мороз!»
Дід Мороз. Ага! Виявляється, квіти все-таки мені! (Забирає букет.) І мені листа! (Відбирає лист.) «Дорогий Дідусь Мороз! Ми просимо вас прийняти від друзів ці квіти і передати Тяпе...»
Снігуронька. Ага! Мені передати! Давай! (Вихоплює букет і лист, продовжує читати.) «...передати Тяпе, що це вам двом...»
Дід Мороз. Ага! Нам обом! Тобі і мені, разом! Далі!
Снігуронька. «...вам двом ми доручаємо передати ці квіти всім артистам - учасникам сьогоднішнього концерту».
Дід Мороз. Ось, виявляється, в чому справа! Стривай... Тут ще щось є. (Дістає з букета книжечку.) А ось це, Тяпа, хлопці дарують тобі!
Снігуронька. Що це?
Дід Мороз. Книжка. Ступені юного школяра. Чула про такі?
Снігуронька. Сходинки? Це які на сходах? Так я по перилах р-раз... і все!
Дід Мороз. Ай-ай-ай! Ні, Тяпа, це зовсім інші сходинки. Ці сходинки - перелік умінь і навичок, необхідних будь-якому школяру. Ось, наприклад: «Доглядай за деревами і чагарниками; зроби для будинку поштову скриньку, вішалку, лавочку; навчися грати в одну зі спортивних ігор». І багато, багато іншого.
Снігуронька. А навіщо мені все це вміти?
Дід Мороз. Як навіщо?!
Снігуронька. Ти, дідусь, відсталий. Ти що, не чув, що вже давно майже все роблять машини? Натиснув кнопку - і будь ласка... Хочеш - за тебе машина кімнату прибере, хочеш - в шахи зіграє, хочеш - уроки зробить, хочеш - що хочеш! Ти пішов на футбол, а машина за тебе здає іспити, на одні «п'ятірки»! Краса!
Дід Мороз (сміється). Так... Машина, значить, одягає тебе, годує, працює, «п'ятірки» за тебе отримує, ну а сам-то ти що думаєш робити?
Снігуронька. А навіщо мені думати! Скоро машину вигадають, вона за мене і думати буде.
Дід Мороз. Ну, а чим же ти все-таки будеш займатися?
Снігуронька. Займатися? Не буду. Буду гуляти по можливості, спати потреби і є здібності!
Дід Мороз. Так... я бачу, ти ледащо по здатності.
Снігуронька. І зовсім я не ледащо! Якщо захочу, так я ці сходинки миттю зможу вивчити. Ось, будь ласка, будь-яку! (Гортає книжку.) Ось! (Читає.) «Обслуговуй себе сам, пришивай гудзики, штопай шкарпетки, пери носові хустки, прибирай постіль». Ні, це не підходить... Ага! Ось це: «Роби щодня ранкову зарядку». Хм... Знову не те... «Бери участь в обговоренні прочитаних книг і вмій...» Ага! Ось! «Знай про творчість одного-двох видатних художників».
Дід Мороз. Знаєш?
Снігуронька. Одного-двох? Знаю. Один, як його... Ну ще є... а, згадав! Рєпкін!
Дід Мороз. Не Рєпкін, а Рєпін. Великий російський художник. Соромно, Тяпа!
Снігуронька. А що... І я кажу - великий!
Дід Мороз. Ну, а другий?
Снігуронька. А другий цей, як його... (До хлопців.) Ну, хлопці!
Дід Мороз. Е, ні! Без підказки!
Снігуронька. Другий... Другий... Цей, ну ще цукерки такі є... Мишкін!
Дід Мороз. Та не Мишкін, а Шишкін! Шишкін його прізвище!.Эх ти, Тяпа, Тяпа! Візьми цю книжку, прочитай уважно і постарайся поступово оволодіти всім тим, про що тут йдеться. І не на словах, а на ділі. (До хлопців.) Правильно, хлопці?
Хлопці. Правильно!
Дід Мороз. А тепер, хлопці, давайте разом опановувати сходами. Ось цими, наприклад: «Прослухайте кілька музичних творів, дізнайтеся, хто їх написав». Зараз виступить... (називає прізвище виконавця), він виконає... Втім, пробуйте-ка сказати це самі.
Йде номер. Якщо по закінченні його хлопці не зможуть назвати авторів музики і слів, Дід Мороз робить це сам і радить дітям запам'ятати назву твору і прізвища авторів.
Дід Мороз. А зараз, хлопці, наш концерт продовжує...