(Виконується на мелодію пісні «Я не можу інакше» з репертуару Ст. Толкунової.)
Немає без тривог ні ночі, ні дня -
Гірко директор плачі!.
У школі курив?.. Прости мене,
Я не можу інакше!
Немає без тривог ні ночі, ні дня -
У школі наш завуч плаче.
Знову прогул?.. Прости мене,
Я не можу інакше!
Немає без тривог ні ночі, ні дня -
У школі завгосп наш плаче.
Вибив вікно?.. Прости мене,
Я не можу інакше!
Немає без тривог ні ночі, ні дня -
У школі вчитель плаче.
Немає щоденника?.. Прости мене,
Я не можу інакше.
Немає без тривог ні ночі, ні дня -
Вдома батько плаче.
Викликали в школу?.. Прости мене,
Я не можу інакше!
(Виконується на мелодію пісні «Пані удача» з кінофільму «Біле сонце пустелі».)
Ваше благородіє, пані наука!
Варто прощатися нам? Ось яка штука!
Може бути, навчання варто продовжувати?
В інститут спробувати, чи що, чинити?
(Останні два рядки два рази.)
Ваші благородія, всі викладачі!
Не даремно ви на нас своє витрачали час.
«Вік живи, вік учись!» - люди кажуть,
Ніякі знання не бувають даремно.
(Останні два рядки два рази.)
Ваші благородія, панове учні!
Вам конспект заглядати не заважало частіше б.
Ну а хто завалиться - тут вже не ридай:
Не щастить у науках - пощастить у коханні!
(Останні два рядки два рази.)
(Виконується на мелодію пісні «Стою на полустаночке».)
Стоїмо ми перед школою,
Очі сльозами повні -
Сьогодні ми теж випускники.
Навіщо ж так трапляється.
Що все часом кінчається?
Ах, де ж ви, наші шкільні дні?
Ах, де ж ви, наші шкільні дні?
Зі школою не прощаємося,
Сьогодні обіцяємо вам:
Ми дружненько в десятий перейдемо.
Вчитися знову бажаємо ми,
Адже багато чого не знаємо ми,
З рідною школою зустрічі дуже чекаємо.
З рідною школою зустрічі дуже чекаємо.
Хочемо ми знову до директора
Частіше на килим ходити,
І двійки ми згодні отримувати.
Нехай дитинство не закінчується,
Довше триває -
А більшого годі й бажати!
А більшого годі й бажати!
(Виповнюється на мотив пісні «Моя Москва», муз. В. Дунаєвського.)
Добре нам на шкільному просторі,
Вдячні за це долі.
Так, як річки зустрічаються в море,
У нашому класі ми зустрілися всі.
Нас турботою своєї оточила
Педагогів велика родина,
Познайомила нас, подружила
І всьому навчила люблячи.
Приспів:
І в якій стороні я не буду,
За якою не пройду я стежці,
Одного я ніколи не забуду
І любов педагогів до мене.
Ми сьогодні хочемо вам зізнатися:
Ви часом були більше, ніж мати.
Мій учитель, ми будемо намагатися
Вашу віру в нас всіх виправдати!
І звичайно, ми скоро зустрінемося.
В гості до вас неодмінно прийдемо,
Знову на шкільних широких просторах
Цю пісню ми разом заспіваємо.
Приспів.