Літери у Машиною зошити
Не стоять, як на параді.
Букви стрибають і танцюють,
Маші махають хвостиками.
Ми частівки вам проспівали,
Добре чи погано.
А тепер ми вас попросимо,
Щоб ви нам поплескали.
Учениця 3
До нас на свято у перший клас
Букви всі поспішають зараз.
Запізнитись на свято,
Це кожен знає.
Мчить поїзд першокласний,
Швидкість набирає.
Учень 4
Цей поїзд швидко мчить
Від кордону до кордону,
По степах до синіх гір
На зелений світлофор,
Додає на шляху
До трьох чотири, два до п'яти.
Учень 5
Так сідай в щасливий поїзд,
І помчим від А до Я.
Нині в нашій школі свято -
З абеткою прощання.
(Діти виконують пісню «Блакитний вагон» (муз. Ст. Шаїнського, сл. А. Тимофіївського).)
Вчитель. Першого вересня ви прийшли в школу маленькими, смішними, дурними малюками, а зараз подивіться на себе: як ви виросли, подорослішали! Ви закінчили вивчати абетку. Добре попрацювали, а тепер вас чекає заслужена нагорода.
(Лунає стукіт у двері.)
Вчитель.
Хто стукає у двері до мене
З товстою сумкою на ремені,
З А, Б, В на мідній бляшці
І на форменому кашкеті?
Це він, це він -
Наш знайомий листоноша.
Листоноша Пєчкін.
Отримаєте! Вам лист!
Дуже термінове воно! (Вручає.)
До вас я прибув здалеку,
З чарівної боку.
Ні хвилини не гаючи,
Ви відправитися в шлях повинні.
Вчитель. У чому ж справа? Поясніть.
Листоноша Пєчкін.
Ви в свій журнал загляньте.
Злий чарівник Звукомор
Налетів з далеких гір,
Букви все у вас вкрав
І журнал зачарував.
Якщо хочете святкувати,
Звукомора переможете.
Вчитель.
Може, краще втечемо?
Нам не впоратися одним!
Звукомор куди сильніше!
Як же нам боротися з ним?
(З'являється Звукомор.)
Звукомор.
Здрастуйте, дорогі мої, впізнали мене?
Я добрий дядько Звукомор!
Вчитель. Відомий майстер бійок і сварок!
Звукомор. Захисник я і друг дітей!
Вчитель. Заздрісник хитрий і лиходій!
Звукомор.
Люблю, звичайно, я вас усіх,
Ледарів і нероб.
Поспішав я до вас на це свято...
Стара Шапокляк.
Він усе зіпсує, бешкетник.
Звукомор (співає).
Букви писати різні
На шпалерах і у зошит
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Множити і додавати,
Теж двійки одержувати
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Як списати контрольну,
Як втекти з уроку,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Як вчителю набрехати,
Що щоденник забув знову,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Як шпаргалки діставати,
На іспиті списати,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Атестат отримати
А уроки не вчити,
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Вчитель. Неправда! Хлопці, скажіть, чого навчають у школі?
(Виконується пісня «Чого вчать у школі» (муз. Ст. Шаїнського, сл. М. Пляцковського).)
Вчитель. Послухай, дядько, йди!
Звукомор.
Ах ось ти як! Ну, постривай!
Готовий зараз я слово дати:
Літер вам ваших не бачити!
Вчитель.
Що ж робити? Як нам бути?
Як нам літери роздобути?
Може, збігати на узлісся,
Заглянути до Язі в хатинку?
Нехай на блюдце погадает,
Що нас далі чекає.
(Входить Баба-яга.)
Звукомор. Підемо, голубка моя, погуляймо, а? Баб а-я г а. Що ти, соколе мій ясний, за дурницю пропонуєш? Я ще не зробила уроки, фізкультурну форму не випрала, шнурки не погладила, алфавіт не вивчила, стометрівку для уроку фізкультури не прорепетировала, вправи по співу не повторила... Справ по горло! Яке гуляння? Я, чай, відмінниця.
Звукомор. Ну, тараторка! Які уроки? Ти ж сто років тому закінчила школу.
Баба-яга. Онуки в мене, рідненький, на шиї сидять. Зараз дуже модно робити уроки за внучат. Хоча це, мабуть, жахливо непедагогічно.
Звукомор. Чого це раптом непедагогічно? Я вже цілий рік за свого внучатко уроки роблю.
Баба-яга. Е-е-е, давненько його вже балуєш.
Звукомор. Не балую. Знаєш, я як з ним суворо. Ух! Зроблю уроки, накреслю, а потім він сам начисто переписує.
Баба-яга. У-у-у! Дійсно строго. А то у мене в цій справі великий досвід. Якщо що, мене питай.
Звукомор. А давай дітям загадки загадаємо.
(Звукомор і Баба-яга загадують загадки.)
Баба-яга. Молодці! Самі вивчили? Чи мами з татами допомагали? Самі? Не може бути! Які хороші хлопці! Ви, напевно, вчіться добре? І уроки самі робите?
(Діти відповідають.)
Звукомор. Так брешуть вони всі. Ти що, дітей не знаєш? Запізнився На урок, каже: «Годинник встали». Уроки не вивчив, каже: «сильно Хворів». Хіба можна їм вірити? А батьки, дивись, сидять тихо-смирно, щоб чад своїх не видати. Знаємо ми, як вони роблять уроки.
Баба-яга. Та невже? А на вигляд такі миленькі, благоразумненькие. А давай-ка, Звукомор, їх перевіримо. Влаштуємо їм зараз іспит. Хлопці, ви згодні?
Звукомор. Звичайно, іспит! Як я відразу не здогадався?
(Баба-яга задає дітям питання на знання таблиці множення. Звукомор перевіряє знання дитячих літературних творів.)
Баба-яга.
Ой, дід! Ти чого злегка смурний?
Що причиною? Що виною?
Начебто всі ми розгадали,
Всі загадки до одного.
Звукомор.
Немає біді моїй кінця!
Чую, скоро захвораю,
Та й враз зійду з особи.
Нам не впоратися, мабуть.
Доведеться букви віддавати.
Вчитель.
Не просто літери нам віддати,
Але з нами свято продовжувати!
Яскраве світло в очах у першокласників.
Як вони ошатні і стрункі!
На честь великого, радісного свята
Батьки привітати їх прийшли.
(Слово надається батькам.)
Вчитель.
Позаду нелегка праця
Читання складів,
Вам сьогодні видають
Посвідчення,
Про те, що азбуку прочитали,
Повний курс наук пройшли
І тепер без перепочинку
Ви читаєте всі книжки.
Свято наше сьогодні завершується,
З абеткою попрощалися ми зараз.
Ваші мами хай не турбуються,
З радістю ми ходимо в перший клас.
Автор: Т. В. Каминова